11 вересня 2025 року справа №200/2159/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року (головуючий суддя І інстанції - Чекменьов Г.А.), складене в повному обсязі 01 жовтня 2024року у справі № 200/2159/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплаті компенсації за соціальні пільги на ЖКП, з 01.01.2023 по 01.06.2024.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити компенсацію за соціальні пільги на ЖКП, з 01.01.2023 по 01.06.2024 на зазначений рахунок в установі банку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024року відмовлено у задоволені позовних вимог
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що нарахування та виплата пільг, які було призначено раніше особам, які проживають у тимчасово окупованих містах (м. Маріуполь) автоматично продовжуються на період введення воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/2159/24, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 15 грудня 2020 року має статус учасника бойових дій.
До 31.12.2022 позивач користувався пільгами на оплату житлово-комунальних послуг, отримуючи компенсацію за адресою домогосподарства: АДРЕСА_1 , відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що були призначені з урахуванням житлової площі та кількості членів родини (2 дорослих та 2 дітей), яка виплачувалась в безготівковій формі на особистий банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», Управлінням праці та соціального захисту населення Маріупольської міської ради.
07.03.2023 позивачем було подано заяву в електронній формі (через особистий кабінет електронних послуг Пенсійного фонду України №ВЕБ-05001-Ф-С-23-037706 від 07.03.2023) щодо поновлення відповідної пільги з перерахунком коштів на банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», на що отримано відповідь 07.04.2023, що у зв'язку з обмеженим доступом до ЕДАРП, з метою актуалізації мігрованих персональних даних в органах Пенсійного фонду України, для поновлення нарахування пільги, необхідно надати відповідну заяву за фактичним місцем проживання.
11.04.2023 позивач подав заява з переліком документів до спеціаліста відділу ПФУ ЦНАП.
02.06.2023 позивач направив заяву в електронній формі (через особистий кабінет електронних послуг Пенсійного фонду України №ВЕБ-05001-Ф-С-23-120588 від 02.06.2023) про повторний розгляд відповідної заяви від 11.04.2023 щодо поновлення та нарахування відповідної пільги з 01.01.2023, як учаснику бойових дій,
У відповіді від 16.01.2024, зазначено, що до Головного управління ПФ надійшла заява позивача про надання пільг за зареєстрованим місцем проживання по м. Маріуполь, але, оскільки інформацію, зокрема, про перелік фактично наданих житлово-комунальних послуг та їх тарифів, від підприємств та організацій, що надають послуги по м. Маріуполю отримати не є можливим, то призначення пільг на житлово-комунальні послуги за зверненням не здійснювалось. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» спрямований на захист ветеранів війни шляхом:
створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття;
організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів;
виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни;
надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я (стаття 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Згідно із частиною третьою статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема, 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» визначено, що Пенсійний фонд України з 01.12.2022 забезпечує призначення, зокрема пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - пільги).
З січня 2023 року пільги надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово- комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» (далі - Порядок № 373).
Відповідно до Порядку № 373 визначено механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг, зокрема на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово- комунальних послуг, а саме:
1) житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком;
2) комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
3) на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
4)на придбання твердого палива і скрапленого газу.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 373, для розрахунку розміру пільги інформацію надають: об'єднання - про зміну внесків, платежів об'єднанню; управителями, виконавцями комунальних послуг - про наявність/відсутність, припинення надання комунальних послуг, зміну тарифів на житлово-комунальні послуги, плати за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг; виконавчими органами сільських, селищних, міських рад - про склад зареєстрованих/ задекларованих у житлових приміщеннях (будинках) осіб, а також про зміни, що відбулись у пільговика (реєстрація місця проживання, підключення житла до системи газо-, тепло-, електропостачання для опалення).
Пунктом 6 Порядку № 373 надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, передбачено, що на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця суму пільги:
на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування; на придбання твердого палива і скрапленого газу виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, з урахуванням мінімальних норм забезпечення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості.
Відтак, право на отримання пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг пов'язане не лише з наявністю у особи відповідного статусу (в даному випадку - учасник бойових дій), а також з фактичним користуванням цими послугами та наявністю відповідних відомостей про їхню вартість.
Вказаний висновок прямо випливає з компенсаційного характеру зазначеної пільги, яка спрямована не на додаткові грошові виплати особі-пільговику, а на зменшення фактичних витрат такої особи на оплату житлово-комунальних послуг.
У справі не є спірним, що позивач не проживає у місті Маріуполь, територія якого є окупованою російською федерацією.
Доказів продовження проживання членів сім'ї на території міста Маріуполь під час його окупації позивачем не надано.
Відповідно, позивач не має можливості ані користуватися комунальними послугами на території міста Маріуполь, ані оплачувати такі послуги, що є умовою для компенсації їх вартості шляхом встановлення відповідної пільги.
Суд вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги з посиланням позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 214, оскільки у вказаній постанові наявний вичерпний перелік отримувачів державної соціальної допомоги, до яких учасники бойових дій не відносились, з умовою проживання на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих та, дана постанова не регулює питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
Також суд вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги з посиланням позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану», оскільки дана постанова регулює питання нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану на території адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення)/органи Пенсійного фонду України не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, оскільки предметом спору в межах спірних правовідносин є призначення (поновлення) пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024року у справі № 200/2159/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 200/2159/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць