11 вересня 2025 року справа №200/1268/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції - Льговська Ю.М.), складене у повному обсязі 03 квітня 2025 року у справі № 200/1268/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачеві перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 71 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 листопада 2024 року № ФС-98167/09/01/4035;
зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачеві пенсію в розмірі 71 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 листопада 2024 року № ФС-98167/09/01/4035 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 лютого 2023 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 71 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 листопада 2024 року № ФС-98167/09/01/4035.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 71 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 листопада 2024 року № ФС-98167/09/01/4035 з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 лютого 2023 року
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що скасування у судовому порядку п.1, 2 Порядку № 103 не є підставою для перерахунку пенсії.
Вказано, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70%.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належних чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/1268/25, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 16 липня 1991 року (Міноборони).
Враховуючи дату призначення пенсії, слід зазначити, що вона призначена за Законом СРСР «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» від 28 квітня 1990 року.
Відповідачем не виконано ухвалу суду від 07 березня 2025 року та не надано суду відомості про встановлений відсотковий розмір пенсії при її призначенні та протокол на підтвердження цих відомостей.
Позивач визначає, що відсотковий розмір пенсії дорівнює 71%, відповідач вказану обставину не оспорює.
Перевіряючи вказану обставину, суд керується тим, що на підставі абзацу 2 пункту 1 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09 квітня 1992 року № 2263-12 позивачеві повинно бути проведено перерахунок пенсії з урахуванням положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 13 вказаного Закону в редакції його прийняття відсотковий розмір пенсії позивача відповідає 71% (за 27 років вислуги: 50 відсотків (за 20 років вислуги) додати 21 відсоток (3 відсотки х 7 додаткових років понад 20 років вислуги)).
Протоколами від 12 липня 2023 року, 23 лютого 2024 року передбачено обчислення пенсії в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення.
Вказаними протоколами пенсію розраховано, виходячи з: посадового окладу - 4 930 грн; окладу за військове звання - 1 410 грн; процентної надбавки за вислугу років у розмірі 50 відсотків - 3 170 грн; додаткових видів грошового забезпечення та премії - 7 907 грн, усього - 17 417 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі № 200/2995/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2023 року.
Оновлена довідка від 27 листопада 2024 року № ФС-98167/09/01/4035 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року включає: посадовий оклад - 7 520 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 2 150 грн, надбавку за вислугу років у розмірі 50 відсотків - 3 170 грн, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 відсотків - 6 181, 50 грн; премію у розмірі 140 відсотків - 6 902 грн, що сумарно становить 25 923, 50 грн.
18 лютого 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 71 % від суми грошового забезпечення на підставі оновленої довідки від 27 листопада 2024 року № ФС-98167/09/01/4035.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21 лютого 2025 року № 4255-3811/Ц-02/8-0500/25 відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав, визначених статтею 63 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення права позивача на перерахунок пенсії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд погоджує висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова № 704).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова № 103) внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови № 103).
Постанова № 103 набула чинності 24 лютого 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.
З 29 січня 2020 року - дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому встановлене пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, зокрема, розрахованих згідно з Постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
При виборі та застосуванні норм права судом враховано правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21.
Враховуючи подальші зміни до абзацу 1 пункту 4 постанови № 704, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, суд зазначає, що, якщо право на перерахунок пенсії виникло станом на 01 січня 2020 - 2023 років, то військовослужбовець має право і на його реалізацію та судовий захист, який відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII не обмежується строком.
Абзац 1 пункту 4 постанови № 704 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 за умови незмінності правового регулювання наявного на сьогоднішній день підлягає застосуванню в подібних відносинах до військовослужбовців, яким пенсія призначається після 20 травня 2023 року.
Отже, позивач, якому пенсія призначена в 1991 році, має право на перерахунок пенсії на підставі довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування абзацу 1 пункту 4 постанови № 704 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року.
Частиною першою статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Крім Порядку № 45, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ регулює Порядок, затверджений постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1) в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу I Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), […] подається заявником до органу, що призначає пенсію, або […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням кваліфікованого електронного підпису, […].
Довідки про страховий стаж, документи про грошове забезпечення, подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом), […] подаються тільки в оригіналах. До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На електронні копії заявником накладається кваліфікований електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (пункт 14 розділу II Порядку № 3-1).
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви. Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в пенсійній справі (пункт 6 розділу IV Порядку № 3-1).
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Визначаючи дату, з якого повинен здійснюватись перерахунок, суд керується приписами частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. […].
Відтак, датою проведення перерахунку пенсії є 01 лютого 2023 року (перше число місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 листопада 2024 року № ФС-98167/09/01/4035, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо відсоткового обмеження розміру пенсії.
Підпунктом 8 пункту 6 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ і зменшено розмір пенсій військовослужбовців спочатку з 90% до 80% грошового забезпечення, а надалі з 80% до 70% грошового забезпечення.
У той же час, пунктом 2 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Позивач отримував (до перерахунку) пенсію за вислугу років з розрахунку 71% основного розміру пенсії.
Отже, дія Закону № 3668-VI не поширюється на позивача, тому що йому призначено пенсію до набрання чинності цим Законом.
Крім того, зменшення розміру пенсії з 71% до 70% грошового забезпечення є порушенням гарантій, передбачених статтею 22 Конституції України, якою закріплено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17), у рішенні від 04.02.2019 року № Пз/9901/58/18 (зразкова справа № 240/5401/18),у постанові від 23.05.2023 по спарві № 380/24477/21
Враховуючи викладене, позивач має право на перерахунок пенсії, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язання управління при перерахунку пенсії, застосувати основний розмір пенсії 71% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 200/1268/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 200/1268/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв