Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 243/1903/23 (провадження № 61-11593ск24)
08 жовтня 2024 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Статіва Олена Володимирівна, на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року у справі за позовом Слов'янської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, ухвалою від 08 жовтня 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження дійшовши висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено у справі, яка визначна судом малознаною.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
2. Також відповідно до положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
3. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
4. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
5. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2024 року - 3 028,00 грн.
6. Відповідно до наданих заявником документів ціна позову в цій справі становить 25 396,82 грн, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 30 = 90 840,00 грн), а отже справа № 243/1903/23 є малозначною у силу вимог закону.
7. Отже, враховуючи, що заявникомподано касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто малозначною у силу вимог закону,то відкритті касаційного провадження у справі необхідно було відмовити саме з цієї підстави.
Суддя В. В. Пророк
Повний текст окремої думки складений 08 вересня 2025 року.