справа №176/2811/25
провадження №2/176/1468/25
Іменем України
11 вересня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді Павловської І.А.,
за участі секретаря Ніколенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом, де просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила сина - ОСОБА_2 .
20 травня 1994 року позивачка уклала шлюб з батьком сина, ОСОБА_3 та змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивачки.
ОСОБА_1 вказує, що вона є одинокою особою похилого віку, має ряд захворювань, її дохід складає лише пенсія, яка не дозволяє забезпечити належне лікування, харчування та проживання.
На даний час її рідний син ОСОБА_2 проходить службу в ЗСУ, отримує постійне грошове забезпечення, проте допомоги позивачці не надає та навіть не спілкується з нею.
Доходів позивачки в теперішній час для свого самостійного утримання недостатньо, у зв'язку з чим змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2025 року провадження по справі відкрито на призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилися. При цьому, позивачка надала заяву, де позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с. 8).
Згідно довідки про доходи № 4793 8176 8876 2784 позивачка отримує пенсію, розмір якої за період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року склав 20932,00 грн. (а.с. 15).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка має значні проблеми зі здоров'ям, а саме: атеросклеротичну хворобу серця, гіпертонічну енцефалопатію, інсулінозалежний цукровий діабет 2 типу, остеоартроз та стенокардію.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК України), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (стаття 204 СК України).
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц дійшов висновку, що тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі.
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
Позивачка по справі досягла пенсійного віку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
Згідно ч.2 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
З матеріалів справи, не вбачається підстав передбачених ст. 204 СК України для звільнення відповідача від сплати аліментів на утримання позивачки.
Оскільки позивачка є непрацездатною і за станом здоров'я та необхідністю постійного лікування, вона потребує матеріальної допомоги від своєї повнолітньої дитини, а саме відповідача по справі.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що його мати не потребує матеріальної допомоги, позовні вимоги визнав повністю.
Приймаючи до уваги те, що позивачка є непрацездатною особою, має хронічні захворювання, витрачає значні кошти на лікування, отримує пенсію, якої не вистачає на лікування та комунальні послуги, вік позивачки, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання непрацездатної матері в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), починаючи з 18 липня 2025 року
В силу ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі ст. 202, 205 СК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матерізадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи стягнення аліментів з дати подання позовної заяви до суду, тобто з 18 липня 2025 року.
Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА