11 вересня 2025 року справа №360/805/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 360/805/25 (головуючий суддя у І інстанції - Ірметова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 166 798,15 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 заборгованість з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 166 798,15 грн.
В обгрунтування позову зазначила, що в жовтні 2016 року звільнена у відставку. Перебуває на обліку в УПФУ в Луганській області, отримує довічне грошове утримання в розмірі 56% розміру суддівської винагороди, відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 26.02.2020 № 481/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи с 19.02.2020.
На виконання судового рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача відповідно до довідки від 26.02.2020 № 481/20-вих та проводить виплату з жовтня 2020 року. Проте, заборгованість за період з лютого по жовтень 2020 року складає 166 798,15 грн і не виплачується відповідачем.
Така бездіяльність відповідача є протиправною.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 164 437,15 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 457,00 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1187,37 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати до суду звіт про виконання цього рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Доплату по проведеному перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 по 30.11.2020 у сумі 176 010,37 грн обліковано в Головному управлінні, включено до реєстру судових рішень та буде виплачено з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
На теперішній час відповідно до Порядку № 1165 ОСОБА_1 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень: у листопаді 2022 року у розмірі 532,18 грн; у липні 2023 року - 557,32 грн; у вересні 2023 року - 2093,00 грн; у жовтні 2023 року - 1303,00 грн; у листопаді 2023 року - 4,10 грн; у грудні 2023 року - 0,62 грн; у жовтні 2024 року - 2361,00 грн; у листопаді 2024 року - 2361,00 грн; у грудні 2024 року - 2361,00 грн.
Станом на 05.06.2025 сума заборгованості на виконання Рішення суду складає 164 437,15 грн.
Виплата заборгованості за рішенням суду від 24.09.2020 № 360/3108/20 і далі буде проводитися після виділення коштів Пенсійному фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
Також суд першої інстанції безпідставно зобов'язав пенсійний орган подати до суду звіт про виконання судового рішення, оскільки відповідно до законодавства органом, який виконує рішення суду про стягнення з органів Пенсійного фонду України пенсійних виплат (довічного утримання) є Державна казначейська служба України.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , є суддею у відставці, внутрішньо переміщеною особою та отримує щомісячне довічне грошове утримання.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до ЗУ “Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 № 360/3108/20, яке набрало законної сили 27.10.2020, зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 26.02.2020 № 481/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020.
На виконання рішення суду відповідачем з 19.02.2020 проведено ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 26.02.2020 № 481/20-вих.
24 жовтня 2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за роз'ясненням щодо виконання рішення суду у справі № 360/3108/20.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.11.2024 № 8563-8579/С-04/8-1200/24 позивача повідомлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 360/3108/20 управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно довідки від 26.02.2020 № 481/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020.
Перерахований розмір щомісячного довічного грошового утримання на виконання Рішення суду було нараховано на виплатну відомість грудня 2020 року. Доплату по проведеному перерахунку на виконання Рішення суду за період з 19.02.2020 по 30.11.2020 у сумі 176010,37 грн обліковано в Головному управлінні.
Опрацювання боргів здійснюється за нормами Порядку № 1165 та на картковий рахунок позивача було перераховано частину боргу на виконання рішення в межах наявного фінансового ресурсу у листопаді 2022 року у розмірі 530,00 грн, у грудні 2022 року - 2,18 грн, у липні 2023 року - 557,32 грн, у вересні 2023 року - 2093,00 грн, у жовтні 2023 року - 1303,00 грн у листопаді 2023 року - 4,10 грн, у грудні 2023 року - 0,62 грн, у жовтні 2024 року - 2361,00 грн, та у листопаді 2024 року - 2361,00 грн.
Заборгованість на виконання рішення суду складає 166 798,15 гривень.
Виплата заборгованості з пенсії проводитиметься після виділення коштів Пенсійному фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень:
- у листопаді 2022 року у розмірі 532,18 грн;
- у липні 2023 року - 557,32 грн;
- у вересні 2023 року - 2093,00 грн;
- у жовтні 2023 року - 1303,00 грн;
- у листопаді 2023 року - 4,10 грн;
- у грудні 2023 року - 0,62 грн;
- у жовтні 2024 року - 2361,00 грн;
- у листопаді 2024 року - 2361,00 грн;
- у грудні 2024 року - 2361,00 грн.
Станом на 05.06.2025 сума заборгованості на виконання Рішення суду складає 164 437,15 грн.
Суд першої інстанції частково задовольняючи позов, виходив з того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 46 Закону № 1058, а не Порядку № 1165.
Встановлюючи відповідачу обов'язок подати звіт про виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з приписів ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою, третьою статті 142 Закону № 1402 судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
На підставі частини третьої статті 142 Закону № 1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії.
Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття “майно» охоплює як “наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого “права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 у справі “Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися “активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є “активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту “правомірних (законних) очікувань».
Відповідач зазначає, що при виплаті заборгованості позивачу керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі Порядок № 1165).
Порядком № 1165 затверджено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі - пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - отримувачі).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік (пункт 1 Порядку № 1165).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).
На підставі абзацу першого пункту 4 Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
Пунктом 5 Порядку № 1165 визначено, що кошти для проведення пенсійних виплат за минулий період включаються до плану-графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Пенсійного фонду України, передбаченого Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 року № 1080.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою та постійно проживає на контрольованій Україною території.
Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Отже, до спірних правовідносин мають застосуватися приписи ст. 46 Закону № 1058-IV, а не Порядку № 1165.
Оскільки неотримання нарахованої суми пенсії вчинено з вини органу Пенсійного фонду України на підставі рішення суду, то заборгованість з пенсії має бути виплачена із застосуванням механізму передбаченого безпосередньо ч. 1 ст. 46 Закону № 1058-IV (частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії), а не механізму, визначеного Порядком № 1165.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 164 437,15 грн.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції стягнув з ГУ ПФУ в Луганській області заборгованість з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. (…)
На підставі частини другої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вищезазначених положень закону свідчить, що виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд України або його територіальні органи, здійснюється Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Як свідчать матеріали справи, сума коштів, яку належить сплатити ГУ ПФУ в Луганській області на користь позивача, вже нарахована пенсійним органом, а отже така заборгованість має статус заборгованості за судовим рішенням і підлягає виконанню з урахуванням гарантій держави щодо виконання судових рішень.
Отже, відповідач не є органом, на який Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» покладено повноваження та обов'язки щодо виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, а таким органом є Державна казначейська служба України, що свідчить про відсутність підстав для встановлення Головному управлінню ПФУ в Луганській області обов'язку подати звіт про виконання рішення суду у справі № 360/805/25 відповідно до ст. 382 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції в частині встановлення судового контролю з ухваленням в цій частині постанови про відмову у встановленні судового контролю.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 360/805/25 - задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 360/805/25 - скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати до суду звіт про виконання цього рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням.
Відмовити ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідно до ст. 382 КАС України.
В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 360/805/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 11 вересня 2025 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв