Справа № 591/10152/25 Провадження № 3/591/2969/25
11 вересня 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Басова В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.08.2025 року серії ЕПР1№ 438113, 29.08.2025 року о 23 год. 31 хв. водій ОСОБА_1 в м.Сумах по вул. Сергія Табали (Паризької Комуни «Сєвєра»), 71 керував транспортним засобом Nissan Pathfinder н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння . Огляд проводився за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6810 ARAM -2289, що підтверджується тестом номер 2354 від 29.08.2025 року, з позитивним результатом якого - 0,22 проміле ОСОБА_1 був згоден. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом, чим порушив п.2.9 а ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання будучи обізнаним про наявність справи про адміністративне правопорушення відносно нього у суді у визначений день не прибув.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. І така позиція суду відповідає практиці Європейського суду з прав людини і, зокрема, рішенню від 7 липня 1989 року «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії».
Статтею ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності при розгляді адміністративного матеріалу особи, стосовно якої складено протокол за ст. 130 КУпАП. При цьому, особа, яка притягується до відповідальності наділений правом подати суду письмові пояснення та докази.
Дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Пунктом 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Огляд на стан сп'яніння - це один із заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, порядок застосування та наслідки порушення якого встановлені ст.266 КУпАП.
За змістом ст.266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Також, відповідно до ст.266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Тобто із системного аналізу наведеного законодавства слідує, що Військова служба правопорядку є належним органом по складанню протоколу відносно лише тих військовослужбовців, які безпосередньо в момент вчинення (припинення або виявлення) правопорушення виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
При цьому, суд зауважує, що ч 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 травня 1992 року №2232-XII встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1)на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2)на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3)поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4)під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5)під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Судом було встановлено, що у матеріалах справи наявні докази, якими підтверджується те, що ОСОБА_1 на той час, як був зупинений працівниками поліції, перебував у однострої Збройних сил України, повідомив поліцейським, що є чинним військовослужбовцем, має військовий квиток, зазначив що алкогольні напої не вживав, а лише квас , зокрема даний факт знайшов своє підтвердження під час перегляду відеозапису з оптичного носія даних.
Слід зробити висновок, що уповноважені особи ВСП як належний орган по складанню протоколу відносно військовослужбовців, які безпосередньо в момент вчинення (припинення або виявлення) правопорушення виконують обов'язки військової служби на місце зупинення ОСОБА_1 не прибули, при цьому поліцейські усвідомлювали, що ОСОБА_1 є чинним військовослужбовцем, тобто, виконував обов'язки військової служби, і відповідно мали проводити огляд ОСОБА_1 на встановлення ступеню сп'яніння на підставі ст. 266-1 КУпАП, згідно п. 2 ч 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а тому, за підозри, що останній керує транспортним засобом у стані сп'яніння, його огляд на визначення такого стану мав відбуватись тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.
У даному випадку, цей установлений законом порядок працівниками поліції дотриманий не був, і останні не були належним суб'єктом складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , а тому, вся процедура огляду, яку вони до нього застосували, згідно з приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати є недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам та порядку, встановленим законом.
Слід також зазначити , що результат огляду водія ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alkotest 6810 становив 0,22 ‰, що з урахуванням абсолютної похибки приладу 0,042 ‰ може становити 0,208 ‰, що є незначним відхиленням від допустимої норми - 0,20 ‰, тому не може свідчити поза розумним сумнівом про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду адміністративних матеріалів в суді не здобуто, а ті, що надані як підтвердження вчинення правопорушення, суддя оцінює критично з наведених вище обставин.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст.130, п.1 ст. 247, ст. 280, ст. 283, ст. 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя В.І.Басова