11.09.2025
ЄУН № 337/3836/25
Провадження № 2/337/2158/2025
11 вересня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Кучерука І.Г.
з участю секретаря Роман Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом про розірвання шлюбу, вказавши, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 10.12.2004 року, від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка вказала, що на данний час між ними зникло почуття любові та взаємної поваги, подальше подружнє життя неможливо, оскільки виявилося що вони мають різні життєві погляди. Разом не проживають вже декілька місяців, спільне господарство не ведуть. Просить шлюб розірвати.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2025 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, у тексті позову просить провести судовий розгляд даної справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, повідомлявся належним чином, шляхом направлення листа рекомендованою кореспонденцією на зареєстровану адресу відповідача, та шляхом розміщення оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду, будь яких заяв не надав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Позивачка заперечень щодо заочного розгляду справи не надала.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у суду є підстави для ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 10.12.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Хортицького районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 598.
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
У відповідності до ч.3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. У відповідності до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки та не може будуватися на примушені сторони до навіть формального знаходження у зареєстрованому шлюбі та у подружніх відносинах.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач відзив на позов не надав, не спростував доводів позивачки викладених у позові, то відповідно відмова у розірванні шлюбу за своєю суттю буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що не відповідає нормативному визначенню змісту шлюбних відносин та є неприпустимим у демократичному суспільстві.
Суд вважає, що причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б моральним засадам суспільства, та інтересам позивачки, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Керуючись ст. 13, 89, 229, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП. НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 10.12.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Хортицького районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 598.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: І.Г.Кучерук