Справа № 209/6945/25
Провадження № 2-з/209/32/25
11 вересня 2025 року м.Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Ковальова-Писарева А.Б., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
11 вересня 2025 року до суду разом з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи для забезпечення позову, а саме: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 , накласти арешт на транспортний засіб CHEVROLET NIBIRA н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2025 року, вказана позовна заява та заява про забезпечення позову передана для розгляду судді Ковальовій-Писаревій А.Б.
В обґрунтування вимог заяви позивач зазначив, що предметом спору по даній справі є відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою в сумі 758070 грн 13 коп. Зазначена сума збитків була завдана 27 листопада 2024 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля TOYOTA RAV4 н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та автомобілем CHEVROLET NIBIRA н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 . Враховуючи, що внаслідок вказаної ДТП водій ОСОБА_4 зазнав смертельних тілесних ушкоджень та помер, а за свідоцтвом про право на спадщину, серія та номер №2-1324, виданим 28 травня 2025 року Другою Кам'янською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, в право на спадщину вступила його сестра ОСОБА_2 - то, відповідно до ст.1230 ЦК України, вона зобов'язана відшкодувати матеріальні збитки завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Вважає, що дану суму збитків відповідач не має наміру виплачувати, та має намір реалізувати отримане у спадок майно шляхом його часткового або повного продажу, у разі невжиття заходів забезпечення позову, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ознайомившись та дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що остання підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові-для фізичних осіб)заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб)або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Так, відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункти 3-4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9).
Згідно п.п.5,6,7 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заява позивача таким вимогам не відповідає: в ній не зазначені пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, не містяться інші відомості, потрібні для забезпечення позову: підстави, час набуття права власності на майно, не зазначено, кому саме належить майно на яке просить накласти арешт позивач та відсутні докази, на підставі яких суд має змогу перевірити належність майна.
Як встановлено судом, до заяви додані лише: копія паспорту позивача, копія його РНОКПП, копія витягу з Реєстру територіальної громади.
Доказів того, що визначений позивачем захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на перелік майна є співмірним із заявленими позовними вимогами, ні в заяві про забезпечення позову не зазначено, як і серед додатків до заяви не міститься. Заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях щодо можливого утруднення виконання рішення суду в даній справі в разі задоволення позову.
Відповідно до ч.6 ст.151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,60 грн.) В порушення зазначених вимог, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до ч.6 ст.14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З увагою на викладені обставини, суд приходить до висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову на підставі ч.10 ст.153 ЦПК України у зв'язку із тим, що вона подана без додержання вимог ст.151 ЦПК України.
Керуючись ч.3 ст.3, ст.ст.149-151, ч.10 ст.153, п.1 ч.1 ст.258, ст.ст.260- 261 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає її повторному зверненню до суду з такою заявою, після усунення умов, що стали причинами для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя А.Б. Ковальова-Писарева