Справа № 201/3907/25
Провадження № 2/201/2693/2025
(заочне)
05 вересня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сідельника Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 13.11.2006 року укладено кредитний договір № DND0GL00006137, за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 71060.80 Доларів США строком до 13.11.2026 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. У подальшому, 25.11.2012 року, між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору № DND0GL00006137 від 13.11.2006 року. Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, за відсотками та комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором № DND0GL00006137. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним Договором не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями відповідач станом на 11.03.2025 року має заборгованість у сумі 160980,60 Доларів США, яка складається з наступного: 97535,74 Доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 13986,11 Доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 470,28 Доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 48988,47 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Між тим, Банк, як кредитодавець, вимагає від боржника лише частину суми заборгованості за кредитом. Просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № DND0GL00006137 від 13 листопада 2006 року у розмірі 97535,74 Доларів США, які є тілом кредиту.
Ухвалою судді від 08 квітня 2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено проведення підготовчого судового засідання (а.с. 42).
Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Ухвалою суду від 04 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті (а.с.58).
Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.62).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час повідомлена належним чином, причин не явки суду не повідомила.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.11.2006 року між сторонами укладено кредитний договір № DND0GL00006137, за умовами якого Банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 71060,80 Доларів США строком до 13.11.2026 року, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором (а.с.25-27).
У подальшому, 25.11.2012 року, між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору № DND0GL00006137 від 13.11.2006 року (а.с.29).
З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що позичальник отримала кредитні кошти, користувалася ними, частково сплачувала кредит у певні періоди (а.с. 22-24).
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за договором № DND0GL00006137 від 13.11.2006 року, згідно якого станом на 11.03.2025 року відповідач має заборгованість у сумі 160980,60 Доларів США, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту 97535.74 Доларів США, за відсотками за користування кредитом - 13986,11 Доларів США, по комісії за користування кредитом - 470,28 Доларів США, за пенею за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 48988,47 Доларів США (а.с. 18-21).
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Оскільки ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором, яка нею добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд дійшов висновку про її стягнення з відповідача на користь банку, в межах заявлених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № DND0GL00006137 від 13 листопада 2006 року у розмірі 97535,74 Доларів США, які є тілом кредиту.
Позовна заява не містить вимог про стягнення заборгованості за відсотками, комісією, пенею.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції від 12.03.2025 року позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 8315,30 грн., які, з урахуванням задоволення позову, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.38).
На підставі викладеного, керуючись ст. 202, 207, 525, 625, 1046, 1047, 1049, 1054 ЦК України, ст. 13, 76-78, 141, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № DND0GL00006137 від 13 листопада 2006 року станом на 11.03.2025 року у розмірі 97535,74 Доларів США, які є тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» у рахунок повернення судових витрат судовий збір у розмірі 8315,30 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Куць