Справа № 600/1488/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
09 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомбінат-1» до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу,
Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомбінат-1" 26.12.2022 р. отримало дозвіл серія НОМЕР_1 на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною, Республікою Польща та Литовською Республікою.
На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №001193 від 09.02.2024 р. Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу позивача марки MERSEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_2 . За результатами перевірки 12.02.2024 р. складено акт №032160, в якому зафіксовано порушення ст.ст. 30, 34 Закону №2344-III, а саме відсутність оригіналу дозволу іноземної країни, територією якої буде здійснюватись перевезення пасажирів. Вказано, що водій від надання пояснень відмовився, з актом ознайомлений.
14.02.2024 р. відповідачем надіслано позивачу повідомлення про розгляд 12.03.2024 р. справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
12.03.2024 р. відповідачем прийнято постанову №072469 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомбінат-1» адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 грн за порушення вимог ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт».
Матеріли справи містять: розклад руху автобусів міжнародного сполучення та схему регулярного міжнародного автомобільного маршруту на маршруті м. Харків (Україна) - м. Утена (Литовська Республіка); бланк підтвердження діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомбінат-1"; дозволи на міжнародні регулярні перевезення пасажирів №Х-5235 та №004225 видані Республікою Польща та Литовською Республікою; фотокопії транспортного засобу MERSEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Також матеріали справи містять посвідчення водія ОСОБА_1 та тимчасовий реєстраційний талон ДАР №078938 транспортного засобу MERSEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_2 .
На підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №072469 від 12.03.2024 р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2024 р. №74859442. (а.с. 57-59).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103) Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Згідно з ст. 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.
Відповідно до ст. 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: 1) виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; 2) утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; 3) забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; 4) забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; 5) організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; 6) забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; 7) забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; 8) забезпечувати безпеку дорожнього руху; 9) забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 53 Закону № 2344-ІІІ організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.
Так, абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що за результатами рейдової перевірки відповідачем транспортного засобу позивача марки MERSEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_2 12.02.2024 р. складено акт №032160, в якому зафіксовано порушення ст.ст. 30, 34 Закону № 2344-III, а саме відсутність оригіналу дозволу іноземної країни, територією якої буде здійснюватись перевезення пасажирів. Вказано, що водій від надання пояснень відмовився, з актом ознайомлений.
Судом з'ясовано, що під час складання вказаного акта водієм транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_2 було надано державному інспектору копію дозволу від 26.12.2022 р. серія АІ №005696 на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною, Республікою Польща та Литовською Республікою. Однак, інспектор вказував на необхідність наявності оригіналу вказаного дозволу, у зв'язку із чим зафіксував у акті відсутність зазначеного документу.
Під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 12.03.2024 р. позивач пред'являв відповідачу оригінали дозволів Республік Польщі та Литви, однак вказані документи не були взяті до уваги.
12.03.2024 р. відповідачем прийнято постанову №072469 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомбінат-1» адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 грн за порушення вимог ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт».
Відповідач наполягав, що відсутність оригіналу дозволу іноземної країни, територією якої буде здійснюватись перевезення пасажирів саме на момент проведення рейдової перевірки є порушенням вимог ст. 53 Закону № 2344-ІІІ.
Отже, суд встановив, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугувало те, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_2 водій не надав оригінал дозволу іноземної країни, територією якої буде здійснюватись перевезення пасажирів, а надав лише його копію .
Суд зауважує, що приписи абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, які відповідач застосував під час прийняття оскаржуваної постанови, передбачають відповідальність автомобільних перевізників за виконання ними міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначених ст. 53 Закону № 2344-ІІІ, тобто за їх відсутності взагалі.
В той же час, здійснення таких перевезень за наявності документів, які визначені ст. 53 Закону №2344-ІІІ, однак непред'явлення їх оригіналів на момент проведення перевірки (пред'явлення копій вказаних документів, як у спірних правовідносинах) не становить склад правопорушення, передбаченого абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.
Суд вважає, що прийняття відповідачем оскаржуваної постанови лише з підстави, що водієм під час проведення рейдової перевірки було надано копію дозволу іноземної країни, територією якої буде здійснюватись перевезення пасажирів, а не оригінал такого дозволу, свідчить про надмірний формалізм з боку відповідача, адже із наданої водієм копії дозволу посадові особи могли встановити, що позивачем дотримано встановлену законодавством процедуру як отримання дозволу на перевезення, так і здійснення міжнародних перевезень пасажирів за наявності відповідних документів.
Крім того, суд звертає увагу, що без оригіналу дозволу іноземної країни, територією якої буде здійснюватись перевезення пасажирів позивач не зміг би перетнути державний кордон, оскільки обов'язок автомобільного перевізника пред'являти під час перетину кордону оригіналу відповідного дозволу визначено положеннями п. 30 розділу V Правил перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, що є додатком до Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу ратифікованої Законом № 581-XIVвід 08.04.1999 року. Водночас, ст. 53 Закон №2344-ІІІ чітко не передбачає необхідність наявності саме оригіналу дозволу іноземної країни, територією якої буде здійснюватись перевезення пасажирів, а тому пред'явлення водієм транспортного засобу копії вказаного дозволу не дає підстави стверджувати про відсутність такого дозволу взагалі.
З огляду на викладене суд вважає, що винесена відповідачем постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу прийнята протиправно.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.