Справа № 199/9908/25
(3/199/5289/25)
іменем України
09.09.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю: захисника Савка В.В.,
30.06.2025 о 02:23 годині водій ОСОБА_1 у місті Дніпрі по Донецькому шосе, 1-К керував транспортним засобом «ВАЗ 21074», н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота; хитка хода; порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України».
Тобто судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні захисник Савко В.В. вважав можливим розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , оскільки він проходить військову службу. Захисник Савко В.В. просив закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки:
-працівником поліції не було проінформовано ОСОБА_1 про порядок проходження процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, не було чітко та зрозуміло пояснено йому, в чому полягає дана процедура та з яких етапів вона складається, кожного разу пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння озвучувалась саме у той момент, коли ОСОБА_1 говорив по телефону, що об'єктивно унеможливлювало повноцінне сприйняття ним суті звернення та змісту запропонованої йому дії;
- поліцейськими не було належним чином проінформовано ОСОБА_1 про порядок застосування технічного засобу, тож у зв'язку з цим він не знав про можливість отримати на свій запит відповідний сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- ОСОБА_1 не вручено письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я та складене поліцейським 30.06.2025 о 02:23 годині;
- розбіжність у зазначенні часу, що зазначено на направленні;
- не запропонували водієві пройти огляд у медичному закладі з подальшим врученням йому направлення та здійсненням його доставлення до такого закладу;
- не має факту керування транспортним засобом і що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду, будучи водієм транспортного засобу.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вислухавши думку захисника Савка В.В., вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376692 від 30.06.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі без зауважень. Зі змісту даного протоколу слідує, що 30.06.2025 о 02:23 годині водій ОСОБА_1 у місті Дніпрі по Донецькому шосе, 1-К керував транспортним засобом «ВАЗ 21074», н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота; хитка хода; порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;
- змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.06.2025, з якого убачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не проводився;
- матеріалом відеозапису працівника поліції, з якого убачається, що водій ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що їде додому з с. Василівка Покровського району, де несе службу, оскільки його батько при смерті. ОСОБА_1 повідомив, що подзвонив командиру та він його відпустив, оскільки батьку погано та він зранку буде їхати до лікарні. На питання працівника поліції: «Як Ви себе почуваєте?», ОСОБА_1 відповів: «Трохи випивший». На питання працівника поліції: «Що сьогодні вживали?», ОСОБА_1 відповів: «Трошки пива випив, 1 л пива». На 08:34 хвилині відеозапису працівником поліції водію ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» або в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 ухилявся від відповіді. На повторне питання працівника поліції: «Ви огляд проходити будете?», ОСОБА_1 почав телефонувати дружині, ставав на коліна перед працівниками поліції та влаштовував істерику. На ще одне питання працівника поліції: «Ви огляд проходити будете?», ОСОБА_1 просив працівників поліції увійти в його положення, повідомляв, що його жінка працює в міністерстві юстиції. На питання працівника поліції: «Ви огляд проходити будете на стан алкогольного сп'яніння?», на 15:53 хвилині відеозапису ОСОБА_1 відповів: «Ні». ОСОБА_1 було повідомлено, що за відмову буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та роз'яснено наслідки відмови - порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Водію ОСОБА_1 повідомлено, що буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови. Після чого ОСОБА_1 роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, роз'яснено право на юридичну допомогу адвоката та перекладача. Після чого ОСОБА_1 повідомлено, що відносно нього буде винесена постанова за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Після чого ОСОБА_1 ознайомили зі складеним відносно нього протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП та повідомлено, що він відмовився від огляду, на що ОСОБА_1 підтвердив: «Я відмовляюсь, так». ОСОБА_1 розписався у протоколі та отримав його копію. Після чого ОСОБА_1 працівники поліції відвезли додому.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку позиції захисника про наявність підстав для закриття провадження по справі за п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп'яніння.
Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і водій, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння або нести відповідальність за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Матеріалом відеозапису чітко зафіксовано, що водія ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, водій підтвердив, що вжив 1 літр пива, тому поліцейський мав всі підстави пред'явити вимогу водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте водій, не наводячи належного та об'єктивного обґрунтування, відмовився виконувати законні вимоги поліцейського, що суперечить приписам п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Зокрема, суддя критично оцінює доводи захисника про те, що працівником поліції не було проінформовано ОСОБА_1 про порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, про те, що не було чітко та зрозуміло пояснено водію в чому полягає дана процедура та з яких етапів вона складається та кожного разу пропозиція озвучувалась саме у той момент, коли він говорив по телефону, що об'єктивно унеможливлювало повноцінне сприйняття ним суті звернення та змісту запропонованої йому дії та поліцейськими не було належним чином проінформовано ОСОБА_1 про порядок застосування технічного засобу, тож у зв'язку з цим він не знав про можливість отримати на свій запит відповідний сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Так, по-перше, слід зазначити, що у відповідності до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, а згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
По-друге, з матеріалу відеозапису поліцейського слідує, що водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу (газоаналізатора), так і в закладі охорони здоров'я. Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження будь-якого виду огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У той же час поліцейський дійсно має обов'язок інформувати особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, але лише перед проведенням огляду на стан сп'яніння, про що свідчить п. 5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735.
Проте, водій ОСОБА_1 з самого початку спілкування з поліцейським не надавав згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, не цікавився питанням порядку проходження такого огляду, його поведінка не відповідала обстановці, оскільки ОСОБА_1 ставав на коліна перед працівниками поліції та влаштовував істерику, у зв'язку із чим підстав для інформування поліцейським водія про порядок застосування спеціального технічного засобу не було, як і не було вимоги водія поліцейському надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
В цій справі, зважаючи на досліджені докази, відмова водія ОСОБА_1 виконати п. 2.5 Правил дорожнього руху, не була пов'язана з його незнанням законів або його не інформуванням щодо порядку застосування спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 не мав сумнівів з питань проходити огляд на стан сп'яніння на місці або в закладі охорони здоров'я - навпаки водій ОСОБА_1 беззаперечно та ствердно відмовився від пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння і така пропозиція від поліцейського лунала в бік воді неодноразово.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не вручено письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я та про те, що складене поліцейським направлення має розбіжності в часі суддею не приймаються, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, огляд водія в закладі охорони здоров'я за відсутності поліцейського в розумінні п. 2.5 Правил дорожнього руху, ч. 4 ст. 266 КУпАП та п. 9 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, не передбачений, оскільки такий огляд не буде забезпечувати достовірність результатів, тому вважається недійсним, відповідно позиція захисника про те, що ОСОБА_1 мав право для самостійного проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим повинен був отримати на руки направлення, не ґрунтується на вимогах законодавства. Працівники поліції не зобов'язані надавати водію направлення для проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки такий огляд у випадку виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху проводиться виключно в присутності поліцейського.
Те, що працівники поліції долучили направлення до справи, яке складене 30.06.2025 о 02:23 годині, в даному випадку не може свідчити про порушення процедури збору доказів або свідчити про порушення вимог ст. 266 КУпАП, оскільки водій ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився виконувати вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, повідомивши працівникам поліції, що він перебуває в нетверезому стані, вживши 1 л пива, що було обґрунтовано розцінено поліцейськими, як відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також слід зазначити, що наявність направлення на огляд водія у закладі охорони здоров'я є для уповноваженого лікаря підставою провести огляд водія на стан сп'яніння у строки, визначені ч. 4 ст. 266 КУпАП, тобто в обов'язковому порядку та за рахунок бюджету закладу охорони здоров'я. Відповідно таке направлення є обов'язковим для вручення поліцейським лікарю відповідного закладу охорони здоров'я у випадку, якщо особа погодилася пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, зважаючи і на те, що кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Однак водій ОСОБА_1 не бажав проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння ані на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер», ані в закладі охорони здоров'я у присутності поліцейського, а згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП не тільки огляд у закладі охорони здоров'я, але і складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, а тому розбіжності у часі, що зазначено в направленні, на які вказує захисник, не впливає на виконання водієм вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Доводи захисника про те, що працівники поліції не запропонували водієві пройти огляд у медичному закладі з подальшим врученням йому направлення та здійсненням його доставлення його до такого закладу, є необґрунтованими.
Як убачається з матеріалу відеозапису працівника поліції на 08:34 хвилині відеозапису працівником поліції водію ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» або в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 почав ухилятися від відповіді, в подальшому відмовившись категорично від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Як зазначено вище, поведінка водія не відповідала обстановці, що чітко зафіксовано матеріалом відеозапису, що вказує на те, що водій обґрунтовано підозрювався в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тому доводи захисника про те, що працівники поліції не здійснили доставку ОСОБА_1 до медичного закладу є явно неспроможними та такими, що не відповідають фактичним обставинам по справі.
Доводи захисника про те, що наявні у справі докази не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суддею не приймаються, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Спеціальними засобами доказування підлягає підтвердженню лише процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначена ст. 266 та ст. 266-1 КУпАП.
Зокрема, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.06.2025 зафіксовано, що 30.06.2025 о 02:23 годині водій ОСОБА_1 у місті Дніпрі по Донецькому шосе, 1-К керував транспортним засобом «ВАЗ 21074», н.з. НОМЕР_3 . Водій ОСОБА_1 не скористався своїм правом внести зауваження до змісту протоколу про адміністративне правопорушення і не вніс до вказаного протоколу зауважень з приводу керування ним транспортним засобом, підписавши протокол без зауважень.
Зміст направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції свідчить про те, що поліцейський направляв ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп'яніння як водія транспортного засобу, оскільки у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння і водій ОСОБА_1 не навів заперечень проти цього.
Крім того, з матеріалу відеозапису поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним автомобілем, повідомивши, що він рухається додому з с. Василівка Покровського району, оскільки несе там службу, його відпустив командир додому. ОСОБА_1 не ставив під сумнів факт керування ним автомобілем.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно сукупність досліджених доказів надає судді можливість дійти висновку про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тому вимога поліцейського щодо виконання ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху у відповідності до ст. 266 КУпАП була законною, але водій ОСОБА_1 безпідставно її не виконав.
При цьому приписами статті 266 КУпАП не передбачено як обов'язкову умову застосування технічних засобів відеозапису або, в разі неможливості застосування таких засобів, залучення двох свідків, для фіксації руху чи зупинки транспортного засобу або для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин доводи захисника щодо відсутності саме відео-фіксації руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , чи його зупинки, є необґрунтованими, оскільки факт руху автомобілем під керуванням ОСОБА_1 доведений сукупністю доказів, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, оцінку яким надано в цій постанові.
На підставі викладеного вважаю, що всі докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення йому адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, отримував посвідчення водія, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов'язків.
Тобто законом не передбачено можливість звільнити порушника від сплати судового збору через факт наявності правового статусу військовослужбовця. Відповідно лише військовослужбовець, який під час виконання службових обов'язків, вчинив адміністративне правопорушення може бути звільнений від сплати судового збору.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, будучи військовослужбовцем.
Проте, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення під час виконання службових обов'язків військовослужбовця, у зв'язку з чим підстав для його звільнення від сплати судового збору не вбачається.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко