Справа № 420/20722/23
10 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів,
встановив:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 р. рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В цій частині прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 24 від 25 вересня 2022 року в частині призупинення виплати грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 158 від 25 вересня 2022 року в частині призупинення виплати грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_1 ; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити підполковнику ОСОБА_1 , грошове забезпечення у повному обсязі за період з 15.09.2022 р. по 09.03.2023 р., з урахуванням усіх основних і додаткових видів грошового забезпечення; в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 р. залишено без змін.
22.07.2025 р. від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою від 25.08.2025 р. відмовлено в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.
02.09.2025 р. позивач повторно подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Заява мотивована тим, що відповідачем на виконання рішення суду нараховано позивачу грошове забезпечення у розмірі 464 751 грн. Однак, фактично позивачу виплачено лише 167 582 грн. З доповіді начальника відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 видно, що, на думку відповідача, рішення суду виконано та заявки до Фінансово економічне управління КСВ ЗСУ не надаються. З урахуванням наведеного, позивач просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати звіт про виконання рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду про виплату
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з наступних підстав.
Частиною 1 ст.129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованої в ухвалі від 20.06.2018 р. у справі № 800/592/17, суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень під час прийняття рішення або після винесення такого, однак суд наділений відповідним правом, а не обов'язком. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
На підставі вище наведеного, аналізуючи правові норми ст.382 КАС України та враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що суд вправі встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, як у судовому рішенні за результатами вирішення справи по суті, так і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір по суті.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 р. у справі № 806/2143/15, звертав увагу на те, що застосування ст.382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, зміст положень ст.382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю позивача вказує на протиправність дій відповідача щодо виплати грошового забезпечення на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 р. у справі № 420/20722/23 не в повному розмірі.
Судом встановлено, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 р. у справі № 420/20722/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити підполковнику ОСОБА_1 , грошове забезпечення у повному обсязі за період з 15.09.2022 р. по 09.03.2023 р., з урахуванням усіх основних і додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання вказаного рішення суду, позивачу нараховано грошове забезпечення за період з 15.09.2022 р. по 09.03.2023 р. у розмірі 464751 грн.
Станом на день подання позивача про встановлення судового контролю позивачу виплачено частину нарахованого грошового забезпечення у розмірі 167 582 грн.
При цьому, як вбачається із матеріалів адміністративної справи, виплата решти нарахованих коштів буде здійснена відповідачем після виділення фінансування на виконання зазначеного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 , задля чого відповідачем подаються відповідні заяви.
Враховуючи, що відповідач є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та вживає заходи на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 р. у справі № 420/20722/23, суд приходить до висновку про відсутність об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Отже, що звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заявником не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, окрім посилання на невиконання належним чином судового рішення.
Суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, що забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 р. (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону № 1404-VIII встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України.
Положеннями ст.18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в АРК та м.Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в порядку примусового виконання вищевказаного судового рішення відкрито виконавче провадження ВП № 75687742 від 08.08.2024 р.
Таким чином, станом на час розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю наявне виконавче провадження з виконання судового рішення у даній справі. Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дало очікуваних результатів, та, відповідно, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього судового рішення.
Відтак, ураховуючи вказані вище обставини, суд не вбачає фактичних та правових підстав для покладення на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв'язку із чим у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 р. у справі № 420/20722/23.
Керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 р. у справі № 420/20722/23.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко