Справа № 420/18658/25
10 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу у справі № 420/18658/25,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року позов ОСОБА_1 до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області щодо надання відповіді на адвокатський запит адвоката Ковальчука Олега Миколайовича від 02.06.2025 року, діючого в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Зобов'язано Усатівську сільську раду Одеського району Одеської області надати відповідь на адвокатський запит від 02.06.2025 року, діючого в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в порядку і строки, визначені ст. 24 Закону України № 5076-VI від 05.07.2012 р. «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Стягнуто з Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377888) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
29.08.2025 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в якій просить:
стягнути із Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області (пров. Урядовий, 3, с. Усатове, Одеський р-н, Одеська область, 67663, код ЄДРПОУ 04377888) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 19 000 грн, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 грн.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткове рішення чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, що стосуються вказаної заяви, суд дійшов висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано до суду наступні документи:
Додаткова угода №1 до Договору про надання правничої допомоги №3/25 від 19.02.2025 р.;
Додаток №2 до Договору про надання правничої допомоги №3/25 від 19.02.2025 р. Акт прийому-передачі;
Прибутковий касовий ордер.
Суд звертає увагу, що на підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги необхідно надати договір про надання правової допомоги. Проте, в матеріалах справи та додатках до заяви про ухвалення додаткового рішення відсутній договір про надання правової допомоги.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови в задоволенні вимог відшкодування таких витрат.
Згідно з ч.1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/18658/25, слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 241-243, 252 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу у справі № 420/18658/25 - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко