Справа № 461/7108/25
Провадження № 1-кс/461/5373/25
05.09.2025 року,Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні,-
Заявник звернулась до суду з відповідним клопотанням.
Свої вимоги мотивувала тим, що ухвалою слідчого судді від 16.01.2022 року в рамках кримінального провадження № 12022140000000040 від 25.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України було накладено арешт на автобус марки «БАЗ А079.09» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 .
Вказує, що постановою слідчого від 31.03.2022 року зазначене кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Поряд з цим, питання про скасування арешту майна вирішено не було.
Зазначила, що власник майна не може повноцінно реалізувати свої права. оскільки інформація про арешт залишається у відповідних реєстрах.
Враховуючи вищевикладене, представник заявника зазначила, що підстави для продовження дії накладеного арешту відсутні, а тому просить суд скасувати вказаний захід забезпечення.
Представник заявника в судове засідання не з'явилась, подала заяву про слухання справи без її участі, клопотання просила задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час його проведення.
Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022140000000040 від 25.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 16.01.2022 року було накладено арешт на автобус марки «БАЗ А079.09» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді від 18.02.2022 року було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 26.01.2022 року (справа №461/633/22, провадження №1-кс/461/766/22), в частині заборони користування та розпорядження автобусом марки «БАЗ А079.09», р.н. НОМЕР_1 .
31.03.2022 року постановою слідчого ВРЗСТ ГУ НП України у Львівській області кримінальне провадження №12022140000000040 від 25.01.2022 року булозакрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. При цьому, питання щодо долі речових доказів вказаною постановою вирішено не було.
Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст. 16 КПК України, - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 2 частини 1 статті 174 КПК України встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
Засада недоторканності права власності у кримінальному провадженні випливає із поваги до права власності, позбавлення права власності та контролю з боку держави щодо використання власності, які закріплені у ст. 1 Протоколу. Особливе значення цього принципу пояснюється і закріпленням його серед загальних засад кримінального провадження (п. 9 ч. 1 ст. 7, ст. 16 КПК України).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Тлумачення цього положення як захисту права власності було здійснено ЄСПЛ у справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява № 6833/74 від 13 липня 1979 р., в якому суд зазначив: «Визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. 1 у своїй суті забезпечує право власності». Обмеження права власності не тільки має ґрунтуватися на законі, а знаходитись під дією судового контролю і мати тимчасовий характер.
Положенням ч. 4 ст. 132 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК України.
При цьому, посилання у ч.9 ст.100 КПК України на те, що клопотання розглядається згідно зі статтями 171-174 КПК України, слід сприймати як таке, що свідчить про наявність у суду за результатами такого розгляду відповідних повноважень вирішити питання про долю речових доказів і документів.
Така правова позиція викладена у Постанові ОП ККС ВС від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22 (провадження № 51-4350кмо23).
Так, судом було встановлено, що кримінальне провадження, в рамках якого накладено арешт на транспортний засіб, було закрите, питання про скасування арешту в порядку ч.4 ст. 132, ч.3 ст.174 КПК України не вирішено, та в ході судового розгляду не встановлено наявність достатніх підстав, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, суд вважає доведеним, що відпала потреба в подальшому у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Керуючись ст. 174, 376 КПК України, суд -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 12022140000000040 від 25.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,- задовольнити повністю.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.01.2022 року на автобус марки «БАЗ А079.09» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 .
Повний текст ухвали проголошено 10 вересня 2025 року о 15 год. 50 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1