10 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 201/13250/23
провадження № 61-4274св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро»;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 листопада 2023 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у складі колегії суддів: Макарова М.О., Барильської А. П., Демченко Е. Л.
1. Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму боргу у розмірі 270 000 доларів США за договором позики від 25 червня 2019 року.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, на обґрунтування якої зазначив, що йому стало відомо про наявність відкритих виконавчих проваджень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, в яких ОСОБА_2 є боржником перед акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро»).
Оскільки він, так само як АТ «Банк Кредит Дніпро», є кредитором (позикодавцем) для ОСОБА_2 , то може розраховувати на стягнення з відповідача грошових коштів, отриманих від реалізації рухомого та нерухомого майна ОСОБА_2 , однак майно відповідача може бути відчужено на користь третіх осіб, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в цій справі.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- заборонити будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) будь-яким органам (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, державному підприємству «Сетам» здійснювати будь-які дії (в тому числі реєстраційні) щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом (в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, застави, міни, реалізація, продаж на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах та інше, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо), будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, звернення стягнення на вказане майно і дій по організації та здійсненню його вилучення та примусової реалізації і відчуження та відкриття розділів стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 ;
- заборонити державному підприємству «Сетам», приватному виконавцю Русецькій О. О., іншим особам здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження будь-якого нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 , здійснювати будь-які дії спрямовані на проведення оформлення результатів таких торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про такі торги тощо.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 листопада 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) будь-яким органам (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, державному підприємству «Сетам» здійснювати будь-які дії (в тому числі реєстраційні) щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом (в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, застави, міни, реалізація, продаж на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах та інше, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо), будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, звернення стягнення на вказане майно і дій по організації та здійсненню його вилучення та примусової реалізації і відчуження та відкриття розділів стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, їх невжиття може ускладнити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2024 року АТ «Банк Кредит Дніпро» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.
Касаційна скарга АТ «Банк Кредит Дніпро» подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою АТ «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року, витребувано із Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська виділені матеріали цивільної справи.
14 листопада 2024 року справа № 201/13250/23 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ «Банк Кредит Дніпро» мотивована тим, що у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_6 з примусового виконання:
- наказу у справі № 904/1290/20, виданого 01 березня 2023 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 17 218,67 доларів США заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за період з 04 березня 2017 року по 26 лютого 2020 року (виконавче провадження № НОМЕР_3 відкрито 22 березня 2023 року);
- наказу у справі № 904/1290/20, виданого 01 березня 2023 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» судового збору 3 220,57 грн (виконавче провадження № НОМЕР_2 відкрито 22 березня 2023 року);
- наказу у справі № 904/2344/20, виданого 10 лютого 2022 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за кредитним договором від 12 травня 2014 року № 120514-КЛВ по тілу кредиту в розмірі 181 013,41 доларів США та 73 232,78 грн судового збору (виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито 24 лютого 2022 року);
- виконавчого листа у справі № 201/8074/20, виданого 31 серпня 2023 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» судового збору 4 583 грн (виконавче провадження № НОМЕР_5 відкрито 27 жовтня 2023 року).
В межах вказаного зведеного виконавчого провадження була описана, арештована та виставлена на реалізацію квартира боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Однак вжиті оскаржуваними судовими рішеннями заходи забезпечення позову не дали можливості здійснити реалізацію зазначеної квартири в межах виконавчого провадження, тобто створюють перешкоди виконанню рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2021 року у справі № 904/2344/20, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 січня 2023 року у справі № 904/2344/20, постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетрвоська від 16 січня 2023 року (у нескасованій частині) у справі № 201/8074/20, які набрали законної сили.
Крім того, суди не звернули увагу на те, що заходи забезпечення позову, які позивач просив вжити, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, а позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , а також ухвала Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 листопада 2023 року, направлені на виведення активів боржника ОСОБА_2 в межах відкритого виконавчого провадження.
Відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначив, що невжиття таких заходів істотно ускладнить виконання рішення суду, оскільки заявлена до стягнення сума є значною, а поведінка відповідача, який ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, свідчить про те, що останній може ухилятись і від інших зобов'язань, а саме від виконання рішення суду.
Посилаючись на те, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними з позовним вимогам, заявник вважав, що з метою недопущення незаконного відчуження майна, яке може бути передане позивачу на погашення боргу, необхідно заборонити будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) будь-яким органам (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, державному підприємству «Сетам» здійснювати будь-які дії (в тому числі реєстраційні) щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом (в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, застави, міни, реалізація, продаж на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах та інше, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо), будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, звернення стягнення на вказане майно і дій по організації та здійсненню його вилучення та примусової реалізації і відчуження та відкриття розділів стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 , а також - заборонити державному підприємству «Сетам», приватному виконавцю Русецькій О. О., іншим особам здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження будь-якого нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 , здійснювати будь-які дії спрямовані на проведення оформлення результатів таких торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про такі торги тощо.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АТ «Банк Кредит Дніпро» підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з пунктом 2 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), на яку послався заявник в касаційній скарзі, зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), на яку послався заявник в касаційній скарзі, вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду. Крім того, суди вважали, що застосовані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами.
Однак суди не звернули увагу на те, що обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову в цій справі, позивач посилався на наявність відкритих виконавчих проваджень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, в яких ОСОБА_2 є боржником перед АТ «Банк Кредит Дніпро».
При цьому виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. від 24 лютого 2022 року на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2022 року у справі № 904/2344/20, виданого на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25 січня 2022 року, які набрали законної сили 25 січня 2022 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за кредитним договором від 12 травня 2014 року № 120514-КЛВ по тілу кредиту в розмірі 181 013,41 доларів США та 73 232,78 грн судового збору.
Виконавче провадження № НОМЕР_2 відкрито постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. від 22 березня 2023 року на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01 березня 2023 року у справі № 904/1290/20, виданого на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 січня 2023 року, яке набрало законної сили 24 лютого 2023 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 3 220,57 грн витрат зі сплати судового збору.
Виконавче провадження № НОМЕР_3 відкрито постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. від 22 березня 2023 року на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01 березня 2023 року у справі № 904/1290/20, виданого на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 січня 2023 року, яке набрало законної сили 24 лютого 2023 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 17 218,67 доларів США заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за період з 04 березня 2017 року по 26 лютого 2020 року.
Виконавче провадження № НОМЕР_5 відкрито постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. від 27 жовтня 2023 року на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 січня 2023 року у справі № 201/8074/20 в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 4 583 грн судового збору.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. від 22 березня 2023 року об'єднано виконавчі провадження № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_6.
17 жовтня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О. О. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме квартиру боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому вищевказана квартира передана на реалізацію на електронному аукціоні.
Тобто вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) будь-яким органам (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, державному підприємству «Сетам» здійснювати будь-які дії (в тому числі реєстраційні) щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом (в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, застави, міни, реалізація, продаж на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах та інше, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо), будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, звернення стягнення на вказане майно і дій по організації та здійсненню його вилучення та примусової реалізації і відчуження та відкриття розділів стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 , призведе до зупинення виконання вищевказаних наказів господарського суду. Такі заходи не можуть вважатися співмірними із заявленими у цій справі позовними вимогами.
Крім того, зазначивши, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20), в якій вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У справі, яка переглядається, в заяві про забезпечення позову сторона позивача не посилалася на те, що відповідачем вживаються будь-які заходи щодо відчуження належного йому майна, а наявність відкритих виконавчих проваджень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, в яких ОСОБА_2 є боржником перед АТ «Банк Кредит Дніпро», не є достатньою підставою для вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем в цій справі.
З огляду на викладене висновки судів про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову є помилковими та такими, що суперечать вимогам статей 149, 150 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено порушення норм процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , третя особа - акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», про стягнення заборгованості.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович