Справа № 189/2083/25
2/189/814/25
Іменем України
10.09.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чорної О.В.,
за участі секретаря судового засідання Янченко І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 третя особа: Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача Кононов І.К. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1/4060673 від 11.01.2021 року в розмірі 35 611,13 гривень, а також судового збору в сумі 2422,40 грн.
Позов мотивований тим, що 11.01.2021 року між ОСОБА_1 та Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» був укладений кредитний договір №1/4060673 відповідно до якого (п.1.1. Кредитного договору) Банк надав, а Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 20 000,00 гривень строком на 24 місяців - з 11.01.2021 року по 10.01.2023 року.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за цим Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту, як День повернення кредиту, повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту.
Відповідно до п.1.2. Кредитного договору встановлено, що кредит надається Позичальнику на споживчі потреби.
Відповідно до п.1.3. Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценту винагороду щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Кредитним договором, а також Позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,85% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. Кредитного договору.
Відповідно до п.1.4. Кредитного договору встановлено, що всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Кредитного договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умовах страхування життя Позичальника, які є невід'ємною частиною Кредитного договору та розміщені на офіційному сайті Банку: www.credit-agricole.ua (https://credit-agricole.ua/privatnym kliyentam/informaciya-dlya-kliyentiv-1481261814).
Відповідно до п.2.1. Кредитного договору встановлено, що з метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № UA053006140000029092000592521 в Банку.
Відповідно до п.2.2. Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в День повернення кредиту на Рахунок погашення заборгованості, сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в День повернення кредиту.
Відповідно до п.2.4. Кредитного договору встановлено, що Позичальник відповідає за виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором усім своїм майном та коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до п.2.6. Кредитного договору встановлено, що Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також угодами про забезпечення, будь-якій третій особі повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено угоди про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.
Відповідно до п.3.1. Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою згідно умов Договору, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше 15 % від суми простроченого платежу.
Відповідно до п.4.1. Кредитного договору встановлено, що шляхом підписання цього Договору Позичальник підтверджує, що він в день укладення Договору особисто отримав свій примірник Договору; умови Договору йому зрозумілі; з Правилами, що розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується; з тарифами Банку ознайомлений і згодний; йому до укладення Договору Банком надано інформацію, яка визначена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Банк виконав свої обов'язки за Кредитним договором № 1/4060673 від 11.01.2021 року належним чином.
Відповідач наразі порушує умови п. 1.1 та п. 2.2 Кредитного договору - не здійснює повернення кредиту згідно Графіку платежів по кредиту.
18.12.2024 року між Банком та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» відповідно до чинного законодавства України був укладений Договір про відступлення права вимоги № 5-2024.
Згідно Додатку 1 до Договору про відступлення прав вимоги від 18.12.2024 року, 20.12.2024 року відбулося відступлення прав вимоги за Кредитним договором №1/4060673 від 11.01.2021 року, що був укладений між Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Договору відступлення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за Кредитним договором.
У зв'язку з несплатою Відповідачем чергового платежу по кредиту та/або процентам за користування кредитом та/або комісії протягом більш ніж 30 днів на виконання п. 2.3.4. Правил 11.02.2025 року за вих. № 5620 Відповідачу було направлено Повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитом станом на 20.12.2024 року.
У зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості протягом 1 календарного місяця з дати направлення Повідомлення на підставі п. 2.3.5. Правил 21.03.2025 року за вих. № 6018 Відповідачу було направлено Вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії.
Позивач зазначив, що зважаючи на невиконання відповідачкою зобов'язання стосовно повернення кредиту та ігнорування вищезазначеного Повідомлення та Вимоги, позивач вправі вимагати у Позичальника дострокового повернення суми боргу за неналежне виконання умов Кредитного договору в судовому порядку.
На дату відступлення (20.12.2024 року) заборгованість за Кредитним договором становила 33 523,34 гривень, яка складалась з: строкова заборгованості за тілом кредиту - 0,00 гривень; прострочена заборгованості за тілом кредиту - 9 862,47 гривень; заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом - 98,62 гривень;- заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом 7 032,25 гривень;- заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 570,00 гривень;- прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 15 960,00 гривень.
За період з 20.12.2024 року по 21.03.2025 року було нараховано: проценти за користування кредитом - 377,79 гривень; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1 710,00 гривень.
За період з 20.12.2024 року по 21.03.2025 року боржником добровільно платежі не сплачувались.
Загальна заборгованість Відповідача за Кредитним договором відповідно до розрахунків заборгованості по Кредитному договору №1/4060673 від 11.01.2021 року становить 35 611,13 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 9 862,47 гривень; заборгованості за процентами за користування кредитом - 7 508,66 гривень; заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 18 240,00 гривень.
Ухвалою суду від 12.06.2025 року відкрите провадження у справі і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
02.07.2025 року представник відповідача - Єланський О.Г. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що в порушення вимог закону, Договору відступлення права вимоги грошових зобов?язань за фінансовими кредитами № 2-2021 від 05.08.2021 року, до Договору не додані наступні документи (докази):
- не додано документи зазначені в Додатку № 2 та належним чином оформлений Додаток № 2 до Договору відступлення права вимоги грошових зобов?язань за фінансовими кредитами № 2-2021 від 05.08.2021 року.
Згідно додатку № 2 до Договору про відступлення права вимоги № 5-2024 від 18.12.2024 року повинно бути додано наступні документи: оригінал заяви клієнта про надання кредиту, оригінал анкети позичальника, оригінал кредитного договору (зі всіма змінами та доповненнями до нього), оригінали договорів, що забезпечують виконання зобов?язання (договори поруки, застави, іпотеки - за їх наявності) з усіма змінами та доповненнями до них, оригінал генерального договору, оригінал паспорта кредиту, оригінал документа, що підтверджує надання кредиту, копії реєстраційних документів позичальника, а саме: копії усіх сторінок паспорта, копії. довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (в разі наявності).
Підтвердження наявності зазначених в Додатку № 2 оригіналів документів позивачем не надано, а також не додано вищезазначені документи до позовної заяви: належним чином оформлений Додаток № 3 до Договору про відступлення права вимоги № 5-2024 від 18.12.2024 року;
Згідно Додатку № 3 до Договору про відступлення права вимоги № 5-2024 від 18.12.2024 року відповідачу повинно бути направлено повідомлення за відповідною формою.
Повідомлення відповідачу ОСОБА_1 , не було направлено, чим порушено п.3.5. Договору про відступлення права вимоги № 5-2024 від 18.12.2024 року.
Окрім того, до матеріалів позовної заяви взагалі не додано Правила надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умовах страхування життя Позичальника.
Враховуючи вищенаведені обставини, відповідач ОСОБА_1 вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором - є безпідставними та не підлягають задоволенню
09.07.2025 року представник позивача - Кононов І.К. через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, зазначивши наступне.
Щодо заперечень представника Відповідача по наявності оригіналів документів згідно переліку, зазначеного в додатку №2 до Договору відступлення та відсутності підтвердження Позивача щодо наявності їх оригіналів. Зобов'язання щодо передачі цих документів стосуються взаємовідносин Банку та Позивача та не мають відношення до Відповідача. Позивач самостійно визначає перелік документів, які повинні бути долучені до позовної заяви. При цьому Позивачам в позовній заяві зазначено, оригінали яких саме документів є в наявності у Позивача.
Щодо заперечень представника Відповідача про не направлення Відповідачу повідомлення про відступлення прав вимоги. Зазначене заперечення необґрунтоване, оскільки Банк направляв це повідомлення на останню відому адресу Відповідача, повідомлення не було отримано відповідачем з невідомих Позивачу причин. Представник позивача надав копію повідомлення та докази його відправлення на адресу Відповідача.
Щодо заперечень представника Відповідача про узгодження з Відповідачем умов кредитування та наявності підстав для стягнення заборгованості за процентами та комісією за обслуговування кредитної заборгованості. Представник позивача надав копію паспорту споживчого кредиту оригінал якого наявний у Позивача, також долучив Правила в форматі *.pdf, які діяли на дату укладення Кредитного договору та розміщені на офіційному сайті Банку за посиланням https://credit agricole.ua/storage/files/pravila-svoboda-22.pdf.
В судові засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Представник позивача у позові просив розгляд справи провести в його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Єланський О.Г. надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 11.01.2021 року між ОСОБА_1 та Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» був укладений кредитний договір №1/4060673 відповідно до якого (п.1.1. Кредитного договору) Банк надав, а Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 20 000,00 гривень строком на 24 місяців - з 11.01.2021 року по 10.01.2023 року.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за цим Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту, як День повернення кредиту, повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту.
Відповідно до п.1.2. Кредитного договору встановлено, що кредит надається Позичальнику на споживчі потреби.
Відповідно до п.1.3. Кредитного договору встановлено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценту винагороду щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Кредитним договором, а також Позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,85% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. Кредитного договору.
Відповідно до п.1.4. Кредитного договору встановлено, що всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Кредитного договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умовах страхування життя Позичальника, які є невід'ємною частиною Кредитного договору та розміщені на офіційному сайті Банку: www.credit-agricole.ua (https://credit-agricole.ua/privatnym kliyentam/informaciya-dlya-kliyentiv-1481261814).
Відповідно до п.2.1. Кредитного договору встановлено, що з метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № UA053006140000029092000592521 в Банку.
Відповідно до п.2.2. Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в День повернення кредиту на Рахунок погашення заборгованості, сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в День повернення кредиту.
Відповідно до п.2.4. Кредитного договору встановлено, що Позичальник відповідає за виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором усім своїм майном та коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до п.2.6. Кредитного договору встановлено, що Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також угодами про забезпечення, будь-якій третій особі повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено угоди про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.
Відповідно до п.3.1. Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою згідно умов Договору, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше 15 % від суми простроченого платежу.
Відповідно до п.4.1. Кредитного договору встановлено, що шляхом підписання цього Договору Позичальник підтверджує, що він в день укладення Договору особисто отримав свій примірник Договору; умови Договору йому зрозумілі; з Правилами, що розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується; з тарифами Банку ознайомлений і згодний; йому до укладення Договору Банком надано інформацію, яка визначена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Судом встановлено, що виконав свої обов'язки за Кредитним договором № 1/4060673 від 11.01.2021 року належним чином, що підтверджується випискою за позичковим рахунком Позичальника.
Відповідачка порушує умови п. 1.1 та п. 2.2 Кредитного договору не здійснює повернення кредиту згідно Графіку платежів по кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору, що є його невід'ємною частиною).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовується положення про договір позики.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
18.12.2024 року між Банком та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» відповідно до чинного законодавства України був укладений Договір про відступлення права вимоги № 5-2024.
Згідно Додатку 1 до Договору про відступлення прав вимоги від 18.12.2024 року, 20.12.2024 року відбулося відступлення прав вимоги за Кредитним договором №1/4060673 від 11.01.2021 року, що був укладений між Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Договору відступлення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за Кредитним договором.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором відступлення (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Відповідно до п.1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на наведені норми права позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 9826,47 грн. підлягають до задоволення.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).
Судом установлено, що проценти були нараховані в межах строку кредитування та з дотриманням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Тому вимога про стягнення процентів в сумі 7508,66 грн. також підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування» (далі також - Закон України № 1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.
За статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України № 1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України № 1734-VIII Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Додатком 2 доПравил про споживчий кредит до платежів за додаткові та супутні послуги банку віднесено, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону № 1734-VIII та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21),
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказано, зокрема, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України № 1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIIIбезпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, зокрема і щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно зі статтями11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року),щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19).
Відповідно до пункту 1.3.2. Договору за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,30% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.
Частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Тобто судом було установлено, що пункт 1.3.2. Договору щодо сплати комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним в силу закону.
Крім того, на думку суду, посилання позивача у позові на те, що підписавши кредитний договір, відповідач підтвердив, що умови договору йому зрозумілі, з тарифами Банку він ознайомлений та згоден, відповідно йому було зрозуміло, які послуги включає обслуговування кредитної заборгованості згідно п. 1.3.2. Договору, є безпідставними, оскільки, умови договорів, їх укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах.
Щодо посилання представника позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17, у якій, зокрема зазначено про відсутність визначені частиною першою статті 228 ЦК України підстави вважати пункт 1.3.2 кредитного договору таким, що порушує публічний порядок і є нікчемним, суд зазначає наступне.
Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного до 13 січня 2006 року, щодо встановлення додаткової плати (комісії) за обслуговування споживчого кредиту є оспорюваною (частина перша статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції, чинній на час його укладення, частина третя статті 215 ЦК України). Таку умову суд може визнати недійсною, зокрема через невідповідність частині першій статті 203 ЦК України(пункту 6 частини першої статті 3, частині третій статті 509 ЦК України, частині першій статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» у вказаній редакції, частині третій статті 55 Закону № 2121-III).
Однак у цій справі кредитний договір було укладено 21 вересня 2020 року, тобто після набрання чинності 10 червня 2017 року Закону України «Про споживче кредитування», яким визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Тобто, правовідносини у зазначених справах не є релевантними.
З огляду на викладене, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «КРЕДІ АРГІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 встановлено щомісячну комісію за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, стороною позивача доведено не було. Таким чином пункти кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію (плату за обслуговування кредиту) щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме нарахована комісія на загальну суму 18240,00 грн., не підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1/4060673 від 11.01.2021 року в сумі 17371,13 грн., з яких: 9862,47 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 7508,66 грн. - заборгованість за процентами.
Крім того, згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.
В матеріалах справи містяться платіжна інструкція від 09.06.2025 року №53848, яка засвідчує той факт, що позивачем при подачі позовної заяви сплачено 2422,40 грн. судового збору.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1181,64 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, та керуючись статтями 10, 11, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 третя особа: Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» (ЄДРПОУ 41874691, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Гніздовського Якова, будинок 1) заборгованість за Кредитним договором №1/4060673 від 11.01.2021 року в розмірі 17371,13 грн. (сімнадцять тисяч триста сімдесят одна гривня 13 коп.), з яких: 9862,47 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 7508,66 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» (ЄДРПОУ 41874691, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Гніздовського Якова, будинок 1) судовий збір у розмірі 1181,64 грн.(одна тисяча сто вісімдесят одна гривня 64 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.В. Чорна
10.09.2025