м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді -099 520 65 95
Справа № 932/11765/25
Провадження № 1-кс/932/4503/25
11 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150001146 від 08.09.2025, стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Республіки Дагестан, має середню освіту, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не має постійного місця проживання, у порядку ст. 89 КК України раніше не судимий;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України -
установила:
10 вересня 2025 року до слідчої судді надійшло клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150001146 від 08.09.2025, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що 08.09.2025 приблизно о 11 год. 10 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку № 17, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, при цьому достовірно знаючи, що на всій території України з 24.02.2022 указом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 год. 30 хв.
24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на теперішній час, побачив на торгівельному прилавку мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 7», який належить потерпілій ОСОБА_7 , який визначив об'єктом свого злочинного посягання.
Перебуваючи у вищевказаному місці та вказаний час, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_6 діючі умисно, відкрито, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючі їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи відкрито, розуміючи що його дії є явними та їх бачить продавець торгівельного прилавку, відкрито викрав з торгівельного прилавку мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 7», чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду.
Після чого, ОСОБА_6 утримуючи при собі викрадений мобільний телефон, намагався втекти з місця вчинення злочину, про те не встиг розпорядитися викраденим майном у зв'зку з тим, що поблизу буд. 19 по вул. Панікахи, м. Дніпро останнього наздогнав перехожий та затримав до прибуття працівників поліції.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану.
08 вересня 2025 року ОСОБА_6 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
08 вересня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Під час досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, прохав розмір застави не визначати, оскільки встановлено, що ОСОБА_6 не має постійного місця проживання. Брат підозрюваного ОСОБА_8 не надає згоди на те, щоб ОСОБА_6 проживав за місцем його проживання.
Підозрюваний ОСОБА_6 факт вчинення кримінального правопорушення не заперечував. Адвокат має узгоджену позицію із ОСОБА_6 .
Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчою суддею встановлено наступне.
Як вбачається з клопотання та наданих до нього доказів, слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025042150001146 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
08 вересня 2025 року о 16 год 30 хв ОСОБА_6 затримано у порядку ст.208 КПК України..
08 вересня 2025 року о 16 год 30 хв ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_6 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Щодо обґрунтованості підозри
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час оцінки доказів у своїй сукупності, слідча суддя, з урахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою, що підтверджується копіями матеріалів кримінального провадження, зокрема, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який є його рідним братом, а також протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_8 .
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях особи вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_6 у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, його вік та стан здоров'я не є перешкодою для зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_6 , зокрема, не маючий постійного місця роботи, постійного офіційного та законного джерела доходу, не має постійного місця проживання.
При обранні запобіжного заходу слідчою суддею також враховується характер кримінального правопорушення, який має ознаки насильства.
Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_6 відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.
ОСОБА_6 було затримано 08 вересня 2025 року о 16 год 30 хв, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
постановила:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, строком на 30 днів, у межах строку досудового розслідування, а саме: з 08.09.2025 року 16 год 30 хв. до 07.10.2025 року, 16 год 30 хв включно.
Розмір застави - не визначати.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Слідча суддя ОСОБА_9