05 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21945/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 ( суддя Кучугурна Н.В,) в адміністративній справі №160/21945/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хомич Іван Олександрович, до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.07.2024 № 045650018469 щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 пільгового стажу та призначенні йому пенсії за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди з 01.09.1991 по 21.06.1996, з 08.08.1996 по 16.03.1997 та з 15.05.1997 по 15.01.2007 та призначити й виплачувати йому пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення» та статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та відповідно до статей 1, 8 Закону України № 345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008, починаючи з 24.06.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Рішенням, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 25.07.1994 по 16.08.1994, з 13.07.1995 по 29.09.1995, з 08.08.1996 по 16.03.1997 та з 15.05.1997 по 15.01.2007 на посадах, які відносяться до Списку № 1, відповідно до довідки від 10.06.2024 № 512, виданої ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» Виробничий структурний підрозділ “Шахтоуправління Тернівське». Також до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1991 по 21.06.1996, оскільки в дипломі від 21.06.1996 серії НОМЕР_1 відсутні дані про період навчання. Позивач не погоджується з таким рішенням органів пенсійного фонду, тому і звернувся з цим позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, періоди роботи з 25.07.1994 по 16.08.1994, з 13.07.1995 по 27.08.1995, з 28.08.1995 по 29.09.1995, з 08.08.1996 по 16.03.1997 та з 15.05.1997 по 15.01.2007, до страхового стажу - період навчання 01.09.1991 по 21.06.1996.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.06.2024 ОСОБА_1 (позивач) звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії за Списком № 1.
Рішенням від 21.05.2024 №046150014254, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач-2), позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.
У рішенні, з-поміж, іншого вказано таке.
Вік заявника на дату звернення 50 років 6 місяців.
Пільговий стаж не визначено.
Відповідно до п.20Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення
пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 із змінами (далі-Порядок), для підтвердження періодів роботи на посадах, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників згідно додатку №5 до Порядку. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Також до пільгової довідки надаються виписки з наказу про проведення атестації робочих місць, перелік професій і посад, робочі місця яких атестовані, погоджений з державною експертизою умов праці.
За доданими документами до страхового стажу враховано всі періоди роботи.
До пільгового стажу не зараховано період роботи з 25.07.1994 по 16.08.1994, з 13.07.1995 по 29.09.1995, з 08.08.1996 по 16.03.1997 та з 15.05.1997 по 15.01.2007 згідно пільгової довідки №512 від 10.06.2024, виданої ВП “Шахтоуправління Тернівське», оскільки відсутні накази про проведення атестації робочих місць та перелік атестованих професій. Звертаємо увагу, що у зазначеній довідці за період з 15.05.1997 по 22.03.2000 не коректно виведений пільговий стаж.
До страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплома НОМЕР_2 від 21.06.1996, оскільки в дипломі відсутні дані про період навчання. Для врахування даного періоду навчання необхідно додати довідку про період навчання або додаток до вищевказаного диплома.
Також повідомляємо, що в заяві про призначення пенсії невірно зазначено серію та номер паспорта.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, а також не погоджується з тим, що до пільгового стажу за Списком №1 не зазначені періоди його роботи та навчання. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до п. 17, 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до п.23, 24 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22.
Судом першої інстанції вставлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 містить наступні записи про роботу позивача (мовою трудової книжки):
25.07.1994 ОСОБА_2 учеником электрослесаря подземного с полным рабочим днем в шахте на период производственной практики. Пр.115к от 22.07.1994;
16.08.1994 Уволен по ст.36 п. 2 КЗоТ Украины в связи с окончанием трудового договора. Пр.129к от 16.08.1994.
13.07.1995 ОСОБА_2 учеником электрослесаря подземного с полным рабочим днем в шахте на период производственной практики. Пр.106к от 13.07.1995.
28.08.1995 Переведен электрослесарем поземным 4 разряда с полным рабочим днем в шахте на период производственной практики. Пр. 126к от 24.08.1995.
29.09.1995 Уволен по ст. 36 п. 2 КЗоТ Украины в связи с окончанием срока трудового договора. Пр.142к от 29.09.1995.
01.09.1991-21.06.1996 Учеба в Днепропетровской горной академии. Диплом ЛЕ ВЕ №001540 от 21.06.1996.
15.05.1997 Принят подземным электрослесарем 4 разряда с полным рабочим днем в шахте. Пр.70к от 15.05.1997.
12.01.1998 Переведен подземным электрослесарем 5 разряда с полным рабочим днем в шахте. Пр. 6к от 12.01.1998.
23.03.2000 Переведен старшим механиком по автоматике подземным, связан с подземными работами. Пр.43к от 23.03.2000.
15.01.2007 уволен по ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию. Р.№6к от 15.01.2007.
Вказані періоди роботи позивача підтверджені наявною в матеріалах справи довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів в ній від 10.06.2024 №512. У довідці також зазначено, що вищевказані посади передбачені Списком №1 розділ 1 підрозділ 1 та вказано, що дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч. 2 п. 1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У довідці також зазначено відомості щодо атестації робочого місця: наказ № 1311/к від 24.11.1994, наказ № 1228/к від 24.11.1999, розпорядження №1360/к від 23.11.2004.
З урахуванням викладеного, а також записів в трудовій книжці в частині спірного періоду та відомостей з довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від №512 від 10.06.2024, підтверджено зайнятість позивача на посадах, передбачених Списком №1, у періоди з 08.08.1996 по 16.03.1997 та з 15.05.1997 по 15.01.2007.
Посилання відповідача в обґрунтування підстав відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 спірного періоду роботи на відсутність відомостей про проведення атестації, є безпідставними, оскільки матеріали пенсійної справи містять відомості про проведення атестації робочого місця позивача (наказ № 1311/к від 24.11.1994, наказ № 1228/к від 24.11.1999, розпорядження №1360/к від 23.11.2004).
Крім того, суд зазначає, що відповідач за приписами законодавства мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.
Отже, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи до загального та пільгового стажу позивача.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 в адміністративній справі №160/21945/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 вересня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 08 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко