05 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31419/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 ( суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі №160/31419/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛК ЕНЕРГІЯ» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК ЕНЕРГІЯ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11713500/40132794 від 30.08.2024, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “ЛК ЕНЕРГІЯ» було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.07.2024;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11713502/40132794 від 30.08.2024, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “ЛК ЕНЕРГІЯ» було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 10.07.2024;
зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 1 від 01.07.2024 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію, а саме 01.07.2024;
зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 4 від 10.07.2024 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію, а саме 10.07.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну №1 від 01.07.2024 та № 4 від 10.07.2024, втім, згідно квитанції про реєстрацію податкових накладних зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. На виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було направлено документи, запитувані відповідачем. Однак, комісією Головного управління ДПС у Київській області були прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Позивач вважає, що рішення відповідача-2 про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними, оскільки підстав для зупинення реєстрації податкових накладних не було. Подані позивачем документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами яких складені податкові накладні, які надіслані для реєстрації. З урахуванням наведеного, рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, є протиправними та підлягають скасуванню. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Апеляційним переглядом справи встановлено, що Між ТОВ “ЛК ЕНЕРГІЯ» та ТОВ “РОСТДОРСТРОЙ» укладено договір поставки № 26-06-24 від 26.06.2024.
Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупцеві визначений цим договором товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно сплатити його вартість згідно з умовами договору.
Відповідно до п.1.2. договору найменування, обсяг, асортимент товару, який підлягає постачанню згідно цього договору, ціна за одиницю товару, а також терміни й умови постачання товару визначаються в специфікації, яка є доповненням до цього договору.
Пунктом 1.3 договору встановлено, що сторони можуть передбачити в специфікації інші, ніж передбачені умовами цього договору, умови передачі та/або оплати товару. Специфікація складається сторонами до здійснення постачання в простій письмовій формі і підписується уповноваженими представниками Сторін.
Згідно з п. 2.1 Договору ціна за одиницю товару та вартість всієї партії визначаються сторонами в специфікації.
Відповідно до п. 3.1 договору покупець сплачує товар, поставлений на основі Специфікації, шляхом перерахування вартості поставленого товару постачальнику на відповідний банківський рахунок за реквізитами постачальника, вказаними в даному договорі, протягом строку для сплати, вказаного в специфікації на постачання такого товару. Датою постачання товару вважається дата, що вказана в документі про приймання товару покупцем. Таким документом може бути Акт приймання-передачі товару, видаткова накладна.
Порядок розрахунків передбачено в Специфікації. Оплата згідно даного Договору проводиться в українській національній грошовій валюті - гривні (п. 3.2 Договору).
Згідно з п. 4.2 договору поставка товару здійснюється на умовах, визначених сторонами у відповідній специфікації.
Відповідно до п. 4.4 договору передача постачальником товару покупцю здійснюється в строк, вказаний в специфікації. Передача товару покупцю здійснюється на основі доручення на отримання конкретної партії товару представником покупця. Передача товару від постачальника покупцю фіксується підписанням представниками сторін та завіренням печатками видаткових накладних про передачу товару та/або акту приймання-передачі товару.
Датою поставки вважається дата отримання товару від постачальника в місці постачання, що оформлюється видатковою накладною. Факт отримання товару підтверджується підписанням видаткової накладної покупцем. Право власності та ризик втрати / пошкодження майна на отриманий товар надходить до покупця з моменту його поставки (п. 4.10 Договору).
Згідно із Специфікацією № 1 від 26.06.2024 до Договору постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві комплектну трансформаторну підстанцію КТПГС-250-10/0.4, у комплекті: силовий трансформатор; РУ-10кВ-3 комірки КСО 393; РУ-0,4кВ- 2 панелі ЩО 90 в кількості 1 шт., за ціною 812 000,00 грн., крім того ПДВ (20%) - 162 500,00 грн., всього на суму 975 000,00 грн. (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) - 162 500,00 грн. (сто шістдесят дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
Покупець у відповідності до пп. 2.1 п. 2 Специфікації № 1 зобов'язався оплатити товар шляхом здійснення передоплати в розмірі 100 % від загальної вартості партії товару, вказаній в специфікації, протягом 3-х банківських днів з моменту формування рахунку.
Максимальний термін поставки товару: 30 (тридцять) календарних днів з моменту передоплати в розмірі 100% від загальної вартості партії Товару (п. 3 Специфікації № 1).
В п. 4 Специфікації № 1 Сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах DDP Інкотермс 2020 (місце поставки за погодженням з покупцем).
На виконання умов Договору постачальником покупцю був виставлений рахунок на оплату № 66 від 26.06.2024 (додається) на суму 975 000,00 грн. з ПДВ (20%).
28.06.2024 ТОВ “РОСТДОРСТРОЙ» звернулося до ТОВ “ЛК ЕНЕРГІЯ» з листом від 28.06.2024 № 2047-РДС/24, яким висловило прохання про зміну умов оплати за договором у зв'язку з відсутністю фінансування з 100% попередньої оплати на авансову оплату в розмірі 400 000,00 грн. (чотириста тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) - 66 666,67 грн. (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок) та остаточний розрахунок протягом 90 днів з моменту отримання товару.
ТОВ “ЛК ЕНЕРГІЯ» листом від 01.07.2024 № 01-07-24 прийняло пропозицію ТОВ “РОСТДОРСТРОЙ», викладену в листі від 28.06.2024 № 2047-РДС/24, із зазначенням, що зміни до Договору № 26-06-24 від 26 червня 2024 року та Специфікації №1, вноситися не будуть.
Враховуючи зазначені зміни до умов оплати товару ТОВ “РОСТДОРСТРОЙ» було здійснено передоплату за Товар в розмірі 400000,00 грн. (чотириста тисяч гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ (20%) - 66 666,67 грн. (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок) на розрахунковий рахунок ТОВ “ЛК ЕНЕРГІЯ», згідно Рахунку-фактури № 66 від 26.06.2024, що підтверджується випискою з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого в “Одеська регіональна дирекція АТ “Міжнародний інвестиційний банк», за 01.07.2024.
Перевезення товару здійснювалося за допомогою сторонньої логістичної компанії ТОВ “ЛК ЛОГІСТІКС», що підтверджується товарно-транспортною накладною № 140 від 10.07.2024, Актом наданих послуг з перевезення № 28 від 10.07.2024.
Розрахунки між організаціями ТОВ “ЛК ЕНЕРГІЯ» та ТОВ “РОСТДОРСТРОЙ» підтверджуються карткою по рахунку 361 за період з 01.07.2024 - 12.09.2024 та № 6432, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за період з 01.01.2024 р. по 19.08.2024, актом звіряння № 276 від 21.08.2024.
01.07.2024 на виконання вимог Податкового кодексу України за фактом першої події, позивачем сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну №1.
10.07.2024 на виконання вимог Податкового кодексу України за фактом першої події, позивачем сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну №4.
Відповідно до квитанцій від 30.07.2024 податкові накладні №1 від 01.07.2024 та №4 від 10.07.2024 зупинено та зазначено наступні підстави для зупинення: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
19.08.2024 на виконання п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК ЕНЕРГІЯ" було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №1 від 01.07.2024 та №4 від 10.07.2024, реєстрацію яких зупинено та долучено документи.
22.08.2024 відповідачем-2 складено повідомлення №11673894/40132794 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної №1 від 01.07.2024.
22.08.2024 відповідачем-2 складено повідомлення №11673946/40132794 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної №4 від 10.07.2024.
28.08.2024 позивачем направлено контролюючому органу додаткові пояснення щодо податкових накладних №1 від 01.07.2024 та №4 від 10.07.2024, реєстрацію яких зупинено та долучено документи.
30.08.2024 за результатами розгляду документів комісією регіонального рівня ДПС у Київській області прийнято рішення №11713502/40132794 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 10.07.2024 та №11713500/40132794 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 01.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
За змістом пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цієї норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165, якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до квитанцій від 30.07.2024 податкові накладні №1 від 01.07.2024 та №4 від 10.07.2024 зупинено та зазначено наступні підстави для зупинення: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165, у пункті 1 якого зазначено, що відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Зупинення реєстрації податкової накладної за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов:
- відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається;
- обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки;
- переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Даний висновок узгоджується із висновком зазначеним у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 по справі № 380/2365/21.
Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).
У пункті 5 Порядку № 520 визначений орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).
Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Судом встановлено, що позивачем на виконання квитанцій про зупинення реєстрації була надано пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.Також надано додаткові пояснення та копії документів.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
При цьому, наданий пакет документів був сформований позивачем на власний розсуд, оскільки, податковим органом не зазначено, які саме конкретно документи потрібно позивачеві надати на розгляд комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган, при зупиненні реєстрації спірних податкових накладних обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які ж саме документи необхідно подати, при цьому спірними рішеннями позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів.
За таких обставин, рішення № 11713500/40132794 від 30.08.2024 та рішення № 11713502/40132794 від 30.08.2024 не є обґрунтованими, вмотивованими та не містять переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства, були достатніми для реєстрації податкових накладних №1 від 01.07.2024 та № 4 від 10.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
В той же час, оскаржені рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування, є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій та ризиковості платника податку, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення нормативно-правовим актом та, відповідно, контролюючим органом конкретної підстави віднесення господарської операції чи платника податку до категорії ризикових. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
При цьому рішення контролюючого органу як індивідуальні акти мають відповідати законодавчо встановленим вимогам щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості таких індивідуальних актів, а зворотне призводить до протиправності таких актів.
Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі 2240/2900/18 зазначив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Аналогічні висновки також містять постанова Верховного Суду від 19.07.2023 по справі №420/7850/22.
Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18., від 31.05.2023 у справі № 260/6334/21.
Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019 по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення.
Колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 у справі № 500/770/21.
Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.
Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 13 грудня 2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Таким чином, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Не заперечуючи компетенцію контролюючого органу у питанні реєстрації податкових накладних, суд вказує, що у будь-якому випадку у разі виникнення спору саме на суд покладено компетенцію з перевірки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Відповідно, скасувавши рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, суд першої інстанції не втрутився у дискрецію відповідача.
Враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних визнано судом протиправними, суд погоджує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні.
Зобов'язавши зареєструвати податкову накладу, суд першої інстанції не втрутився у дискреційні повноваження ДПС, що у контексті спірних правовідносини є правильним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021, № 140/14282/20 від 17.05.2023.
Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.
Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкові накладі, рішення про відмову у реєстрації яких визнано судовим рішенням протиправними, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового розгляду у межах цієї справи.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 в адміністративній справі №160/31419/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 серпня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 10 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко