11 вересня 2025 рокусправа № 380/16399/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання відмови протиправною,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною відмову у виплаті пенсії, що підлягала виплаті його покійному батьку, на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року по справі №380/1456/22 та залишилась недоотриманою у зв'язку зі смертю;
зобов'язати виплатити пенсію у розмірі 159081,08 грн., що була нарахована на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року по справі №380/1456/22, але не була отримана.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_2 помер. На момент його смерті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року по справі №380/1456/22 виконане не було, нарахована згідно цього рішення пенсія ОСОБА_2 залишається не виплаченою. Після смерті ОСОБА_2 було зареєстровано спадкову справу №74025036. Єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 є його син - ОСОБА_1 . ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявами про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, однак йому було відмовлено у виплаті недоодержаної пенсії за ОСОБА_2 у зв'язку з різними адресами реєстрації заявника та померлого.
Відповідач у відзиві зазначив, що в поданих ОСОБА_1 документах до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області було зазначено реєстрацію позивача за адресою: АДРЕСА_1 , а померлий ОСОБА_2 за матеріалами пенсійної справи проживав за адресою : АДРЕСА_2 . Враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для виплати позивачу ОСОБА_1 недоодержаної пенсії за ОСОБА_2 . При цьому, вищевказаним спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини, не передбачено здійснення виплати недоодержаної суми пенсії, в порядку спадкування.
Ухвалою суду від 18.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач є сином ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 14.05.2019 року).
Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №81048257 від 05.05.2025 року підтверджується реєстрація спадкової справи.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року у справі №380/1456/22 позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку його пенсії на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області №5802-9129/5807 від 25.11.2021 з 01.04.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі відомостей довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області №5802-9129/5807 від 25.11.2021 про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 18.01.2025 року).
Рішенням від 23.04.2025 року відповідачем відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії батька позивачу у зв'язку з тим, що у поданих документах зазначено, що позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а померлий ОСОБА_2 за матеріалами пенсійної справи - АДРЕСА_2 .
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.06.2025 року, в якій просив виплатити недоотриману пенсію у зв'язку із смертю ОСОБА_2 .
Відповідач листом від 01.07.2025 року повідомив, що у поданих документах зазначено, що позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а померлий ОСОБА_2 за матеріалами пенсійної справи - АДРЕСА_2 . Відтак, підстави для виплати недоодержаної пенсії за ОСОБА_2 відсутні.
Змістом спірних правовідносин є відмова у виплаті пенсії покійного батька, що залишилась недоотриманою у зв'язку із його смертю.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII ( далі - Закон № 2262-XII) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Частиною другою цієї норми передбачено, що члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У постанові від 16.05.2023 у справі № 420/288/21 Верховний Суд зробив висновок, що спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разів втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст статті 61 Закону № 2262-XII узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК України).
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Отже, Закон № 2262-XII визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до ст.61 Закону № 2262-XII зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера».
Такі висновки зроблено Верховним Судом також у постановах від 01.05.2023 у справі № 520/926/21 та від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21.
Суд звертає увагу, що, з урахуванням наведених норм, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. При цьому, члени сім'ї повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
В матеріалах справи наявна довідка складена ЛКП Левандівка за №2/444 від 16.04.2025 року, відповідно до якої позивач дійсно проживав без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 разом зі своїм батьком ОСОБА_2 та вів спільне з ним господарство до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначена обставина вказує на те, що позивач проживав разом зі своїм померлим батьком, а твердження відповідача про те, що він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а померлий ОСОБА_2 за матеріалами пенсійної справи - АДРЕСА_2 , не може бути покладене в основу даного судового рішення, оскільки уже згаданими нормами пенсійного законодавства не передбачено обов'язку реєстрації померлого та члена його сім'ї за однією адресою.
Більше того, первинно позивачу було відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії батька рішенням від 23.04.2025 року ( ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тобто, він звернувся до пенсійного органу з метою виплати недоотриманої пенсії померлого у визначений чинним законодавством строк.
Відтак, з урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на пенсію, що підлягала виплаті його покійному батьку та залишилась недоотриманою у зв'язку зі смертю.
При цьому, судом не беруться до уваги інші твердження відповідача, з огляду на встановлені обставини.
Щодо виплати пенсії покійного батька у розмірі 159 081,08 грн.
Відповідач ще не здійснював нарахування та виплату пенсії позивачу його покійного батька на виконання даного рішення суду.
Відтак, відсутні підстави вважати, що права позивача у цій частині будуть порушені.
Як наслідок, зазначена вимога є передчасною та не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у виплаті пенсії, що підлягала виплаті його покійному батьку та залишилась недоотриманою у зв'язку зі смертю, не відповідає критеріям правомірності, передбачених п.1 ч.2 ст.2 КАС України.
Відтак, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В матеріалах справи наявні договір про надання правничої допомоги від 30.07.2025 року, акт наданих послу від 19.08.2025 року, рахунок від 19.08.2025 року та квитанція від 31.07.2025 року, відповідно до яких сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 9600 грн. 00 коп.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.
Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи, у розмірі 3000 грн. 00 коп.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
При цьому, позивачем сплачено судовий збір при поданні даного позову у розмірі 1937 грн. 92 коп. за дві вимоги немайнового характеру.
Натомість, ним заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Відтак, стягненню підлягає судовий збір у межах однієї вимоги немайнового характеру.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у виплаті ОСОБА_1 пенсії, що підлягала виплаті його покійному батьку на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року по справі №380/1456/22 та залишилась недоотриманою у зв'язку зі смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію, що була нарахована на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року по справі №380/1456/22, але не була отримана.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 3000 (три тисячі) 00 грн. понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович