Справа № 420/23828/25
10 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення перерахунку і виплати ОСОБА_1 , пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір мого грошового забезпечення № ЮО99061 від 10.02.2022 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обмеженням 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО99061 від 10.02.2022 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без будь-якого обмеження максимальним розміром, вирахуванням вже отриманих виплат.
Ухвалою суду від 28.07.2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивача повідомлено про необхідність у 10-денний строк усунути недоліки шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Позивачем подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що зважаючи на особливий характер соціальних прав, необхідно вважати, що у справах, пов'язаних з захистом соціальних прав, належить застосовувати спеціальні строки. Пенсія за своєю правовою природою є основним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу до Конвенції), видається, що до правовідносин, які виникають у спорах, пов'язаних із стягнення неотриманої з вини органів, які призначають та виплачують пенсію, сум пенсії, можна розглядати питання стосовно застосування строків, визначених в інших законах, зокрема, ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Також позивач вказує на передчасність обмеження шестимісячним строком обов'язку України, як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на виплату пенсії підтверджується також встановленим ст.ст. 256 та 257 ЦК України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Разом з тим, позивач зазначає, що фактично про обмеження пенсії він дізнався саме із листа Головного управління ПФУ в Одеській області від 26.06.2025, а тому ця дата є моментом коли позивач дізнався про порушення його прав.
Крім того, позивач вказує, що його дії також були обмежені у зв'язку з веденням в Україні воєнного стану.
Розглянувши заяву представника позивача, суддя зазначає таке.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23 наголошує на тому, що запровадження строків звернення до суду обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що пенсія позивачу не нараховувалась в певному розмірі, який виплачується і на час звернення до суду, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до матеріалів справи, перерахунок пенсії на виконання рішення суду від 17.06.2022 у справі №420/6914/22 здійснений 20.10.2022 року.
В подальшому позивачу неодноразово здійснювався перерахунок пенсії.
З даним адміністративним позовом позивач звернувся 17.07.2025 року, а отже строк звернення до суду з позовними вимогами за період з 01.04.2019 по 16.01.2025 року є пропущеним.
Щодо запровадження воєнного стану суддя зазначає таке.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та діє і дотепер.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу строків звернення до суду та їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносилось.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Тож, суддя зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на особу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Між тим, суддя зауважує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Вказані ж доводи є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Більше того, саме по собі покликання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов'язки вчасно.
Отже, заява позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду, що направлена до суду 12.08.2025, є необґрунтованою.
Згідно з частиною четвертою статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, в тому числі у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву).
Тобто, у разі повернення позовної заяви у зв'язку з неподанням особою у визначений судом строк заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними (ч. 2 ст. 123 КАС України), суд повинен застосувати приписи п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа ЄСПЛ «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109).
Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивачем на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.
У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
З урахуванням того, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, у відповідності до вимог п.9 ч.4 ст.169 КАС України, суддя вважає за необхідне позовну заяву в частині позовних вимог: «визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення перерахунку і виплати ОСОБА_1 , пенсії з 01 квітня 2019 року по 16 січня 2025 року на підставі довідки про розмір мого грошового забезпечення № ЮО99061 від 10.02.2022 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обмеженням 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії з 01 квітня 2019 року по 16 січня 2025 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО99061 від 10.02.2022 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без будь-якого обмеження максимальним розміром, вирахуванням вже отриманих виплат.». - повернути позивачу.
Щодо іншої частини позовних вимог, суддя вважає за можливе прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 КАС України та з урахуванням визначених ч.1 ст.257 КАС України.
На підставі п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 268-269 КАС України, суддя
У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду від 12.08.2025 - відмовити.
Позовну заяву в частині позовних вимог: «визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення перерахунку і виплати ОСОБА_1 , пенсії з 01 квітня 2019 року по 16 січня 2025 року на підставі довідки про розмір мого грошового забезпечення № ЮО99061 від 10.02.2022 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обмеженням 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії з 01 квітня 2019 року по 16 січня 2025 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО99061 від 10.02.2022 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без будь-якого обмеження максимальним розміром, вирахуванням вже отриманих виплат.» - повернути позивачу.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ПФУ в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення перерахунку і виплати ОСОБА_1 , пенсії з 17 січня 2025 року на підставі довідки про розмір мого грошового забезпечення № ЮО99061 від 10.02.2022 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обмеженням 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 17 січня 2025 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО99061 від 10.02.2022 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без будь-якого обмеження максимальним розміром, вирахуванням вже отриманих виплат.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до ч.2 ст.262 КАС України, відповідно до якої розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог ч.3 ст.162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань (ст. ст. 166-167 КАС України).
Звернути увагу учасників справи, що надання доказів відбувається в порядку ст.79 КАС України, а витребування доказів - згідно ст.80 КАС України.
Витребувати у відповідача по справі - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), зокрема:
- протоколу про призначення пенсії (висновку, атестата);
- протокол про перерахунок пенсії позивача здійснений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103;
- протоколи про перерахунок пенсії позивача, які здійснені після перерахунку на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 по теперішній час, в т.ч. за рішенням суду;
- довідки, складові грошового забезпечення зазначені в якій враховувались при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103.
Зобов'язати Головне управління ПФУ в Одеській області надати до суду витребувані документи у строк для подання відзиву.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до п. 12 ч. 9 ст. 171 КАС України суд повідомляє, про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді, оскільки розгляд справи здійснюється за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин