11 вересня 2025 р. № 400/4586/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, ,
до відповідачаТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОНТРАКТ-Н», ,
простягнення податкового боргу у сумі 815 395,02 грн,
06 травня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ««КОНТРАКТ-Н» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 815395,02 грн з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь держави в рахунок погашення податкового боргу з:
адміністративних штрафів та інших санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 390000,00 грн;
штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 425395,02 гривні.
Підставою позову позивач зазначив те, що на підставі податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 22.12.2021 № 1153214290707, від 22.12.2021 № 1153414290707, від 22.12.2021 № 1153614290707 у відповідача виник податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій, а також із штрафних санкцій в загальному розмірі 815395,02 гривні. Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив.
У відзиві на позовну заяву віл 11.08.2025 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити. Відзив умотивовано тим, що відповідач подав 10.01.2022 до Державної податкової служби України скарги на ППР від 22.12.2021 № 1153214290707, від 22.12.2021 № 1153414290707, від 22.12.2021 № 1153614290707, відповіді на яку він не отримав протягом 60 днів з дня подання вказаної скарги. Тому ППР відповідно до пункту 4 розділу VII Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062 (далі - Порядок № 916), є скасованими, тобто нечинними. На думку відповідача, також з порушенням законодавства була проведена перевірка, за результатами якої контролюючий орган прийняв вищенаведені ППР, які є протиправними.
01.09.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, в яких він закцентував увагу на тому, що рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов'язань за результатами судового оскарження не було скасовано і є чинним, такі зобов'язання вважаються узгодженими. На думку позивача, при вирішенні спору про стягнення податкового боргу, суд позбавлений можливості перевірити правомірність здійснення нарахування грошових зобов'язань в результаті несплати яких податковий орган дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу.
Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
09.05.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
На підставі акта перевірки від 29.11.2021 № 8702/14/29/07/38623109 Головне управління ДПС у Миколаївській області прийняло ППР:
від 22.12.2021 № 1153214290707 (форма «С») про застосування до відповідача штрафних за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 425395,02 грн;
від 22.12.2021 № 1153414290707 (форма «ПС») про застосування до відповідача адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 250000,00 грн;
від 22.12.2021 № 1153614290707 (форма «ПС») про застосування до відповідача адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 140000,00 гривень.
Вищенаведені ППР відповідач отримав 23.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма № 119) до поштового відправлення № 5400145051157.
12.01.2022 відповідач подав до Державної податкової служби України скаргу на ППР від 22.12.2021 № 1153214290707 (форма «С»), від 22.12.2021 № 1153414290707 (форма «ПС») і від 22.12.2021 № 1153614290707 (форма «ПС»), за результатами розгляду якої контролюючий орган прийняв рішення від 08.09.2022 № 10615/6/99-00-06-03-02-06 про залишення оскаржуваних ППР без змін, а скарги - без задоволення.
Позивач виставив відповідачу податкову вимогу від 10.07.2024 № 0011301-1304-1429 (форма «Ю») на суму 190157,92 грн, яку він не отримав у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 05.09.2024 до поштового відправлення № 0600952913988.
Загальний розмір податкового боргу відповідача на день звернення позивача до суду становив 815395,02 грн, що підтверджується відповідним розрахунком позивача та витягом з інтегрованої картки платника.
З метою стягнення з відповідача відповідного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Суд встановив, що контролюючий орган прийняв ППР від 22.12.2021 № 1153214290707 (форма «С»), від 22.12.2021 № 1153414290707 (форма «ПС») і від 22.12.2021 № 1153614290707 (форма «ПС») за грошовими зобов'язаннями відповідача зі штрафних за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 425395,02 грн та з адміністративних штрафів та інших санкцій на загальну суму 390000,00 гривень.
Усі вищенаведені ППР відповідач отримав 23.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма № 119) до поштового відправлення № 5400145051157.
12.01.2022 відповідач подав до Державної податкової служби України скаргу на ППР від 22.12.2021 № 1153214290707 (форма «С»), від 22.12.2021 № 1153414290707 (форма «ПС») і від 22.12.2021 № 1153614290707 (форма «ПС»), за результатами розгляду якої контролюючий орган прийняв рішення від 08.09.2022 № 10615/6/99-00-06-03-02-06 про залишення оскаржуваних ППР без змін, а скарги - без задоволення.
У відзиві на позовну заяву віл 11.08.2025 відповідач стверджував, що вищенаведені ППР є скасованими відповідно до пункту 4 розділу VII Порядку № 916, оскільки Державна податкова служба України не прийняла рішення за результатами розгляду його скарги протягом 60 днів з дня її отримання.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.8 статті 56 ПК України встановлено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
Згідно з пунктом 56.9 статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак з 12.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України був установлений карантин з метою з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 був зупинений перебіг строків, щодо строку розгляду скарги платника податків на ППР. Таке зупинення не породило будь-яких наслідків, зокрема щодо того, що скарга платника податків вважається повністю задоволеною, якщо вона не була розглянута у строки, встановлені статтею 56 ПК України.
Відповідач подав Державної податкової служби України скаргу на відповідні ППР 12.01.2022, а контролюючий орган прийняв рішення за результатами її розгляду 08.09.2022, тобто в період дії на всій території України карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
За таких обставин, скарга відповідача від 12.01.2022 не вважається задоволеною, а ППР від 22.12.2021 № 1153214290707 (форма «С»), від 22.12.2021 № 1153414290707 (форма «ПС») і від 22.12.2021 № 1153614290707 (форма «ПС») є чинними.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв'язку з виникнення у відповідача податкового боргу позивач виставив йому податкову вимогу від 10.07.2024 № 0011301-1304-1429 (форма «Ю») на суму 190157,92 грн, яку він не отримав у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 05.09.2024 до поштового відправлення № 0600952913988.
Ця податкова вимога на цей час не відкликана.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з наявними у справі матеріалами відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надійшло.
Тому сума грошового зобов'язання відповідача у відповідному розмірі вважається узгодженою та є податковим боргом.
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Отож позивач має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Податкова вимога вважається отриманою відповідачем 05.09.2024, а позов поданий - 06.05.2025.
Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням вимог статті 95 ПК України.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб'єктом владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 44104027) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОНТРАКТ-Н» (пр-т Центральний, 138, кв. 25, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54055; код ЄДРПОУ 38623109) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОНТРАКТ-Н» (пр-т Центральний, 138, кв. 25, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54055; код ЄДРПОУ 38623109) заборгованість у розмірі 815395 (Вісімсот п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто п'ять) гривень 02 копійки з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОНТРАКТ-Н», на користь держави в рахунок погашення податкового боргу:
з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 390000 (Триста дев'яносто тисяч) 00 копійок;
зі штрафних за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 425395 (Чотириста двадцять п'ять тисяч триста дев'яносто п'ять) гривень 02 копійки.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 11 вересня 2025 року