10 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/13878/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно недоотриманого грошового забезпечення з урахуванням щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно недоотримане грошове забезпечення з урахуванням щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області провести виплату ОСОБА_1 недоотриманої грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023.
Позов мотивує тим, що відповідач протягом 2020-2023 років нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, що призвело до виплати грошового забезпечення у заниженому розмірі.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 поновлено позивачу строк звернення до суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 позовну заяву через невідповідність вимогам процесуального законодавства залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 09.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 скасовано. Справу №620/13878/24 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 21.08.2025 поновлено позивачу строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що діяв на підставі та в межах законодавства. Вказав, що Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області не уповноважене визначати розміри посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
ОСОБА_1 у спірний період проходив військову службу в Управлінні Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області, що підтверджується довідкою про проходження військової служби (а.с. 30).
Наказом начальником Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області від 23.04.2024 №5-ос позивача виключено зі списків особового складу та припинено контракт, переведено для подальшого проходження служби до Міністерства оборони України, з урахуванням часу на здачу справ та посади 30.04.2024 (а.с. 14).
Позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою від про перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023 а також виплачених за цей період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з визначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (а.с. 15).
Листом від 25.09.2024 №51-23/СЕД відповідач повідомив, що відповідно до пункту 2 наказу Адміністрації Держспецзв'язку «Про встановлення посадових окладів військовослужбовцям Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України» від 28.02.2018 №119, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.2018 за №321/31773, посадові оклади військовослужбовцям Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України встановлювати у розмірах, визначених відповідно до Схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Схеми тарифних розрядів за посадами осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затверджених цим наказом, які розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, та визначати шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із Тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженою цим наказом (а.с. 16-17).
Відповідно до довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 31.05.2023 посадовий оклад позивача - 7890,00 грн, оклад за військовим званням - 1410,00 грн. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовувався відповідно до наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 28.02.2018 №119 для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання становить 1762 грн (а.с. 164-166).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування не виплати грошового забезпечення за спірний період з урахуванням визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 6 якої внесено зміни, зокрема до постанови Кабінету Міністрів України №704, пункт 4 якої викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 по справі №440/6017/21 зауважив, що на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Своєю чергою базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Разом з цим, Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018.
Своєю чергою Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-IX), «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон №1082-IX), «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон №1928-IX) , «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі -Закон №2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01.01.2018, на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 по справі №913/204/18, від 10.03.2020 по справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).
Отже, з огляду на передбачені в частині 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також зважаючи на те, що з 29.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Законам №294-IX, №1082-IX, №1928-IX, №2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
На підставі вказаних висновків Верховного Суду, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, суд дійшов висновку, що відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача з 29.01.2020 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 (1762,00 грн), діяв протиправно.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 по справі №440/6017/21, від 12.09.2022 по справі №500/1813/21 та від 19.10.2022 по справі №400/6214/21.
Також суд зауважує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, яка набрала чинності з 20.05.2023, внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та викладено абзац перший в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Таким чином, з 20.05.2023 підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями, виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 1 січня календарного року відпали.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що під час проходження позивачем військової служби в Управлінні Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області з 29.01.2020 по 19.05.2023 (включно) відповідач мав нараховувати та виплачувати грошове забезпечення із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням відповідно до пункту 4 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у даному випадку на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
Отже, застосування відповідачем для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 є протиправним.
Щодо додаткових видів грошового забезпечення суд зазначає таке.
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовцям Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визначає Інструкція про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затверджена наказом Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 13.03.2018 №151, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за №404/31856 (далі - Інструкція №151)
Згідно з пунктом 1 глави 11 Розділу ІІІ Інструкції №151 військовослужбовцям один раз на календарний рік надається допомога для оздоровлення. Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку (її частину) в розмірі місячного грошового забезпечення на день вибуття у відпустку.
Згідно з пунктом 1 глави 12 Розділу ІІІ Інструкції №151 військовослужбовцям один раз на календарний рік може надаватись матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день видання наказу про її виплату. Граничний розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на відповідний рік встановлюється наказом Адміністрації в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення.
Суд враховує, що визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань знаходиться в залежності від розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців,
Таким чином, перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
За наведених обставин з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023 (включно) із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018; зобов'язання Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023 (включно), в тому числі щомісячних додаткових видів грошового (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даній справі, відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо невірного нарахування йому грошового забезпечення за спірний період.
Зважаючи на викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову повністю.
Враховуючи предмет даного позову, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дій Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023 (включно) із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язати Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023 (включно), в тому числі щомісячних додаткових видів грошового (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області (вул.Шевченка, 28, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14013, код ЄДРПОУ 34759704).
Повний текст рішення суду складено 10 вересня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО