11 вересня 2025 р. № 400/7807/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачівІНФОРМАЦІЯ_1 , ,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 08.07.2025 № 58; зобов'язання вчинити певні дії,
22 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про:
визнання протиправним і скасування рішення щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період позивачу, яке оформлене протоколом від 08.07.2025 № 58 Комісією Центрального РТЦКтаСП;
зобов'язання Комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і видати відповідну довідку за формою, визначеною у додатку 6 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560);
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період позивачу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки (додаток 6).
Позовні вимоги позивач аргументував тим, що він подав у липні 2025 року Комісії Центрального РТЦКтаСП заяву про надання йому відстрочки на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) як військовозобов'язаному, на утримання якого перебуває троє дітей віком до 18 років. Одна його дитина проживає з матір'ю окрема, але позивач матеріально її утримує, сплачує аліменти. Заборгованості зі сплати аліментів нема. Рішенням відповідача, оформленим протоколом від 08.07.2025 № 58, відмовлено йому у наданні відстрочки. На переконання позивача такі рішення є протиправними, оскільки ним було надано достатні і належні документи, що підтверджували факт перебування на його утриманні сина від попереднього шлюбу.
25.08.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_4 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від 23.08.2025, у яких він заперечив проти позову і просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Відзив аргументовано тим, що позивач не подав відповідачу разом із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період жодного документа, в якому б визначалося місце проживання дітей або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні. Також замість інформації з Єдиного реєстру боржників про відсутність в реєстрі відомостей за категорією стягнення «стягнення аліментів» він надав довідку із Заводського ВДВ ПМУ МЮ (м. Одеса), яка не передбачена чинним законодавством. Тому відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні відстрочки за пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ. Водночас зобов'язання відповідача надати довідку за формою 6 є прямим втручанням у дискреційні повноваження Комісії РТЦКтаСП.
У відповіді на відзив від 28.08.2025 позивач підтримав свої позовні вимог, додатково звернувши увагу на те, що в оскаржуваному рішенні йому було відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з відсутністю договору між ним і ОСОБА_2 про місце проживання їх спільної дитини, а у відзиві на позовну заяву підставою для відмови є відсутність інформації з Єдиного реєстру боржників. Йому відмовлено у наданні відстрочки не у зв'язку з відсутністю в нього права на неї, а на підставі відсутності документа, який визначений законодавством.
Комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 правом на подання відзиву на позовну заяву і ІНФОРМАЦІЯ_2 на подання заперечень не скористалися.
28.07.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та про витребування у Центрального РТЦКтаСП таких доказів:
а) копію рішення уповноваженого органу про утворення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560);
б) копію поданої позивачем заяви з додатками, за результатами розгляду якої було прийнято рішення, оформлене протоколом від 08.07.2025 № 58;
в) копію (витяг) рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленого протоколом від 08.07.2025 № 58, в частині, що стосується позивача.
У встановлений судом строк відповідач витребувані докази суду не подав, про причини їх не надання не повідомив.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
У свідоцтві про розірвання шлюбу від 27.12.2012 серія НОМЕР_1 зазначено, що шлюб між позивачем і ОСОБА_2 розірвано 18.03.1999.
Від вказаного шлюбу позивач має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) від 20.08.2008 серія НОМЕР_2 .
Згідно із судовим наказом Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.10.2019 у справі № 487/6599/19 з позивача стягуються на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_5 з 02.09.2019 до досягнення ними повноліття.
Відповідно до довідки Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.07.2025 № 79997 станом на 30.06.2025 у позивача відсутня заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
05.05.2019 позивач одружився із ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 05.05.2025 серія НОМЕР_3 .
Позивач і ОСОБА_7 мають двох спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвами про народження (повторно) відповідно від 11.07.2022 серія НОМЕР_4 і від 11.07.2022 серія НОМЕР_5 .
04.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ.
У повідомленні ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.07.2025 № 2/11233, адресованому позивачу, зазначено, що протоколом від 08.07.2025 № 58 Комісія Центрального РТЦКтаСП ухвалила рішення про відмову йому в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у зв'язку з відсутністю письмового договору з ОСОБА_2 про те, з ким з батьків буде проживати спільна дитина ( ОСОБА_3 ), та про участь другого з батьків у її вихованні.
Вважаючи таку відмову у надані йому відстрочки протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направленням) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (частина перша статті 4 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Абзацом четвертим статті 1 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації (частини п'ята і шоста статті 4 Закону № 3543-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ (далі - Указ № 65/2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 3 Указу № 65/2022 встановлено, що мобілізація проводиться протягом 90 днів із дня набрання чинності цим Указом. Строк проведення загальної мобілізації продовжено згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 342/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2264-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 № 574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2501-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 № 758/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2739-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 № 59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2916-ІХ, Указом Президента України від 01.05.2023 № 255/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3058-ІХ, Указом Президента України від 26.07.2023 № 452/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3276-ІХ, Указом Президента України від 06.11.2023 № 735/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3430-ІХ, Указом Президента України від 05.02.2024 № 50/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3565-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 № 272/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3685-ІХ, Указом Президента України від 23.07.2024 № 470/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3892-ІХ, Указом Президента України від 28.10.2024 № 741/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4025-ІХ, Указом Президента України від 14.01.2025 № 27/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 № 4221-ІХ, Указом Президента України від 15.04.2025 № 236/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4357-ІХ, та Указом Президента України від 14.07.2025 № 479/2025, затвердженим Законом України від 15.07.2025 № 4525-ІХ, відповідно з 25.05.2022 на 90 діб, з 23.08.2022 на діб, з 21.11.2022 на 90 діб, з 19.02.2023 на 90 діб, з 20.05.2023 на 90 діб, з 18.08.2023 на 90 діб, з 16.11.2023 на 90 діб, з 14.02.2024 на 90 діб, з 14.05.2024 на 90 діб, з 12.08.2024 на 90 діб, з 10.11.2024 на 90 діб, з 08.02.2025 на 90 діб, з 09.05.2025 на 90 діб та з 07.08.2025 на 90 діб.
Згідно зі статтею 4 Указу № 65/2022 постановлено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Абзацом другим частини першої статті 22 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до частини восьмої статті 23 Закону № 3543-ХІІ відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 56 Порядку встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з абзацами першим-третім пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Таким чином, комісія, яка розглядає питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є міжвідомчою комісією без статусу юридичної особи, до складу якої входять як представники центрального органу влади (керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу)), так і відповідного місцевого органу державної влади (представники районної (міської) державної (військової) адміністрації), і яка діє при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі).
Як наслідок, така комісія у правовідносинах щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є суб'єктом владних повноважень, а тому вона є належним відповідачем в адміністративних справах про оскарження її рішень про надання або відмову в наданні відстрочки, яке оформлене протоколом.
Згідно з абзацами першим і другим пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Відповідно до абзаців першого-восьмого пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, комісія, яка отримала заяву про надання відстрочку, зобов'язана розглянути її протягом семи днів з дати її надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів, та прийняти одне з двох альтернативних рішень:
або надати відстрочку;
або відмовити в наданні відстрочки.
Суд встановив, що 07.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу третього частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ.
Зі змісту повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.07.2025 № 2/11233 слідує, що позивачу відмовлено у наданні відстрочки рішенням Комісії Центрального РТЦКтаСП, оформленого протоколом від 08.07.2025 № 58, у зв'язку з відсутністю письмового договору з ОСОБА_2 про те, з ким з батьків буде проживати спільна дитина ( ОСОБА_3 ), та про участь другого з батьків у її вихованні.
Тобто позивачу було відмовлено у наданні відстрочки на тій підставі, що він не надав відповідні підтверджуючі документи.
Додатком 5 до Порядку № 560 встановлено Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у тому числі, особами, які бажають отримати відстрочку на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Поряд з цим, ні Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ні Порядком № 560 не передбачено, що неподання заявником усіх документів, які визначені додатком 5 до Порядку № 560, є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні відстрочки такому заявнику.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З наведеного слідує, що відповідна Комісія не може відмовити у задоволені заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації виключно на підставі ненадання заявником усіх передбачених додатком 5 до Порядку № 560 документів. Підставою для надання відмови може бути лише не підтвердження обставин, наявність яких надає заявнику право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. І такі обставини можуть бути підтвердженими іншими документами, які не визначені в додатку 5 до Порядку № 560.
Тому рішення Комісії Центрального РТЦКтаСП, оформленого протоколом від 08.07.2025 № 58, є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки причинами відмови у задоволенні заяви позивача слугувало ненадання відповідачем документів щодо місця проживання його дитини, а не непідтвердження поданими ним документами факту перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У позовних вимогах позивач просить зобов'язати відповідача надати йому відстрочку від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
Абзацом першим частини четвертої статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відтак суд може зобов'язати відповідача прийняти рішення про зобов'язання відповідача прийняти рішення про його відстрочку лише в тому випадку, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (частина перша статті 6 СК України).
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відтак СК України закріплено презумпцію, що усі діти вважаються такими, які перебувають на утриманні кожного з батьків.
Тому в разі наявності трьох дітей віком до 18 років військовозобов'язаний має право на відстрочку за пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ не залежно від того, чи усі діти з ним спільно проживають, чи ні.
Пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ встановлено лише одне обмеження щодо отримання відстрочки військовозобов'язаним, який має трьох і більше дітей, а саме: наявність у військовозобов'язаного заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Суд встановив, що позивач має трьох рідних неповнолітніх дітей: 17-річного ОСОБА_3 , 12-річну ОСОБА_8 і 4-річного ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвами про народження (повторно) від 20.08.2008 серія НОМЕР_2 , від 11.07.2022 серія НОМЕР_4 і від 11.07.2022 серія НОМЕР_5 відповідно.
Таким чином, позивач не має право на відстрочку за пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ лише у тому разі, якщо він має заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно із судовим наказом Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.10.2019 у справі № 487/6599/19 з позивача стягуються на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_5 з 02.09.2019 до досягнення ними повноліття.
Відповідно до довідки Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.07.2025 № 79997 станом на 30.06.2025 у позивача відсутня заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
З наведеного слідує, що станом на 04.07.2025 (день подання позивачем до відповідача заяви про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації) позивач мав трьох дітей віком до 18 років, і у нього була відсутня заборгованість зі сплати аліментів.
Однак, це не свідчить про те, що така заборгованість відсутня на день прийняття цього рішення суду, а отже що позивач має право на вказану відстрочку.
За таких обставин позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації задоволенню не підлягає.
Водночас суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права додатково подати Комісії Центрального РТЦКтаСП актуальні належні документи, що підтверджують факт відсутності у нього заборгованості зі сплати аліментів до повторного розгляду заяви позивача від 04.07.2025.
У позовних вимогах позивач просить також зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати йому довідку за формою 6 і внести відомості про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з додатком 6 до Порядку № 560 довідка про надання відстрочки видається відповідним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзаців сьомого і двадцять восьмого пункту 60 Порядку № 560 у разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки (додаток 6) або в день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв'язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки (додаток 4), або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
За таких обставин, до розгляду по суті заяви позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позовні вимоги про зобов'язання видати довідку згідно з додатком 6 до Порядку № 560, а також про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є передчасними і задоволенню не підлягають.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 21.07.2025 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1211,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 не є бюджетною установою, а отже і розпорядником бюджетних коштів. Відповідно до абзацу першого пункту 57 Порядку № 560 вона створена при ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відтак судовий збір підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) і до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 08.07.2025 № 58, в частині щодо відмови ОСОБА_1 в наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
3. Зобов'язати Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) від 04.07.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) судовий збір у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 11 вересня 2025 року