Рішення від 08.09.2025 по справі 420/14705/25

Справа № 420/14705/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_2 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.01.2025 року №20-м про про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ".

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №22 від 21.01.2025 року про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України по особовому складу від 22 січня 2025 року №17-РС про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 на посаду стрільця-номер обслуги аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

- визнати протиправним та скасувати наказ від 23.01.2025 року №23 командира військової частини НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення з 23.01.2025 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 зі списків особового складу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він навчається у Одеському національному технологічному університеті на бакалавраті на денні формі навчання та 29.11.2024 року подав заяву на відстрочку до ІНФОРМАЦІЯ_5 та згідно даних Резерв+ від 21.01.2025 року мав діючи відстрочку від призову на військову службу дійсну до 07.02.2025 року за п.1 ч.3 ст23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку» та 20 січня 2025 року був затриманий на вулиці та доставлений до РТЦКтаСп де його відправили до навчання до в/ч НОМЕР_2 та це сталося через те, що ц нього при собі не було довідки про відстрочку та після навчання він був зарахований до в/ч НОМЕР_1 та вважає, що був незаконно мобілізований та незаконно зарахований до особового складу військової частини.

Ухвалою судді від 19.05.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 24.06.2025 року продовжений строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також ухвалою зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 , Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військову частину НОМЕР_2 , Генеральний штаб Збройних Сил України, надати в строк для надання відзиву до Одеського окружного адміністративного суду:

- Міністерство оборони України належним чином засвідчені документи про мобілізацію, зокрема, наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов до військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 та наказ командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ по особовому складу від 22.01.2025 року №17-РС про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаду стрільця-номер обслуги аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_7 належним чином засвідчені документи про мобілізацію, зокрема, наказ про призов до військової служби під час мобілізації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 та про направлення на проходження ВЛК, та інші документи, які були складені щодо ОСОБА_1 під час його мобілізації;

- Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 окрема аеромобільна Слобожанська бригада) належним чином засвідчені копію наказу командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ по особовому складу від 22.01.2025 року №17-РС про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 на посаду стрільця-номер обслуги аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 ;

- Генеральний штаб Збройних сил України належним чином засвідчені копію наказу командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ по особовому складу від 22.01.2025 року №17-РС про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 на посаду стрільця-номеробслуги аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 подав до суду відзив в якому вимоги не визнав, з підстав того, що позивача як військовозобов'язаного взято на військовий облік 20.01.2025 року та ВЛК він визнаний придатним до військової служби, Згідно інформації із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач станом на 20.01.2025 року не мав відстрочки від призову на військову службу з підстав визначених у ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» тому був призваний по мобілізації та 21.01.2025 року зарахований до особового складу в/ч НОМЕР_2 для проходження служби в ЗСУ. Вказує, що рішення про мобілізацію та сам призов є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час розгляду справи такий вичерпав свою дію внаслідок мобілізації Позивача та направлення його для проходження військової служби. Таким чином, можна дійти до висновку, що накази про призов та зарахування до військової частини, як акти індивідуальної дії реалізовано їх застосуванням, а тому їх оскарження не є належним та ефективним.

23.01.2025 Відповідач військова частина НОМЕР_2 надав відзив у якому вимоги не визнав з підстав того, що військова частина не має відношення до заходів мобілізаційної готовності. Наказом командира в/ч НОМЕР_2 24 Позивача направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_2 з метою проходження загальновійськової підготовки у складі зведеного навчального батальйону «Граніт-3».

23.03.2025 року наказом командира в/ч НОМЕР_2 №83 Позивача переміщено до складу навчального батальйону підготовки сержантського складу « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Наказом командира в/ч НОМЕР_2 №87 Позивача вважати таким, що 27 березня 2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 . Вказує, що рішення про мобілізацію та сам призов є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час розгляду справи такий вичерпав свою дію внаслідок мобілізації Позивача та направлення його для проходження військової служби. Позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах. Про цей правовий висновок Велика Палата Верховного Суду нагадала в постанові від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19, який відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд апеляційної інстанції враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Таким чином, можна дійти до висновку, що накази про призов та зарахування до військової частини, як акти індивідуальної дії реалізовано їх застосуванням, а тому їх оскарження не є належним та ефективним. З посиланням на позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у постанові від 05 лютого 2025 року по справі 160/2592/23 вказує, що виключення зі списків особового складу Позивача не передбачено вимогами чинного законодавства крім тих, що були наведені уп.2 ч.4 ст.26 ЗУ №2232.

Відповідач військова частина НОМЕР_1 надала відзив у якому вимоги не визнала з підстав того, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов'язаний набуває статусу військовослужбовця. При цьому, наказ від 23.01.2025 № 23 є виконаним з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , що є початком проходження військової служби. З цієї дати (23.01.2025) припинились правовідносини щодо призову позивача на військову службу та виникли правовідносини між позивачем та Державою Україна щодо проходження військової служби, врегульовані Законом № 2232-ХІІ, Положенням № 1153/2008 та іншими нормативно правовими актами з питань проходження військової служби. Відповідно до пункту 7 Положення № 1153/2008 військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим. Підстави звільнення з військової служби за призовом в період мобілізації під час дії воєнного стану визначені пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ. порядок та підстави припинення військової служби передбачені Законом № 2232-ХІІ та Положенням № 1153/2008.

Таким чином, скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2025 № 23 про зарахування до списків особового складу військової частини, який вичерпав свою дію фактом його виконання з моменту вступу позивача на військову службу за мобілізацією, не може мати правових наслідків у вигляді звільнення позивача з військової служби. Законодавство України не передбачає закінчення військової служби у спосіб скасування наказів про призначення на військову службу, а також не надає суду право визнавати нечинними на майбутнє рішення суб'єктів владних повноважень - індивідуальні акти про прийняття чи проходження особою публічної (військової) служби. Тому, підстави для задоволення позовних вимог про скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу відсутні.

Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 .н. згідно довідки від 05.12.2024 року навчався Одеському національному технологічному університеті на бакалавраті на денні формі навчання та 29.11.2024 року подав заяву на відстрочку до ІНФОРМАЦІЯ_5 де був звірений облік та 06.12.2024 року згідно печатки проведено оновлення бази Оберіг, та за даними Резерв+ від 21.01.2025 року мав діючу відстрочку від призову на військову службу дійсну до 07.02.2025 року за п.1 ч.3 ст23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку».

20 січня 2025 року був затриманий та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_9 де пройшов ВЛК був визнаний придатним до проходження військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21.01.2025 року №20-м призваний на військову службу по мобілізації та відправлений до військової частини НОМЕР_2 .

За наказом командира в/ч НОМЕР_2 №22 від 21.01.2025 року ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону в/ч НОМЕР_2 .

Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_2 №23 від 22.01.2025 року мол.сержанта ОСОБА_1 , виключено із списків особового складу в/ч НОМЕР_2 як такого, що призначений наказом командувача ДШВ №17 від 22.01.2025 року на посаду стрільця -номера батальйону в/ч НОМЕР_1 .

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 №23 від 23.01.2025 року мол.сержанта ОСОБА_1 , зараховано до списків особового складу частини з 23.01.2025 року.

Наказом командира в/ч НОМЕР_2 №24 від 23.01.2025 року позивача направлено у відрядження з військової частин НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 з метою проходження загальновійськової підготовки у складі зведеного навчального батальйону «Граніт-3» зараховано на котлове забезпечення.

23.03.2026 року наказом командира в/ч НОМЕР_2 №83 позивача переміщено до складу навчального батальйону підготовки сержантського складу « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Згідно витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 №87 позивач вважається таким, що 27 березня 2025 року самовільно залишив військову частину та знятий з котлового забезпечення.

Позивач не згоден з оскаржуваними наказами та звернувся до суду з позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово було продовжено та триває станом на день розгляду справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною одинадцятою статті 38 Закону № 2232-ХІІ призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

За приписами частини першої статті 39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, тобто з урахуванням змін внесених Законом України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», чинних з 18.05.2024).

Відповідно до статті 1 цього Закону, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей Порядок визначає:

механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;

процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу» та цим Порядком.

Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку (п. 3 Порядку № 560).

Пунктом 6 Порядку № 560 встановлено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зокрема, включає:

оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації встановлений статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: 1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Та як встановлено судом позивач має право на відстрочку, як особа яка навчається на бакалавраті на денній формі навчання.

Також позивач подав 29.11.2024р. у встановленому порядку письмову заяву до ІНФОРМАЦІЯ_10 про він є особою яка на підставі п.1 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу та просив оформити довідку про відстрочку від призову з наведених підстав до якої додав: довідки з місця навчання, довідку про зарахування, довідку про здобуття освіти та інше, та на заяві міститься печатка РТЦК про те, що облік звірено 06.12.2024 року, що свідчить про те, що відповідачем на час видання оскаржуваного наказу №20-м від 21.01.2025 року було достеменно відомо про наявність у позивача права на відстрочку, в тому даний наказ є протиправним, та таким що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 13 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.

Водночас оскаржений наказ є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час вирішення справи такий вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його в розпорядження начальника Військової частини НОМЕР_2 . Після відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України № 1153/2008, якими визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Серед таких підстав відсутнє скасування наказу про призов особи на військову службу.

Процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Правовідносини між позивачем та відповідачем, пов'язані з мобілізацією позивача, завершилися прийняттям наказу про призов по мобілізації та направлення позивача у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 .

Таким чином, направлення позивача у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 свідчить про реалізацію такого наказу та виникнення нових правовідносин, правовідносин між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_2 , які стосуються не мобілізації, а проходження військової служби, особливості якої визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Натомість, цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби у зв'язку з визнанням незаконним рішення щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Позивач оскаржує накази командира Військової частини НОМЕР_2 №22 від 21.01.2025 року , командира ДШВ №17-РС від 22.01.2025 року та суд враховує, що ці накази вичерпали свою дію, та їх скасування не відновить становище позивача яке існувало до його призову на військову службу, так як він був переведений із в/ч НОМЕР_2 до в/ч НОМЕР_1 , де обліковується до цього часу.

Водночас доказів звернення позивача до військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення з військової служби на підставі ст. 26 Закону № 2232-ХІІ, яка визначає підставі звільнення з військової служби, позивач не подавав, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №23 від 23.01.2025 року , яким його зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу шляхом видання відповідного наказу, відсутні.

Тобто, оскільки наказ про зарахування позивача до військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2025р. № 23 реалізовано, а тому обрані способи захисту позивачем не є належними, натомість для звільнення з військової служби, позивач має право звернутися із рапортом до командира військової частини, за наявності підстав визначених ст. 26 Закону № 2232-ХІІ, яка врегульовує питання звільнення з військової служби.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи сплату позивачем судового збору 4844,80грн. та часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягає стягненню сума 1211,20грн.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_2 , Генерального штабу Збройних Сил України задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.01.2025 року №20-м про про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .,

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_3 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_6

Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .

Відповідач: Генеральний штаб Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил, 6, Київ, 03168) код ЄДРПОУ 22991050.

Суддя Е.А.Іванов

Попередній документ
130131201
Наступний документ
130131203
Інформація про рішення:
№ рішення: 130131202
№ справи: 420/14705/25
Дата рішення: 08.09.2025
Дата публікації: 15.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (20.10.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДИМЕРЛІЙ О О
суддя-доповідач:
ДИМЕРЛІЙ О О
ІВАНОВ Е А
суддя-учасник колегії:
ВЕРБИЦЬКА Н В
ШЛЯХТИЦЬКИЙ О І