10 вересня 2025 рокусправа №380/14094/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ І К" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (79000, м. Львів, пл. Маланюка, 6; ЄДРПОУ 13817458) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ І К" ( 82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Ю. Дрогобича, буд. 2, ЄДРПОУ 32703602) в якому просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ І К» на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - 145 278,33 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875), за 2024 рік у кількості 1 особи. За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції відповідно до частини першої статті 20 Закону № 875 в сумі 139422,69 грн. Оскільки відповідач самостійно не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій у строки, встановлені законодавством, йому нарахована пеня на підставі частини другої статті 20 Закону № 875 та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 233 (зі змінами), яка становить 5855,64 грн. Отже, загальна сума адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, яку належить стягнути з відповідача, становить 145278,33 грн.
Ухвалою судді від 11 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що відомості з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (держателем якого є ПФУ) та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є основою для розрахунку АГС. Саме перевірка цих даних є необхідною умовою для підтвердження правильності розрахунку АГС та підставності їх стягнення. Однак, матеріали справи не містять даних з вищезазначених реєстрів, на підставі яких, за твердженням Позивача, були розраховані спірні АГС, що унеможливлює перевірку правильності їх визначення та нарахування пені. Крім того, позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. В свою чергу, відповідна вимога законодавства була належним чином дотримана Відповідачем протягом 2024 року, з чим позивач міг би ознайомитись самостійно, якби дотримався процедури передбаченої Законом № 875-XII та провів перевірку. Так відповідно до інформації поданої позивачем середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становить 27 осіб, а отже норматив працевлаштування осіб з інвалідністю становить 1 особа. В свою чергу протягом 2024 року, на підприємстві Відповідача працювало аж 3 особи яким присвоєно інвалідність. Отже вимога про стягнення адміністративно-господарських санкцій є безпідставною та не відповідає дійсності.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ І К» належить до суб'єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону № 875 встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у автоматизованому режимі за допомогою програмного комплексу “Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформувало та підписало Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, для роботодавця Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ЛЮКС» та направлено такий Розрахунок відповідачу.
Згідно з цим Розрахунком:
середньооблікова чисельність штатних працівників особового складу за рік, осіб: 27осіб;
середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб: 0 осіб;
норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць: 1 особа;
фонд оплати праці штатних працівників, грн: 3764412,75 грн;
середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01), грн: 139422,69грн;
кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць: 1 робоче місце;
сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (05/2), грн: 139422,69 грн.
Сума пені, яку належить сплатити відповідачу за несплату самостійно у встановлений строк нарахованої суми адміністративно-господарських санкцій становить 5855,64 грн.
Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що, на думку позивача, внаслідок невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у нього виникла заборгованість перед позивачем зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 145278,33 грн, яка самостійно не сплачена, тож підлягає стягненню у судовому порядку.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ (зі змінами) (далі - Закон) визначені основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства! створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями.
Частиною 1 статті 17 Закону особам з інвалідністю гарантується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою діяльністю та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом, з урахуванням їх індивідуальних програм реабілітації.
Частиною 3 статті 18 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за пік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону: «підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення».
При цьому, вимоги стосовно виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю поширюються на всіх роботодавців (частина 2 статті 1 Закону).
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Таким чином, Закон визначає конкретні та вичерпні положення щодо зарахування виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Враховуючи оновлений правовий інструментарій визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18 жовтня 2022 року № 2682-ХІ, постановою Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку та Форми надання Пенсійним Фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 10.03.2023 № 14-2, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 року за № 457/39513 (далі - Постанова № 14-2) та Порядком надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік. затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 № 14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 № 17, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 року за № 456/39512 (далі - Порядок), Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного Фонду України інформацію:
про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону.
Згідно частини 13 статті 19 Закону, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону.
Для реалізації даної норми Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності» від 07.04.2023 № 307. Враховуючи зазначене, програмний комплекс «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання):
опрацювання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності;
визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною 1 статті 19 Закону;
створення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону;
Таким чином, розрахунок адміністративно-господарських санкцій виконується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Такі розрахунки у вигляді РDF-файлу за підписом керівника територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 4 Порядку).
Позивач вказує, що відповідачем норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю протягом звітного 2024 року не виконано.
Відповідач стверджує, що відповідна вимога законодавства була належним чином дотримана протягом 2024 року, на підприємстві Відповідача працювало 3 особи з інвалідністю.
Так, згідно наказу №2 від 24.01.2013 року на посаду прибиральника службових приміщень прийнято ОСОБА_1 з 24.01.2013 року, якій відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії встановлено 3 групу інвалідності.
Згідно наказу №1 від 08.01.2014 року на посаду прибиральниці службових приміщень прийнято ОСОБА_2 з 08.01.2014 року, якій відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії встановлено 3 групу інвалідності.
Відповідно до наказу №17 від 31.05.2024 року на посаду водія було прийнято ОСОБА_3 з 03.06.2024 року, якому відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії встановлено 3 групу інвалідності.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю протягом звітного 2024 року відповідачем виконано повністю, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Щодо пояснень відповідача про передчасність позову та здійснення заходів Держпрацею то такі є необгрунтованими, так як заходи контролю Держпраці та Фонду у питанні виявлення порушень у дотриманні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не підміняють один одного - проактивний контроль дає змогу Держпраці оперативно реагувати на потенційні порушення та притягувати посадових осіб до адміністративної відповідальності, а реактивний контроль у випадку встановлення порушення має наслідком для роботодавця сплату відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суми адміністративно-господарських санкцій та пені, у разі порушення такої сплати санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання про відмову у задоволенні позову.
За змістом правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні позову Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (79000, м. Львів, пл. Маланюка, 6; ЄДРПОУ 13817458) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ І К" ( 82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Ю. Дрогобича, буд. 2, ЄДРПОУ 32703602) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяКухар Наталія Андріївна