Справа № 191/4762/23
Провадження № 1-кп/191/342/23
11 вересня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника-адвоката - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в приміщенні суду в місті Синельникове в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) обвинувальний акт у кримінальному провадженні №№22023130000000435 від 01.06.2023року, відносно ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Підгорівка Старобільського району Луганської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато збройну агресію та ведення агресивної війни проти України з метою повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався, не зупинявся, не переривався, і діє до теперішнього часу.
У результаті вищезазначених подій, значна частина території Луганської області опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Луганської області.
Згідно зі статтею 42 ІV-Ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Статтею 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією зокрема визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Відповідно до вказаного переліку вся територія Старобільської міської територіальної громади Луганської області з 28.02.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.
З початку тимчасової окупації території м. Старобільська Луганської області представниками так званої «лнр», підконтрольними політичному керівництву держави-агресора рф, організовано та розпочато діяльність системи закладів освіти, які відповідно до чинного законодавства України, визнані незаконними.
Так, приблизно в квітні - травні 2022 року (більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим) на тимчасово окупованій території м. Старобільська Луганської області представниками окупаційної адміністрації так званої «лнр», підконтрольними державі-агресору рф, на основі будівлі, приміщень та матеріальних цінностей Старобільського ліцею № З Старобільської міської ради Луганської області, створено та розпочато діяльність так званої «державної загальноосвітньої установи луганської народної республіки «Старобільська спеціалізована середня школа № 3» (далі -т.зв. «ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3»), яка розташована за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Садова, буд. 23.
У подальшому, в травні 2022 року, але не пізніше 12 числа, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, знаходячись на тимчасово окупованій території м. Старобільська Луганської області, переслідуючи особисті інтереси, маючи умисел на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, вступила в злочинну змову з представниками так званої «лнр», які підконтрольні державі- агресору - рф, в порушення вимог Конституції та законів України добровільно зайняла посаду т.зв. «директора ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3», що діє в системі незаконних закладів освіти.
12.05.2022, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з прямим умислом, як т.зв. «директор ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № З» провела нараду із працівниками Старобільського ліцею № 3 Старобільської міської ради Луганської області, на якій закликала останніх до співпраці з державою-агресором та вказала про необхідність укладання трудового контракту з т.зв. «ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3», а також повідомила про встановлення та впровадження в новоствореному окупаційною владою закладі освіти стандартів освіти російської федерації, здійснення викладання російською мовою та за російськими підручниками.
Разом з тим, ОСОБА_5 , як т.зв. «директор ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3», в травні 2022 року (більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим):
•надала вказівки учителям та технічному персоналу здійснити знищення української символіки в навчальних класах, коридорах та на подальше розміщення символіки рф, а також надала вказівку на знищення підручників, складених українською мовою;
•вчинила дії, спрямовані на забезпечення т.зв. «ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3» необхідними технічними засобами (ноутбуками, проекторами, принтерами і т.п.);
•ввела заборону на використання зошитів українського зразка;
•запровадила російську програму навчання.
На початку червня 2022 року, ОСОБА_5 , організувала видачу учням- випускникам т.зв. «ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3» атестатів про отримання загальної середньої освіти за стандартами держави - агресора.
Також, з метою впровадження російської мови та російської освітньої програми в навчальний процес, влітку 2022 року, ОСОБА_5 , як т.зв. «директор ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № З»:
•провела батьківські збори на яких організовувала здійснення набору учнів до школи на період 2022-2023 навчального року, а також довела нові вимоги для навчання за стандартами рф;
•запровадила включення о 09:00 кожного понеділка, починаючи з 01.09.2022 аудіозапису гімну рф;
•запровадила проведення раз на тиждень в кожному класі зайняття на т.зв. тему «разговоры о важном» (мовою оригіналу), на якому впроваджується вивчення символіки, історії, законодавства рф, а також здійснюється прославляння осіб, які беруть участь в бойових діях на боці рф.
У серпні 2022 року, але не пізніше 31.08.2022 (більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим), ОСОБА_5 , як т.зв. «директор ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3» взяла участь в т.зв. «Августовской педагогической конференции» (мовою оригіналу), яка проводилась т.зв. «адміністрацією Старобільського району лнр», метою якої було створення планів на новий навчальний рік, а також координація зусиль щодо інтеграції в російський освітній простір, через:
використання федеральних державних освітніх стандартів; усунення прогалин у знаннях учнів за попередні роки навчання з усіх предметів і особливо з російської;
розробку та реалізацію програми виховання учнів як невід'ємну частину основних освітніх програм освітніх установ.
Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи з особистих та ідеологічних мотивів, з 1 вересня 2022 року, реалізувала в навчальному закладі вимоги «наказу про організований початок 2022-2023 учбового року в загальноосвітніх організаціях луганської народної республіки» від 22.08.2022, затвердженого так званим «міністром освіти та науки луганської народної республіки».
06.09.2022, ОСОБА_5 , як т.зв. «директор ДЗУ лнр «Старобільська ССІІІ № 3» брала участь в нараді, яка проводилась т.зв. «адміністрацією Старобільського району лнр», на якій висловлювались вітання із входження т.зв. «лнр» до складу рф, а також зачитувались привітання «міністра просвітлення рф».
Крім того, в грудні 2022 року, але не пізніше 24.12.2022, ОСОБА_5 , як т.зв. «директор ДЗУ лнр «Старобільська ССІІІ № 3» організувала проведення т.зв. акції з назвою «Победим» (мовою оригіналу), згідно з якою зібрано та передано «подарунки» та листівки військовослужбовцям, які беруть учать в бойових діях на боці рф.
Тим самим, ОСОБА_5 , використовуючи отримані повноваження спланувала та організувала освітній процес в очолюваній нею т.зв. «ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3» у відповідності до вимог законодавства про освіту країни-агресора, а саме т.зв. «закону лнр «Про освіту» («Об образовании» - мовою оригіналу) № 128-ІІ від 30.09.2016 та федерального закону рф «Про освіту у в російській федерації» («Об образовании в российской федерации» - мовою оригіналу) № 273-ФЗ від 29.12.2012.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про освіту» законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України, Законах України, інших актах законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є: верховенство права; нерозривний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями; гуманізм; демократизм; єдність навчання, виховання та розвитку; виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій; формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення; формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками; формування громадянської культури та культури демократії (ст. 6 Закону).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про освіту» мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної),фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про освіту» передбачено, що заклади освіти забезпечують обов'язкове вивчення державної мови.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.
Статтею 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що державні стандарти повної загальної середньої освіти - документи, що визначають загальні обсяги навчального навантаження здобувачів початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов'язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.
Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688) передбачено, що метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь. До ключових компетентностей, серед іншого належать: вільне володіння державною мовою, спроможність діяти як відповідальний громадянин та брати повноцінну участь у громадському та суспільному житті, спираючись на критичне оцінювання основних подій національної, європейської та світової історії, а також повагу до прав людини та верховенства права, цінування культурного розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України.
Також, Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898, визначено, що метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико- культурного надбання і традицій, державної мови, плекання в учнів любові до рідного краю.
Частинами третьою та четвертою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5 передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном.
Відповідно до «закону про освіту» від 30.09.2016 так званої «луганської народної республіки», в якому відповідно до ст. 2 зазначеного «закону» визначено, загальні поняття, які використовуються у «законі», а саме:
пунктом 21 частини 1 статті 2 визначено, що організації, які здійснюють освітню діяльність - це освітні організації (установи), а також організації, які здійснюють навчання;
пунктом 24 частини 1 статті 2 визначено, що педагогічний працівник - це фізична особа, яка перебуває у трудових, службових відносинах з організацією, яка здійснює освітню діяльність, та виконує обов'язки щодо навчання, виховання учнів та/або організації освітньої діяльності.
Положеннями статті 24 «закону про освіту лнр» встановлено, що управління освітньою організацією (установою) здійснюється відповідно до чинного законодавства луганської народної республіки з урахуванням особливостей, встановлених цим законом. Одноосібним виконавчим органом освітньої організації (установи) є керівник освітньої організації (установи) (ректор, директор, завідувач, начальник або інший керівник), який здійснює поточне керівництво діяльністю освітньої організації (установи).
Відповідно до статті 49 цього «закону» встановлено правовий статус керівника освітньої організації (установи), згідно з якою «керівник освітньої організації (установи) відповідно до чинного законодавства луганської народної республіки та статуту освітньої організації (установи) у державних освітніх організаціях дошкільної освіти, середньої загальної освіти, додаткової освіти призначається виконавчим органом державної влади луганської народної республіки, до ведення якого освітня організація (установа) належить у порядку, встановленому чинним законодавством луганської народної республіки. Права та обов'язки керівника освітньої організації (установи), його компетенція в галузі управління освітньою організацією (установою) визначаються відповідно до чинного законодавства луганської народної республіки та статуту освітньої організації (установи). Керівник освітньої організації (установи) несе відповідальність за керівництво освітньою, науковою, виховною роботою та організаційно-господарською діяльністю освітньої організації (установи)».
Тим самим, ОСОБА_5 , з травня 2022 року (більш точної дати не встановлено), реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації та добровільно обійняла посаду т.зв. «директора ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3», яка розташована на тимчасово окупованій території, де з метою підтримки дій окупаційної влади російської федерації, використовуючи отримані повноваження, повністю виключила з освітнього процесу обов'язкові вимоги до процесу навчання, визначених державними стандартами та освітніми програмами загальної освіти України, спланувала та організувала освітній процес в очолюваній нею т.зв. «ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3» у відповідності до вимог законодавства про освіту країни-агресора, тим самим здійснила впровадження стандартів освіти держави-агресора.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 111-1 КК України, а саме здійснення громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 (in absentia), яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
Відповідно до ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2024 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_5 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв'язку із чим остання викликалася в судові засідання в порядку ст.323 КПК України: повістки про виклик публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження у газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинене на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, що так само свідчить про її наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.
У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньої її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що вона не мала можливості поспілкуватися з обвинуваченою та узгодити позицію захисту, проте під час судового розгляду не встановлено належних та допустимих доказів для визнання ОСОБА_5 винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, адже відсутнє підтвердження добровільності її дій.
Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Крім того, суд також бере до уваги загальновідому інформацію, що в Україні з 24.02.2022 року і по даний час діє воєнний стан.
Винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України, тобто у здійснення громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду наступними доказами в кримінальному провадженні, які суд вважає належними та допустимими, зокрема:
- протоколом огляду від 20.06.2023 року, за участі свідка ОСОБА_6 , яким оглянуто диск DVD-R з написом «Додаток1 до протоколу огляду віл 14.06.2023 року», на якому розміщені знімки екрана комп'ютера-скріни до протоколу проведення огляду Інтернет сторінки щодо огляду інформації, розміщеної за посиланням https://asr-lnr.ru/news/63ac2fd3c75eba2bfa4cl8d9, на якому свідок ОСОБА_6 , впізнала ОСОБА_5 , що займає посаду «директора державної загальноосвітньої установи луганської народної республіки Старобільської спеціалізованої середньої школи № З» (а.с.52-53 том.2);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.07.2023 року, за якими свідок ОСОБА_7 , на фотознімку №4 впізнала особу як ОСОБА_5 яка в 2022 році зайняла посаду “директора государственного образовательного учреждения ЛНР Старобельськой специализированной средней школы №3» (а.с.60-62 том.2);
- протоколом огляду від 03.07.2023 року, за участі свідка ОСОБА_7 , яким оглянуто диск DVD-R з написом «Додаток1 до протоколу огляду віл 14.06.2023 року», на якому розміщені знімки екрана комп'ютера-скріни до протоколу проведення огляду інтернет сторінки щодо огляду інформації, розміщеної за посиланням https://asr-lnr.ru/news/63ac2fd3c75eba2bfa4cl8d9, на якому свідок ОСОБА_7 , впізнала ОСОБА_5 , що займає посаду «директора державної загальноосвітньої установи луганської республіки Старобільської спеціалізованої середньої школи № 3» (а.с.63-64 том.2);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.07.2023 року, за якими свідок ОСОБА_8 на фотознімку №4 впізнала особу як ОСОБА_5 яка в 2022 році зайняла посаду “директора государственного образовательного учреждения ЛНР Старобельськой специализированной средней школы №3» (а.с.74-76 том.2);
- протоколом огляду від 05.07.2023 року, за участі свідка ОСОБА_8 , яким оглянуто диск DVD-R з написом «Додаток1 до протоколу огляду віл 14.06.2023 року», на якому розміщені знімки екрана комп'ютера-скріни до протоколу проведення огляду інтернет сторінки щодо огляду інформації, розміщеної за посиланням https://asr-lnr.ru/news/63ac2fd3c75eba2bfa4cl8d9, на якому свідок ОСОБА_8 , впізнала ОСОБА_5 , що займає посаду «директора державної загальноосвітньої установи луганської республіки Старобільської спеціалізованої середньої школи № 3» (а.с.77-78 том.2);
-- протокол огляду від 14.06.2023, із законодавством щодо освіти на тимчасово окупованій території лнр ( т.2 а.с. 85-100);
-протокол огляду від 14.06.2023, відповідно до якого ОСОБА_5 є керівником «ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3» ( т.2 а.с.102-112);
-протокол огляду від 15.06.2025, відповідно до якого учні школи разом із т.зв «директором школи» ОСОБА_5 готують та передають подарунки військовим російської армії; ( т.2 а.с.128-140);
-протокол огляду від 12.06.2023, відповідно до якого ОСОБА_5 , як т.зв. «директор ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3» взяла участь в т.зв. «Августовской педагогической конференции» (мовою оригіналу), метою якої було питання щодо розвитку системи освіти лнр в умовах інтеграції в російський освітній простір( т.2 а.с.141-152);;
-протокол огляду від 13.06.2023, відповідно до якого міністр освіти і науки лнр вручив посвідчення про проходження курсів підвищення кваліфікації освітянам Старобільська, серед інших осіб на публікації присутня ОСОБА_5 ( т.2 а.с.195-207);
-протокол огляду від 12.06.2023, відповідно до якого ОСОБА_5 присутня на педагогічній конференції щодо створення на території Старобільського району освітніх закладів та перспективи їх розвитку ( т.2 а.с. 209-218);
-протокол огляду від 12.06.2023, відповідно до якого ОСОБА_5 , присутня на заході присвяченому «Дню працівників освіти» та яких вітає «міністр освіти російської федерації»( т.2 а.с.220-232);
-протокол огляду від 14.06.2023, відповідно до якого ОСОБА_5 , як т.зв. «директор ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3» присутня на нараді у т.зв. «Адміністрації Старобільського району лнр» »( т.2 а.с.234-246);
-протокол огляду від 13.06.2023, відповідно до якого ОСОБА_5 , як т.зв. «директор ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3» взяла участь в т.зв. «Августовской педагогической конференции» (мовою оригіналу), яка проводилась т.зв. «адміністрацією Старобільського району лнр», метою якої було створення планів на новий навчальний рік, а також координація зусиль щодо інтеграції в російський освітній простір, через: використання федеральних державних освітніх стандартів; усунення прогалин у знаннях учнів за попередні роки навчання з усіх предметів і особливо з російської; розробку та реалізацію програми виховання учнів як невід'ємну частину основних освітніх програм освітніх установ( т.2 а.с.248-266);.
-протокол огляду від 12.06.2023, відповідно до якого «ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3» працює та проводить т.зв. «заходи з привітання російських військових» ( т.2 а.с.268-276);.;
-протокол огляду від 11.07.2023, що підтверджує факт реєстрації т.зв. «ДЗУ лнр «Старобільська ССШ № 3», як юридичної особи на тимчасово окупованій території Старобільського району Луганської області, а також відповідно до якого «юридична особа зареєстрована в якості страхувальника у виконавчому органі Фонда соціального страхування російської федерації» (т.2 а.с. 278-284);
- висновком портретної експертизи від 17.10.2023 року №420 з якого вбачається, що фотозображеннях: наданих на експертизу що міститься електронному файлі під назвою «Знімок з екрана комп'ютера 7-скрін 7.png» (додаток до протоколу огляду від 12.06.2023 року); наданих на експертизу що міститься електронному файлі під назвою «Знімок з екрана комп'ютера 8-скрін 8.png» (додаток до протоколу огляду від 12.06.2023 року); наданих на експертизу що міститься електронному файлі під назвою «Знімок з екрана комп'ютера 10-скрін 10.png» (додаток до протоколу огляду від 13.06.2023 року); наданих на експертизу що міститься електронному файлі під назвою «Знімок з екрана комп'ютера 16-скрін 16.png» (додаток до протоколу огляду від 13.06.2023 року); наданих на експертизу що міститься електронному файлі під назвою «Знімок з екрана комп'ютера 10-скрін 10.png» (додаток до протоколу огляду від 14.06.2023 року); наданих на експертизу що міститься електронному файлі під назвою «Знімок з екрана комп'ютера 11-скрін 11.png» (додаток до протоколу огляду від 14.06.2023 року); наданих на експертизу що міститься електронному файлі під назвою «Знімок з екрана комп'ютера 12-скрін 12.png» (додаток до протоколу огляду від 15.06.2023 року); та на фотозображенні в особовій картці Державної міграційної служби України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що міститься в електронному файлі під назвою «іващенко дмс.рdf», наданому на дослідження у якості порівняльного матеріалу на оптичному DVD-R диску білого кольору, зображена одна й та сама особа. ( а.с.304-336 том 2)
- особовою карткою на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 ,Старобільським РВ УМВС України в Луганській області, паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 03.07.2012, орган, що видав: 4458 (а.с.46-47 том3);
- наказом 01.04.2022 року №44-к про вихід ОСОБА_5 , директора Старобільського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №7 «Оленка» Старобільської міської ради Луганської області (а.с.29 том 3);
- наказом від 12.05.2022 року № 71-к про звільнення ОСОБА_5 з посади директора Старобільського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №7 «Оленка» Старобільської міської ради Луганської області (а.с.30 том 3).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працювала у Старобільському ліцеї №3 вчителем коли почалось вторгнення росії у 2022 році до травня 2022 року, знає ОСОБА_5 як колегу. 12.05.2022 року до них у школу прийшла ОСОБА_5 як директор школи, на знайомство з колективом, розмовляла російською мовою, сказала “Украины больше нет» що діти будуть навчатися за російськими стандартами та законодавством, отримуватимуть документи російського зразка та не закінчать рік за українською програмою. ОСОБА_6 надавала скріншоти переписки слідчим та виїхала з окупованої території 14.08.2022 року. Їй невідомо чи ОСОБА_5 зайняла посаду примусово чи добровільно, але коли ОСОБА_5 спілкувалась з колективом про те, що вони будуть вчити дітей за російськими стандартами, настрій в неї був піднесений. Раніше вона працювала лаборантом потім завідуючою дитячого садка, тому це для неї було гарне кар'єрне зростання.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона знає ОСОБА_5 як співробітника, свідок працювала у Старобільському ліцеї №3 вчителем коли почалось вторгнення росії у 2022 році. У квітні 2022 року педагогічний колектив зібрали і сказали, що ми будемо працювати за програмою лнр, того ж місяця свідок виїхала до м.Київ. У травні 2022 року, їй стало відомо, що пришла новий директор школи - ОСОБА_5 , але під її керівництвом не працювала. У ОСОБА_5 була можливість виїхати з окупованої території, але вона свідомо залишилась, оскільки її чоловік ОСОБА_9 займає якусь посаду в партії «Єдина росія». Також зазначила, що вона як вчитель була учасником групи в месенджері «Вайбер'для вчителів Старобільського ліцею №3, але потім на її запит, чи можуть діти довчитися навчальний рік за української програмою, ОСОБА_5 , яка теж була учасником даної групи, відповіла на російській мові, що категорично ні та видалила ОСОБА_8 з даної групи, на підтвердження цього є скіншот переписки. Коли прийшла ОСОБА_5 в школу, то прибрала зі школи всю українську символіку.
Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України, інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_6 надані ними безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, кваліфікуючи її дії за ч.3 ст.111-1 КК України.
Надаючи оцінку наведеним доказам у сукупності, суд вважає їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_5 у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти та не знаходить підстав для сумнівів у їх належності та допустимості.
Що стосується доводів захисту про те, що існує ймовірність вчинення обвинуваченою цих дій під впливом обставин, що виключають добровільність, то вони не заслуговують на увагу.
Зокрема, суд звертає увагу на положення ст.22 КПК України, згідно з якими кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачена повідомлялася судом про розгляд провадження у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, а під час судового розгляду був присутній його захисник.
Незважаючи на вказані обставини, стороною захисту жодних доказів на підтвердження можливого впливу на обвинуваченого окупаційною владою надано не було.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що суд не уповноважений на здійснення перевірки обставин, про які не повідомляла сторона захисту, наведені доводи суд розцінює виключно як спосіб захисту.
Також суд приймає до уваги, що співпраця ОСОБА_5 з окупаційною владою мала довготриваючий характер та остання, за наявності такого бажання, могла би знайти можливість припинити її, покинути окуповану територію Луганської області тощо, втім ним не скористалася до даного часу.
Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також обставини кримінального правопорушення, тяжкість його наслідків.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 111-1 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також особи обвинуваченої, яка раніше не судима.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , судом встановлено вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Слід також зазначити, що значну роль у формуванні та збереженні ідентичності дитини відіграє саме освіта, через яку здійснюється безпосередній вплив на становлення та розвиток світоглядних уявлень, національної та правової ідентичності, громадянської позиції, ставлення до своєї держави та надбань її народу тощо. А системний підхід російської влади до впровадження власної освіти спрямований, у тому числі, на викоріння української ідентичності дітей, здійснення освітнього процесу передбачається повністю за російським стандартами, російською мовою та включає потужну пропагандистську складову, що має на меті «денацифікувати» українських дітей та сформувати державі-агресору світогляд.
Також, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, вчинення дій, спрямованих проти основ національної безпеки, в умовах воєнного стану, вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у навчальному закладі, які спрямовані на викривлення історії, ідентифікації дітей як українців, знищення національної свідомості та ідентичності неповнолітніх та малолітніх, що є вкрай вразливою категорією населення, наслідки для України, що настануть в майбутньому у зв'язку з її незаконною діяльністю на тимчасово окупованій території, які спрямовані на знищення національної ідентичності українських дітей, викривлення фактів про агресивну війну РФ проти України, та історичну роль українського народу в цілому.
З урахуванням того, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку; здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, а тому основне покарання повинно відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й повинно сприяти виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.01.2024 року по справі №183/184/23.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 неможливе без її ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції, в максимальному розмірі, передбаченому ч. 3 ст.111-1 КК України.
За таких обставин суд вважає, що призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Суд приходить до висновку, що відсутність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 свідчить про неможливість застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_5 , додаткового покарання яке є обов'язковим у санкції статті, у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління та контролю, місцевого самоврядування у сфері освіти та займатися освітньою, виховною діяльністю.
В даному випадку буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.
Процесуальні витрати вирішити відповідно до вимог КПК України. Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Керуючись ст.368,370,374 КПК України, суд
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Підгорівка Старобільського району Луганської області, громадянку України, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління та контролю, місцевого самоврядування у сфері освіти та займатися освітньою, виховною діяльністю на строк 15 років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Підгорівка Старобільського району Луганської області, рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління та контролю, місцевого самоврядування у сфері освіти та займатися освітньою, виховною діяльністю, рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Стягнути з ОСОБА_5 яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Підгорівка Старобільського району Луганської області витрати на користь держави за проведення судово-портретної експертизи в розмірі 6930 (шість тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 42 коп., код бюджетної класифікації 24060300.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченої та прокурору.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загально державної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя ОСОБА_1