11 вересня 2025 року справа №200/3847/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Меламеда Вадима на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року (повне судове рішення складено 29 травня 2025 року) у справі № 200/3847/25 (суддя в І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій щодо втручання в пенсійну справу позивача,
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року позовну заяву повернуто з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Така ухвала мотивована тим, що повноваження Меламеда В. на представництво Рудченка В.Ф. у суді першої інстанції належним чином не підтверджено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наданий ордер адвоката є достатнім підтвердженням його повноважень представника.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дана позовна заява сформована в системі "Електронний суд" та підписана представником позивача Меламед Вадимом.
До позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Меламед Вадимом Борисовичем серії АА №1136517 від 06.09.2021, виданим на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2021 року.
Частиною першою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон 5076-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону 5076-VI).
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року 41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення).
На підтвердження своїх повноважень представником позивача надано посвідчення адвоката від 26.07.2017 №21495 та ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АА №1136517 від 06.09.2021.
Згідно ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Судом першої інстанції встановлено, що в ордері про надання правничої (правової) допомоги від 06.09.2021 ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 01.07.2021, уповноважує адвоката Меламеда Вадима Борисовича представляти його інтереси у Донецькому окружному адміністративному суді та Першому апеляційному адміністративному суді.
Як вбачається із Діловодства спеціалізованого суду у справі № 200/639/22 наявна довіреність від 01.07.2021 ОСОБА_1 уповноважує Меламед Вадима вона видана строком на три роки та є чинною до першого липня 2024 року, якщо не буде скасована, у встановленому законом порядку, раніше зазначеної дати.
Виходячи з викладеного, на час подання позовної заяви позивача відсутні повноваження на представлення інтересів позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
З такими висновками не може погодитись суд апеляційної інстанції, виходячи з такого.
По-перше, в ордері зазначається, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 01.07.2021, а не довіреності, як зазначив місцевий суд.
По-друге, постановою Верховного Суду від 27 травня 2025 року у адміністративній справі № 460/11311/24 встановлено важливий підхід до застосування норм матеріального та процесуального права у справах із подібними обставинами, що має визначальне значення для правильного тлумачення і застосування законодавства у поточній справі, а саме: “п. 37 - Водночас нечинність довіреності, за умови надання чинного ордеру, не спростовує наявності представника позивача відповідних повноважень на підписання апеляційної скарги».
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18 зазначила: «Ордер може бути оформлений лише на підставі вже укладеного договору та є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером законодавство не вимагає».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 1 липня 2020 року у справі № 320/5420/18 усунула відмінності у практиці застосування норм права щодо підтвердження повноважень адвоката як представника в суді копією ордера та зазначила: «Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги
…
Згідно з пунктом 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Надання договору про правничу допомогу, його копії, чинна редакція КАС не вимагала» і не вимагає на тепер.
З урахуванням викладеного висновок суду першої інстанції про те, що повноваження Меламеда В. на представництво Рудченка В.Ф. у суді першої інстанції належним чином не підтверджено, є хибним.
Відповідно, помилковим є і висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до п.3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Згідно із статтею 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача Меламеда Вадима - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року - скасувати, а справу № 200/3847/25 - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Повне судове рішення - 11 вересня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. В. Геращенко
Т. Г. Гаврищук