Справа № 461/5356/17
Провадження № 1-во/461/22/25
Іменем України
05.09.2025 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву представника Фермерського господарства ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про виправлення описки в ухвалі Галицького районного суду м.Львова від 04.08.2017 -
ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 04.08.2017 у справі №461/5356/17 (провадження №1-о/461/9/17) відмовлено у відкритті провадження за заявою представника Фермерського господарства " ОСОБА_3 " ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_5 від 19.06.2014 р. у справі № 461/1041/14-к.
04.09.2025 представник Фермерського господарства ОСОБА_3 - ОСОБА_3 через Електронний судподав заяву про виправлення описки в ухвалі суду від 04.08.2017, а саме виконати рішення Конституційного суду України №5-рп(11) 2024 від 10.04.2024, згідно якого внести відповідні зміни (виправити описки) у вищезазначеній ухвалі.
Згідно із ч. 2 ст. 379 КПК України розгляд питання про виправлення описки проведено без участі учасників судового провадження.
Відповідно до ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали заяви та справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право з власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Разом з тим, положеннями ст.379 КПК України, а також ч.5 ст.371 КПК України передбачена можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виправлення описки є правом, а не обов'язком суду і необхідність її виправлення виникає тоді, коли допущена описка має істотний характер, спотворює текст судового рішення, що може призвести до труднощів або унеможливить його виконання.
Таким чином, суд не зобов'язаний в кожному процесуальному документі наводити повний об'єм доводів сторін кримінального провадження, а відтак не вбачає підстав для виправлення описки в ухвалі від 04.08.2017.
Враховуючи, що вказана у заяві описка представника Фермерського господарства ОСОБА_3 - ОСОБА_3 , не є опискою в розумінні ст. 379 КПК України, слідчий суддя не вбачає правових підстав для внесення виправлення в мотивувальну частину ухвали суду від 04.08.2017, враховуючи, що вказана ухвала суду не містить описки, яку необхідно виправити, представник заявника фактично просить внести зміни до ухвали, які за своєю суттю не є опискою, і зазначення даної інформації фактично змінить зміст судового рішення, що виходить за межі інституту виправлення описок чи очевидних арифметичних помилок, а тому слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки.
Керуючись ст.ст. 107, 369- 372, 379 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника Фермерського господарства ОСОБА_3 - ОСОБА_3 у виправленні описки в ухвалі Галицького районного суду м. Львова від 04.08.2017.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1