11 вересня 2025 року Справа № 280/5610/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
30 червня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 31.01.2025 №057150013578 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у встановленому порядку звернувся до територіального органу ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте отримав відмову. Позивач зазначає, що його трудова книжка містить необхідні відомості, які підтверджують факт роботи на посадах, які надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку. З урахуванням викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечила. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно пункту 20 «Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу або Порядок №637) у довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Форма уточнюючої довідки затверджена додатком 5 до Порядку №637. Отже, період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство шляхом надання уточнюючої довідки (додаток 5 Порядку №637). Представник зазначає, що у зв'язку з тим, що у трудовій книжці позивача не зазначені відомості про умови праці, а саме про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день, тому для підтвердження спеціального трудового стажу необхідна уточнююча довідка підприємства. З урахуванням викладеного у поясненнях, представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 24.01.2025 позивач звернувся до територіальних органів ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 31.01.2025 №057150013578 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах .
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у призначенні пенсії, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Так, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії відповідач вказав на те, що його страховий стаж становить 23 роки 4 місяці 21 день, а пільговий стаж відсутній.
При цьому, відповідачем зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди згідно з трудовою книжкою від 01.01.1987 серія НОМЕР_1 , оскільки в трудовій книжці заявника відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або вислугу років установлені для окремих категорій працівників, а також відсутні накази про результати атестації робочих місць та перелік робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільгові пенсії.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
Згідно пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з трудової книжки позивач працював:
з 01.09.1983 року по 04.01.1987 рік - навчання в середньому професійно-технічному училищі м.Перевальск на електрослюсаря підземного;
з 04.01.1987 року по 30.04.1987 рік - робота на електрослюсарем підземним с зайнятістю повний робочий день під землею «Фащівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля»;
з 06.05.1987 року 02.06.1989 року - служба в армії;
з 24.08.1989 року по 01.07.1991 року - робота на електрослюсарем підземним с зайнятістю повний робочий день під землею «Фащівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля»;
з 24.08.1991 року по 07.05.1992 року - робота в Доменому цеху горновим 5 раз. на металургійному комбінаті ім. Ілліча, м. Маріуполь;
з 03.07.1992 року по 30.09.1993 року робота монтажником 3 розряду на Маріупольській дільниці «Променергомонтажу»;
з 01.10.1993 року по 16.11.1993 року робота монтажником 4 розряду в Маріупольському філіалі СП «Узинвестстрой».
Так, відповідно до пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, визначена в абз.4, 5 п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, а саме: якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача не містить записів про те, що вищезазначені періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу. Також, позивачем під час звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах не було надано жодних документів та довідок про спірні періоди роботи на підприємствах.
Разом з тим, судом встановлено, що в матеріалах справи містяться листи, відповідно до яких позивачем вживались заходи спрямовані на отримання довідок про підтвердження пільгового стажу, проте такі довідки не вдалося отримати через тимчасову окупацію територій на яких розташовувались підприємства на яких позивач працював, а також через те, що документи не було передано до державного архіву.
Тобто, фактично позивачу було відмовлено у наданні довідок про підтвердження пільгового стажу, оскільки документи, які можуть підтвердити зазначені обставини залишились на тимчасово окупованій території, або були знищені в ході бойових дій.
Суд зазначає, що постанова правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (далі - Порядок №18-1), який визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Відповідно до пункту 3 Порядку №18-1, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Згідно пункту 6 Порядку №18-1, основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Пунктом 11 Порядку №18-1 визначено, що для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи (пункт 12 Порядку №18-1).
Отже, чинним законодавством України встановлено механізм підтвердження трудового стажу, у тому числі і пільгового стажу, у разі неможливості подання особою документів через знаходження підприємств на тимчасово окупованій території.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач звертався до органів ПФУ з заявою про підтвердження пільгового стажу на підприємствах розташованих на тимчасово окупованій території, як і не містять доказів на підтвердження того, що позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що зарахування спірного стажу до пільгового в судовому порядку є передчасним, оскільки такі повноваження делеговані спеціально створеним комісіям, які утворюються при органах ПФУ.
Враховуючи викладене, відмова у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є обґрунтованою, оскільки позивачем не було у встановленому порядку підтверджено наявність пільгового стажу.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул.Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова