Справа № 420/24856/25
11 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
24 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р та проведення перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО112701 від 15.02.2024, виданої станом на 05.03.2019 року, з основним розміром 70%;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО112701 від 15.02.2024 , виданої станом на 05.03.2019 року у розмірі 80% грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 07.08.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів на підтвердження здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
04 вересня 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ЕС/91937/25), в якій зазначено, що представником позивача 02.09.2025 направлено адвокатський запит для отримання розрахунку пенсії позивача з 01.04.2019, з 01.07.2025 та з 01.08.2025. Представник позивача у заяві просила продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви до моменту отримання запитуваних документів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
У вказаній заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача зазначає, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 виходячи з 70% сум грошового забезпечення. Разом з тим, пенсія позивачу за вислугу років була призначена та виплачувалась в розмірі 80% сум грошового забезпечення. У зв'язку з цим між сторонами виник спір, оскільки позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача відбулося зменшення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення.
Визначення дати перебігу процесуального строку з 01.01.2018 року свідчить про об'єктивну неможливість пенсіонера звертатися до суду за захистом свого порушеного права у 2018 році. Позивач отримав право на судовий захист і саме з цього моменту виник спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації права особи на соціальний захист, зумовлений протиправними діями пенсійного фонду.
До прийняття рішення пенсіонер не мав розумних причин сумніватися у добросовісності дії працівників пенсійного фонду. В подальшому для захисту свого права позивач вимушений був звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про видачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. В подальшому позивач звернувся до пенсійного фонду з відповідною заявою про перерахунок та виплату пенсії та отримав відмову. Таким чином, весь цей час поведінка позивача була активною щодо захисту свого права.
Верховний суд у постанові від 26 січня 2021 року по справі №520/11178/2020 зазначив наступне: «У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, включно, право на пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги. Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених статтями 22 та 64 Конституції України. Водночас, право на судовий захист гарантується статтями 55 та 124 Конституції України. Строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи (право на судовий захист) обмежується ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячним строком, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого ст. 51 Закону № 2262-XII права на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення.
Окрім того, представник позивача вказує, що у зв'язку з військовою агресією з боку на території України та відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 на території України введено військовий стан. 02.03.2022 РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, а саме процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Фактично рада суддів визнала воєнний стан об'єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суддя вказує про таке.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Надаючи правову оцінку вказаним доводам представника позивача, суд вказує, що за приписами абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України, перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Згідно ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 21 лютого 2024 року у справі № 240/27663/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 460/19702/23 дійшов висновку, що пенсійні виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
З огляду на вказані висновки Верховного Суду, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 122 КАС України, при цьому, початком обчислення шестимісячного строку звернення до суду є докази вчинення особою активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку з огляду на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем.
Вказаним спростовуються твердження представника позивача щодо необмеженості строку звернення до суду в справах, пов'язаних з соціальним захистом прав.
При цьому, суд вказує, що особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, суд звертає увагу, що за вищевказаними висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, саме 29 березня 2018 року.
З копії перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року вбачається, що основний розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 розраховано з 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Відтак, позивач щонайменше з 2018 року обізнаний стосовно порушення своїх прав щодо зменшення основного розміру його пенсії з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р.
Однак, звернувшись до суду 24.07.2025, позивач пропустив строк звернення до суду.
При цьому, згідно з даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №420/18700/24, яке набрало законної сили 12.08.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО112701 від 15.02.2024 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та здійснити виплату недоотриманих з 01.04.2019 року сум.
Разом з тим, сканкопія рішення від 10.07.2024 у справі №420/18700/24 вручені представнику ОСОБА_1 адвокату Єрьоміній В.А. 11.07.2024 року.
Отже, позивач та його представник з 11.07.2024 обізнані щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №420/18700/24, в тому числі щодо розміру грошового забезпечення, з якого має бути здійснено перерахунок пенсії позивача.
Водночас, представник позивача лише у березні 2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо здійснення з 01 січня 2018 року перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО112701 від 15.02.2024 , виданої станом на 05.03.2019 року у розмірі 80% грошового забезпечення, та здійснення виплати пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, до суду представник позивача з вказаним позовом звернулась лише 24.07.2025.
Суддя зауважує, що позивачем не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних непереборних причин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.
Отже, підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суддя визнає неповажними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви представника позивача про продовження строку на усунення недоліків та встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними іншими підставами для поновлення строку.
Керуючись ст.121, 160, 161, 169 КАС України, суддя
Заяву представника позивача про продовження строку на усунення недоліків - задовольнити частково.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО