Справа № 199/12100/25
(6/199/252/25)
11.09.2025 року м.Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Якименко Л.Г., ознайомившись з матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» за виконавчим провадженням №59678530 з примусового виконання виконавчого напису №2621, приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна, -
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернувся до суду із заявою, в якій просить замінити сторону стягувача за виконавчим провадженням №59678530, відкритого на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №2621 про стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс".
У судове засідання учасники процесу не з'явились, про день слухання справи повідомлялись належним чином, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. перебуває виконавче провадження №59678530, стягувачем за яким вказаного ТОВ «Вердикт Капітал», а боржником ОСОБА_1 .
15 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено договір №15-02/23 про відступлення прав вимоги.
12 травня 2024 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір №12-05/24 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги зокрема і за кредитним договором №600158935 перейшло до ТОВ «Дебт Форс».
Правовідносини з приводу заміни сторони виконавчого провадження врегульовані нормами ЦК України, Закону України "Про виконавче провадження", ЦПК України.
Так, нормою ст. 446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом VI ЦПК України. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормою ст. 516 ЦПК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд за наслідками розгляду даної заяви про заміну сторони виконавчого провадження приходить до наступного висновку.
Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення "несудового" органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження". До відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному ст. 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів. Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення частини п'ятої ст. 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито. Наведений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року по справі №183/4196/21.
Стосовно обставин правовідносин учасників розгляду даної заяви про заміну сторони виконавчого провадження, то заявником до матеріалів його заяви не долучено копії кредитного договору №490930890, що не дозволяє суду встановити його зміст, сторін, порівняти ці обставини та сторін з тими, що викладені у заяві про заміну сторонами виконавчого провадження та додатках до неї.
За таких обставин в суду наразі немає достатніх підстав та переконливих доказів для висновку, що виконавче провадження, у якому заявник просить замінити стягувача, дійсно відбувається з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, виданого саме на той кредитний договір, права вимоги кредитора за яким на стягнення заборгованості набув заявник за договором відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Відтак, вимоги заяви про заміну сторони виконавчого провадження є необґрунтованими та недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 512, 514, 516, 1077 ЦК України, ст. ст. 2, 7, 8, 10, 13, 17, 247, 258-261, 263, 268, 272, 353, 354, 355, 442, 446 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» за виконавчим провадженням №59678530 з примусового виконання виконавчого напису №2621, приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяті днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.Г.Якименко