Справа № 344/16076/25
Провадження № 1-кс/344/6322/25
11 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 62025140150000456,-
Старший слідчий П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_4 , за погодженням із заступником начальника відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140150000456 відомості про яке 20.06.2025 року, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені уповноваженою особою ТУ ДБР у м. Львові на підставі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_6 в якому відображено те, що службові особи Головного управління ДПС в Івано-Франківській області зловживаючи службовим становищем, умисно з метою одержання неправомірної вигоди для себе на користь ПП «Заготпродукт» без належних документів здійснили відшкодування коштів у сумі понад 2,6 млн. гривень, що спричинило тяжкі наслідки державі.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 , повідомив, що з 2010 року являвся засновником та директором ПП «ЗАГОТПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 36909109), основний вид діяльності підприємства - заготівля та продаж м'яса та м'ясопродуктів .
02 березня 2020 співробітниками слідчого управління ГУ ДФС у Івано-Франківській області у виробничих та офісних приміщеннях ПП «ЗАГОТПРОДУКТ» проведено обшук на підставі ухвали суді в кримінальному провадженні № 32020090000000021 за ч.1 ст.212 КК України.
Після проведення обшуку, працівники податкової міліції ГУ ДФС у Івано-Франківській області запропонували йому закрити згадане кримінальне провадження, але для цього необхідно було виконати певні умови.
Він добровільно мав подати уточнену декларацію з ПДВ ПП «ЗАГОТПРОДУКТ» та сплатити певну суму коштів до бюджету, яку вони скажуть і в подальшому кримінальне провадження буде закрито судом.
Погодившись із цим, працівник податкової міліції ОСОБА_7 повідомив, що він повинен подати уточнену декларацію з ПДВ за листопада 2019 р. де повинен зменшити суму податкового кредиту по операціях з конкретними підприємствами, які він скаже та відобразити до сплати ПДВ в сумі 2 964 216 грн. і відповідно оформити платіжне доручення і сплатити цей податок, так основний платіж складав 2 962 416 гривень з призначенням платежу «відшкодування збитків по кримінальному провадженню», та був зарахований на електронний рахунок підприємства відкритий у казначействі, і він не був прив'язаний до поданої декларації і попав у передплату. Крім цього, був платіж в сумі 88 926 гривень з призначенням платежу «перерахування коштів згідно уточнюючого розрахунку», рахунок був інший ніж у платіжному дорученню та платіж на суму 1800 гривень, призначення «відшкодування збитків у кримінальному провадженні».
Після надання слідчому податкової міліції примірника поданої уточненої декларації та платіжних доручень від 27.04.2020, в кримінальному проваджені № 32020090000000021 було складено прокурором клопотання про скерування його до суду для звільнення мене від кримінальної відповідальності у зв'язку з сплатою податків.
Ухвалою від 12.05.2020 Рогатинський районний суд Івано Франківської області в справі № 349/567/20 звільнив ОСОБА_6 , як директора ПП «Заготпродукт» від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження закрив.
Орієнтовно в березні 2021 року до нього звернувся працівник податкової ГУ ДФС у Івано-Франківській області - ОСОБА_8 , який сказав, що його фірма вже «засвічена в криміналі» , то він би радив йому її продати. Оскільки він про це не задумався і не знав процедури, як це робити ОСОБА_9 сказав, що може помогти йому з цим, так як знає відповідних спеціалістів, що цим займаються.
29.03.2021 ОСОБА_9 , направив його в м. Київ до нотаріуса на прізвище ОСОБА_10 , яка посвідчила договір купівлі-продажу підприємства. Після цього, жодного відношення до діяльності підприємства він не мав та будь яких документів не підписував і не подавав.
В серпні 2024 дізнався, що в квітні 2021 новим директором подано до ГУ ДПС у Івано-Франківській області уточнений розрахунок з ПДВ ПП «ЗАГОТПРОДУКТ» за листопад 2019 р., тобто за цей самий період за який він сплатив кошти до бюджету, як підставу для закриття кримінального провадження №32020090000000021.
12.05.2021 р. новим директором підприємства подано заяву - Додаток 1 до ГУ ДПС у Івано-Франківській області про бажання повернути кошти з бюджету в сумі 2 617 360 грн. на електронний рахунок підприємства, тобто кошти які він сплатив щоб кримінальне провадження закрили.
Вказана заява від 12.05.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Івано-Франківській області була задоволена та складено висновок від 19.05.2021 № 0078222ЕV/0910, що був надісланий в Казначейство для повернення коштів.
У відповідності до висновку ГУ ДПС у Івано-Франківській області від 19.05.2021 ГУ ДКС у Івано-Франківській області, 19.05.2021р. перерахувало кошти у сумі 2 617 360 гривень з державного бюджету на електронний рахунок ПП «ЗАГОТПРОДУКТ».
Відтак, дії службових осіб ГУ ДПС в Івано-Франківській області призвели, до того, що із державного бюджету України протиправно були перераховані кошти у сумі понад 2,6 млн. на рахунок ТОВ «Заготпродукт», які були внесені ОСОБА_6 , як відшкодування збитків у кримінальному провадженні № 32020090000000021.
08.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду проведено обшук помешкання за адресою: АДРЕСА_1 в якому проживає ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_11 добровільно надав для огляду свої мобільні пристрої марки «Iphone 12», «Iphone 15» за результатами їх огляду прийнято рішення про їх вилучення оскільки у них наявна інформація, яка може бути необхідні під час проведення досудового розслідування.
09.09.2025 органом досудового розслідування надано доручення оперативному підрозділу на проведення огляду мобільних пристроїв вилучених у ОСОБА_11 .
Так оперативним підрозділом під час проведення огляду мобільних пристроїв установлено, що в них наявна інформація котра вкрай вважлива для проведення досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні та потребує часу для її аналізу. В ході первинного огляду виявлено ряд інтернет месенджерів таких, як WhatsApp, Threema, Telegram, Viber, Bіp, Signal, та інші, в яких наявна інформація про можливі неправомірні дії, внаслідок зловживання службовим становищем.
Відтак, орган досудового розслідування приходить до переконання, що у вказаному мобільному пристрої наявні, файли, бесіди, контакти, переписки осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, обставини якого досліджуються у вищевказаному кримінальному провадженні.
09.09.2025 мобільний телефон марки «Iphone 12» imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 та мобільний телефон «Iphone 15» imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 визнані речовими доказами.
Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, у зв'язку із наявними підставами вважати, що вищевказані речі та документи можуть містять відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та можуть бути використані, як докази у суді, з врахуванням того, що не забезпечення схоронності вказаного майна може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на зазначене вище майно, а тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання.
Представник володільця майна в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що слідчий, за погодженням з прокурором звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.
П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140150000456 відомості про яке 20.06.2025 року, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.
08.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду проведено обшук помешкання за адресою: АДРЕСА_1 в якому проживає ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_11 добровільно надав для огляду свої мобільні пристрої марки «Iphone 12», «Iphone 15» за результатами їх огляду прийнято рішення про їх вилучення оскільки у них наявна інформація, яка може бути необхідні під час проведення досудового розслідування.
Постановою старшого слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_4 від 09 вересня 2025 року мобільний телефон марки «Iphone 12» imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 та мобільний телефон «Iphone 15» imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучені 08.09.2025 в ході проведення обшуку, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що мобільний телефон марки «Iphone 12» imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 та мобільний телефон «Iphone 15» imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучені 08.09.2025 в ході проведення обшуку, можуть бути використані, як доказ у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).
Слідчий суддя не приймає до уваги посилання володільця майна, оскільки у вилучених мобільних телефонах наявна інформація про обставини, які досліджуються у вищевказаному кримінальному провадженні та їх огляд на даний час не проведено.
Відтак, враховуючи вищенаведене, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його передачі, відчуження чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone 12» imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 та мобільний телефон «Iphone 15» imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони на їх відчуження, розпорядження та користування до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1