ЄУН: 336/5438/25
Провадження №: 2/336/3013/2025
05 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, до повноліття дитини.
Позов обґрунтований тим, що при проживанні з ОСОБА_2 однією сім'єю в шлюбі позивачка народила двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З квітня 2024 року сторони проживають окремо. До вересня 2024 року відповідач надавав незначну матеріальну допомогу на утримання двох дітей, а з вересня 2024 року зовсім не допомогає матеріально. Діти проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач мешкає окремо, коштів на утримання дітей не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання обов'язку батька матеріально утримувати дітей, власних доходів позивачки недостатньо для забезпечення нормального рівня життя, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.07.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її на підставі ст. 274 ч. 4 п.1 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач про дату та час судового засідання повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик особи на сайті судової влади, шляхом направлення СМС-повідомлення, про що у справі наявна довідка про доставку повідомлення у додаток Viber, а також шляхом надсилання судових повісток.
Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
Клопотань від учасників справи не надходило.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що сторони мають малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 , виданим 27.03.2012 року Виконавчим комітетом Новотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, актовий запис № 08 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , виданим 01.04.2014 року Виконавчим комітетом Новотавричеської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, актовий запис № 03.
Згідно з вказанимм свідоцтвами про народження позивачка є матір'ю дітей, відповідач - батьком.
Судом встановлено, що діти проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками №2303-5003586907, №2303-5003586933 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 21.01.2025 року, діти знаходиться на її утриманні.
Домовленості між батьками щодо способу утримання дітей не досягнуто.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
Згідно з п.1 ст.3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 27 зазначеної Конвенції надає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.183 СК України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст.182 СК України та роз'ясненнями, які містяться в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно з якими, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).
Положеннями ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Суду не надано даних про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, а також інших обставин, які можуть бути взяті до уваги при визначені розміру аліментів.
Крім того, суд звертає увагу, що особливістю даної категорії справи є те, що, враховуючи необхідність забезпечення інтересів неповнолітньої дитини, саме платник аліментів зобов'язаний доводи перед судом наявність обставин, які б свідчили про його неспроможність сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Обставини, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі, матеріали справи не містять.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вимоги закону, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3частини від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.06.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 354, 430 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3частини від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.06.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаємо такі відомості:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.А.Галущенко