ЄУН: 336/1641/25
Провадження №: 1-кп/336/927/2025
іменем України
11 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 - в режимі відеоконференцзв"язку,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
представника цивільного відповідача ОСОБА_7 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_8 про часткове скасування арешту майна та клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
На розгляді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 1202508202050000088 від 11.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
До суду звернувся ОСОБА_8 із клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначає таке.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2025 року, накладено арешт на автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , з позбавленням права користування ним власником та іншими довіреними особами. Підставою накладення арешту стало клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, лейтенанта поліції ОСОБА_10 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під № 12025082050000088, від 11.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Розгляд зазначеного клопотання відбувався без повідомлення та участі ОСОБА_8 , який має право розпоряджатися вказаним автомобілем на підставі довіреності НСА 977246 від 11.08.2022 року. На думку заявника, оскільки справа перебуває на розгляді у суді, у кримінальному провадженні на даний час проведено весь комплекс експертиз, в яких необхідно залучати даний транспортний засіб, і тому у ОСОБА_8 виникла необхідність клопотати про повернення йому даного автомобіля на відповідальне зберігання, надавши йому право користування даним транспортним засобом. ОСОБА_8 просить розглядати дане клопотання за його відсутності, за участю всіх учасників справі.
Крім того, 11.9.2025 від обвинуваченої ОСОБА_4 надійшло клопотання про скасування арешту на вказаний транспортний засіб (повністю або частково), передавши транспортний засіб або власнику ОСОБА_9 , або ОСОБА_8 , або їй як фактичному користувачу.
ОСОБА_4 підтримала клопотання, зазначила, що користувалася транспортним засобом з дозволу ОСОБА_8 . На її думку, зберігання транспортного засобу на штрафплощадці призведе до витрат за зберігання, а також погіршення фізичного стану автомобіля. Всі ці витрати їй доведеться компенсувати ОСОБА_8 . Тому просить повернути транспортний засіб будь-якій особі, зазначеній у її клопотанні.
Захисник підтримав клопотання також.
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти клопотання, зазначивши, що наразі неможливо вирішити вказане клопотання, адже доля речових доказів вирішується судом при постановленні вироку. Крім того, вказаний транспортний засіб може бути предметом експертного дослідження. Зауважила, що зберігання транспортного засобу є безкоштовним для обвинуваченої.
Представник потерпілого заперечував проти клопотання, підтримавши позицію прокурора.
Розглянувши клопотання, суд доходить такого висновку.
За положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З копії довіреності від 11.08.2022 (реєстр № 3477), що надавалася ОСОБА_8 до його попереднього аналогічного клопотання, вбачається, що ОСОБА_11 , який діє від імені ОСОБА_9 на підставі довіреності від 10.08.2022, що зареєстрована в реєстрі за № 3450, уповноважує ОСОБА_8 та ОСОБА_12 (кожен має право діяти незалежно один від одного) розпоряджатися та експлуатувати належний ОСОБА_9 автомобіль «Мitsubishi Pajero Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Суд не вбачає підстав вважати, що арешт на вказане у клопотанні майно накладено слідчим суддею Ленінського районного суду м. Запоріжжя 14.01.2025 у справі № 334/296/25 необґрунтовано.
Суд наголошує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності відповідності майна критерію речового доказу у кримінальному провадженні. Транспортний засіб «Мitsubishi Pajero Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідає такому критерію.
Крім того, натепер здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, стадія з'ясування обставин та перевірки їх доказами ще не пройдена. Після оголошення обвинувального акту ОСОБА_4 свою вину визнала частково, за клопотанням сторони захисту її допит буде здійснюватися в останню чергу - після дослідження всіх доказів по справі. Вказане свідчить, що транспортний засіб у майбутньому може бути об'єктом експертизи, зокрема за клопотанням сторони захисту.
Передача транспортного засобу заявнику без права розпорядження також не сприятиме завданням кримінального провадження, адже може призвести до втрати слідової інформації, що призведе до неможливості призначення експертизи судом в порядку ст. 332 КПК України у разі її необхідності.
За наведеного такий захід забезпечення кримінального провадження є актуальним, а скасування арешту майна - передчасним.
Застосування такого виду забезпечення кримінального провадження на теперішній стадії судового провадження є пропорційним, тобто дотримано справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та правами приватних осіб.
Керуючись статтями 174, 309, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_8 про часткове скасування арешту майна відмовити.
У задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1