10.09.2025
Провадження № 2/337/2125/2025
ЄУН № 337/3755/25
10 вересня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерука І.Г.
з участю секретаря Роман Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 09.05.2024 року встановила мобільний додаток monobank що дозволяє надавати клієнту банківські послуги через смартфон. Пройшовши реєстрацію та надавши пакет документів відповідачка підписала Анкету-заяву про Договору про надання банківських послуг monobank шляхом застосування власноручного цифрового підпису.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів Universal Bank,| monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що розміщенні за посиланням www.monobank.ua/terms, складають договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного Договору відповідачка отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі).
У відповідачки прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.12.2024 року направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте, відповідачка на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим кредит 26.01.2025 року став у формі «на вимогу».
Загальний розмір заборгованості перед AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» станом на 03.04.2025 року за Договором становить 18796,38 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 12854,74 грн.; заборгованість за пенею - 2876,02 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 3065,62 грн.
Просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank», та судові витрати.
29.07.2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.
Представник позивача разом з позовом надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, відзив на позов не надала, повідомлялася належним чином, шляхом направлення листа рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідачки, та шляхом розміщення оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду, будь яких заяв не надала.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, та за відсутності сторін.
У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Monobank це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом верифікації клієнта очно на точці видачі, у відділенні банку, очно співробітниками служби доставки банку у зручному для клієнта місці, очно кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020 року верифікація здійснюється дистанційно. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк», опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http://www/monobank.ua/terms.
Судом встановлено, що відповідно до наданих суду документів, 09.05.2024 року відповідачка ОСОБА_1 оформила і підписала анкету-заявою до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.
Відповідно до анкети-заяви відповідачка, підписавши заяву погодилася, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо продуктів monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту - складають договір про надання банківських послуг.
Підписанням анкети-заяви відповідачка засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, яка буде ним використовуватися та визнає що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису.
Анкета-заява підписана відповідачкою. Ідентифікацію та верифікацію клієнта виконав представник банку.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідачки, зокрема, дату народження, серію, РНОКПП, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу.
На підставі цього Договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту яка відкрита у банку на підставі укладеного Договору про надання банківських послуг, з базовою процентною ставкою в 3,1 % на місяць.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналіз норм права свідчить проте, що відповідачка уклала із АТ «Універсал банк» кредитний договір.
Суд вирішуючи питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, виходить з того, що позивачем надано розрахунок заборгованості на підтвердження розміру заборгованості позичальника, рух коштів по картці на підтвердження користування кредитними коштами, анкету-заяву підписану відповідачем, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні послуг щодо продуктів «Monobank», Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту «Чорної картки» «Monobank», якими позивач підтверджує умови кредитування.
Відповідно до довідки про розмір встановленого ліміту, кредитний ліміт станом на 09.05.2024 року склав суму в 5000 грн.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачка, станом на 03.04.2025 року має заборгованість за Договором, яка становить 18796,38 грн., і складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом 12854,74 грн., заборгованості за пенею 2876,02 грн.; заборгованості за порушення грошового зобов'язання 3065,62 грн.
Відповідачкою у справі не спростовано доводів позивача щодо отримання, використання, і не погашення кредитних коштів, та розрахунок заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Суд вважає, що відповідачка фактично отримала та використовувала кошти надані банком, але не повернула їх, а тому наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,
Керуючись ст. 89, 141, 229, 263, 264, 280, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК»( м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09.05.2024 року, яка станом на 03.04.2025 року складає суму 18796 (вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 38 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом 12854,74 грн., заборгованості за пенею 2876,02 грн.; заборгованості за порушення грошового зобов'язання 3065,62 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК»( м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) сплачені судові витрати у розмірі 3028(три тисячі двадцять вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: І.Г.Кучерук