Справа № 229/8128/24
Провадження № 3/211/1075/25
іменем України
11 вересня 2025 року
Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Костенко Є.К., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
У провадження судді надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №177184 від 19.11.2024, відповідно до якого зазначається, що 19.11.2024 об 11:42 год., в м. Дружківка по вул. Свободи, водій ОСОБА_1 керував т.з. «ВАЗ 21051», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Маленко Г.С. було подано до суду клопотання про закриття провадження з мотивів того, що при ознайомленні з відеозаписами встановлено відсутність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , жодних ознак йому озвучено не було. Вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та працівники поліції мали викликати на місце події представників ВСП для огляду його на стан сп'яніння відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, тому він міг бути оглянутий на стан сп'яніння тільки працівниками ВСП. Також, зазначає, що відеозаписи не можуть вважатись належним та допустимим доказом в справі.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті відповідно до положень ст.268 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки за ст. 130 КУпАП її присутність не є обов'язковою.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, підтверджується наданими суду доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №177184 від 19.11.2024; направленням ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу від 19.11.2024 з метою виявлення стану сп'яніння, яке виконано не було; пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; відеозаписом, постановою серії ЕНА №3507522 від 19.11.2024, згідно з якою ОСОБА_1 було зупинено на вул. Свободи 19.11.2024 об 11:42 та притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
У розумінні ст. 251 КУпАП рапорт працівника поліції є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у рапорті працівника поліції містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, причини зупинки транспортного засобу, а тому є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.
Надаючи оцінку твердженням захисника суддя зазначає наступне.
Щодо відсутності причин зупинки транспортного засобу, встановлено, що ОСОБА_1 було зупинено у м. Дружківка Донецької області. Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейський може зупинити транспортний засіб, не лише у разі порушення ПДР, а, зокрема, і у випадку, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово було продовжено в установленому законодавством порядку. Згідно з п. 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів та перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Місто Дружківка Донецької області є територією наближеною до зони ведення активних бойових дій, що передбачає можливість посилених заходів, направлених, зокрема, і на перевірку водіїв транспортних засобів. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» причиною зупинки транспортного засобу може бути порушення водієм Правил дорожнього руху. В матеріалах справи наявна постанова серії ЕНА №3507522 від 19.11.2024, згідно з якою ОСОБА_1 було зупинено на вул. Свободи 19.11.2024 об 11:42 та притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Стороною захисту не надано суду доказів, що зазначена постанова була скасована, а отже вона свідчить про те, що водія ОСОБА_4 було зупинено, зокрема, і через порушення ПДР. З огляду на зазначене, враховуючи запровадження в країні воєнного стану, суд не вбачає порушення в діях працівників поліції щодо зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки такі дії відповідають п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Щодо зауваження захисника щодо зазначення у протоколі та на відеозаписі різного часу 11:42 та 11:06-11:24 суд не бере до уваги, розцінюючи це технічним збієм у налаштуваннях техніки, оскільки подія відбувалось у визначений проміжок часу з 11-до 12 години, на відеозаписі присутній ОСОБА_1 , свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , працівники поліції, які складали протокол, а тому надане відео відноситься саме до цієї події, яка є предметом судового розгляду.
Відносно відсутності факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , підтвердженого відеоматеріалами, суд зазначає, що на відеозаписі дійсно відсутній факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 , разом із цим, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у своїх поясненнях засвідчують, що ОСОБА_1 не заперечує факту керування транспортним засобом «ВАЗ 21051», д.н.з. НОМЕР_1 у визначеному у протоколі місці і час. Про допит даних свідків у судовому засіданні з метою спростування цих обставин клопотання не надходило. Крім того, з відеоматеріалів вбачається, що під час фіксування правопорушення були присутні лише ОСОБА_1 та свідки, що виключає можливість керування транспортним засобом іншою особою. Також у постанові серії ЕНА №3507522 від 19.11.2024, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП зазначено, що він, керуючи транспортним засобом, не був пристебнутий ременем безпеки, у протоколі наявний власноручний підпис ОСОБА_1 , що також свідчить, що 19.11.2024 він не заперечував факт того, що саме він керував транспортним засобом. З огляду на зазначене, суд вважає, що заперечення факту керуванння транспотним засобом під час судового розгляду здійснюється стороною захисту з метою уникнення притягненння до адміністративної відповідальності.
Процедура направлення та проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння регулюється Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою КМУ від 17.12.2008 №1103 (надалі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція).
Згідно з п.п. 2, 3, 4 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до положень Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
З відеофайлу вбачається, що працівником поліції було озвучено ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Дані ознаки було озвучено та візуально перевірено, оскільки встановлення саме таких ознак можливе лише шляхом огляду особи та спостереженням за її діями. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд із застосуваннням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а після того, як їх невдалося доставити на місце події - у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 не погодився.
Суд не вважає порушенням процедур проведення огляду не доставлення на місце події спеціальних технічних засобів, оскільки ОСОБА_1 було запропоновано саме у зв'язку з цим пройти огляд у медичному закладі, про що видано відповідне направлення, що містить його підпис про відмову від візиту до лікарні.
Доводи сторони захисту про те, що у період часу між пропозицією пройти дослідження з використанням "Драгера" не велася зйомка і ОСОБА_1 праціники поліції вмовили не проходити подальший огляд, суд оцінює критично. У матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили, що на ОСОБА_1 чинився тиск, зокрема, стороною захисту не було надано жодних скарг, позовів чи інших документів, які б свідчили про тиск чи введення в оману останнього співробітниками поліції. Крім того, якщо ОСОБА_1 і був змушений працівниками поліції відмовитися пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та поїхати до медичного закладу, ніхто не міг перешкодити йому протягом двох годин з моменту зупинки самостійно звернутися до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що виключило будь-які сумніви у наявності складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ст. 266-1 КУпАП регламентує огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, КУпАП розмежовує порядок огляду осіб на стан сп'яніння за суб'єктом правопорушення та об'єктивною стороною.
У порядку ст. 266-1 КУпАП оглядаються водії, які керують транспортними засобами з ознаками сп'яніння, та при цьому вказані водії є військовозобов'язаними, резервістами під час проходження зборів, а також військовослужбовцями ЗСУ.
Військовослужбовці, при виконанні своїх службових обов'язків, крім іншого, є суб'єктами адміністративного правопорушення за ст. 172-20 КУпАП, тому у разі виявлення у них ознак чи стану сп'яніння слід розмежовувати поняття суб'єкта правопорушення, а саме першочергово - особа, яка керує транспортним засобом спочатку визначається як водій (загальний суб'єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов'язків, пов'язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи транспортним засобом) - як військовослужбовець (спеціальний суб'єкт).
Саме у другому випадку, на думку суду, є доцільним вирішення питання про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, та саме у цьому випадку, при огляді військовослужбовця на стан сп'яніння діють норми ст. 266-1 КУпАП.
Оскільки відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ст. 130 КУпАП, а не за ст. 172-20 КУпАП, суд вважає, що огляд водія повинен проходити за загальною процедурою, а не за ст. 266-1 КУпАП.
Крім того, оскільки ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5. ПДР, огляд на стан сп'яніння взагалі не проводився, тому були відсутні підстави для залучення відповідного підрозділу Служби правопорядку.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заперечення захисника не знайшли свого підтврдження під час оцінки наданих суду доказів, а, отже, відхиляються судом.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачені ст. 34 КУпАП, обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя, керуючись вимогами ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, ступінь вини, особу ОСОБА_1 та застосовує до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника.
На підставі ст.40-1 КУпАП, з особи, що притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст.25, 27, 30, 40-1, 126 ч. 5, 283, 284, 289 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) 60 коп.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Костенко Є. К