04 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 300/512/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача - Зотов Д.М.;
представник відповідача - не з'явився,
третя особа - не з'явилася,
розглянувши в у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - ОСОБА_1 , -
24.01.2025 року Військова частина НОМЕР_2 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу ДВС у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, а саме:
визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо залишення без розгляду скарги військової частини НОМЕР_2 на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір А. І. під час здійснення заходів у виконавчому провадженні ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, що видав Закарпатський окружний адміністративний суд;
зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції та Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути скаргу військової частини НОМЕР_2 на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір А. І. під час здійснення заходів у виконавчому провадженні ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, який видано Закарпатським окружним адміністративним судом;
визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції КУШНІР А. І. під час здійснення заходів у виконавчому провадженні ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, що видав Закарпатський окружний адміністративний суд, протиправними;
скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції КУШНІР А.І. від 15.01.2025 року про накладення штрафу на військову частину НОМЕР_3 , ухвалену під час здійснення заходів у виконавчому провадженні ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, що видав Закарпатський окружний адміністративний суд;
зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір А. І. закінчити (завершити) виконавче провадження ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, що видав Закарпатський окружний адміністративний суд.
Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду вказана справа передана за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків до 25.03.2025 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.
02.04.2025 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить:
Визнати протиправними дії щодо залишення без розгляду скарги військової частини НОМЕР_2 ;
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути скаргу військової частини НОМЕР_2 на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції КУШНІР А. І. під час здійснення заходів у виконавчому провадженні ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, що видав Закарпатський окружний адміністративний суд;
Визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції КУШНІР А. І. під час здійснення заходів у виконавчому провадженні ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, що видав Закарпатський окружний адміністративний суд, протиправними;
Постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції КУШНІР А. І. від 15.01.2025 року про накладення штрафу на військову частину НОМЕР_3 , ухвалену під час здійснення заходів у виконавчому провадженні ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, що видав Закарпатський окружний адміністративний суд, скасувати. Постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції КУШНІР А. І. від 02.12.2024 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, що видав Закарпатський окружний адміністративний суд, скасувати, постанову від 02.12.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, що видав Закарпатський окружний адміністративний суд, скасувати.
Зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції КУШНІР А. І. закінчити (завершити) виконавче провадження ВП №76683606 щодо примусового виконання виконавчого листа №260/8387/23 від 12.11.2024, що видав Закарпатський окружний адміністративний суд, скасувати.
Судові витрати покласти на відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягнути сплачений судовий збір на користь військової частини НОМЕР_1 .
Розгляд справи провести без участі представника військової частини НОМЕР_2 .
08.04.2025 року представником позивача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. Заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що заява про фактичне виконання рішення боржник надіслав до відділу ДВС, датовану 20.03.2025 року, додаючи платіжну інструкцію №849 від 05.03.2025 року, тобто боржником рішення суду виконано після відкриття виконавчого провадження та вжиття та вжиття заходів примусового виконання рішень протягом трьох місяців.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 року залучено ОСОБА_1 до участі в адміністративній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 року замінено позивача - військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на її правонаступника - військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задоволити, з мотивів наведених у позовній заяві.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак просив суд розглядати справу без його участі.
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року в адміністративній справі № 260/8387/23 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме:
визнано протиправним та скасувано пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 209 від 29.03.2023 року "Про результати службового розслідування" про застосування до головного сержанта 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді - "догана";
визнано протиправним та скасувано пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 209 від 29.03.2023 року "Про результати службового розслідування" про утримання грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 з 17.02.2023 року по 22.03.2023 року та додаткової винагороди за лютий 2023 року та березень 2023 року;
зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 17.02.2023 року по 22.03.2023 року та додаткову грошову винагороду за лютий 2023 року та березень 2023 року".
12.11.2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі № 260/8787/23 про "зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь молодшого сержанта ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення за період з 17.02.2023 року по 22.03.2023 року включно, додаткову винагороду за лютий та березень 2023".
02.12.2024 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір А.І. відкрито виконавче провадження ВП №76683606 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 12.11.2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом у справі № 260/8387/23.
31.12.2024 року командир військової частини НОМЕР_2 звернувся із листом №1471/2599 до Начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області, Начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області та Начальника Ужгородського Відділу ДВС в Ужгородському районі Закарпатської області із заявою про надання інформації щодо виконавчого документа по справі №2608387/23 та виконавчого провадження щодо виконання судових рішень по справі №260/8387/23 щодо зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення на користь ОСОБА_1 (а.с.8-9).
03.01.2025 року командир військової частини НОМЕР_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про визнання виконавчого документа по справі №260/8387/23 таким, що не підлягає виконанню (а.с. 10-12).
03.01.2025 року командир військової частини НОМЕР_2 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із клопотанням, в якому зазначив, що рішення суду у справі №8387/24 за позовною заявою ОСОБА_1 набрало законної сили 14.10.2024 року, а тому клопоче про добровільне виконання зазначеного судового рішення, нарахування та виплати грошового забезпечення в частині, що стосується ОСОБА_1 (а.с. 13-14).
03.01.2025 року командир військової частини НОМЕР_2 звернувся до Начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області, Начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській обалсті, Начальника Ужгородського відділу ДВС в Ужгородському районі, Начальника відділу ДВС у м. Ужгороді із заявою, в якій вказав на те, що Військовою частиною НОМЕР_2 подано клопотання щодо добровільного виконання судових рішень у справі №260/8387/23. Також у вказаній заяві просив надати інформацію щодо виконавчого документа по справі №260/8387/23 та виконавчого провадження щодо виконання судових рішень (а.с. 15-16).
04.01.2025 року командир військової частини НОМЕР_2 звернувся до командира військової частини НОМЕР_6 із листом щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а саме щодо погодження матеріалів щодо виконання рішення суду (справа №260/8387/23) (а.с. 17)
13.01.2025 року на адресу військової частини НОМЕР_2 надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2024 року ВП 76683606, що підтверджується вхідним штампом (а.с. 18).
15.01.2025 року командир військової частини НОМЕР_2 звернувся до Начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області, Начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Закарпатській області, Начальника Ужгородського відділу ДВС в Ужгородському районі, Начальника відділу ДВС у м. Ужгороді із заявою, в якій вказав про те, що військова частина НОМЕР_2 не є безпосереднім суб'єктом сплати грошових коштів, зокрема щодо виконання судових рішень, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, судового збору, оскільки таку виплату забезпечують розпорядники бюджетних коштів вищого рівня, тобто Департамент МОУ. Військовою частиною здійснено комплекс заходів щодо виконання судових рішень по справі №8387/23, зокрема видані відповідні накази, здійснено нарахування грошового забезпечення, подані клопотання щодо виконання судових рішень по справі №260/8387/23 у вигляді виплати грошового забезпечення (а.с. 21-22).
Також вказаною заявою рекомендовано ОСОБА_1 подати заяву щодо виплати грошових коштів відповідно до судових рішень по справі №260/8387/23 на адресу Військової частини НОМЕР_2 із зазначенням реквізитів карткового рахунку для перерахунку грошових коштів фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 .
15.01.2025 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір А.І. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у ВП №76683606 за невиконання рішення суду, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
16.01.2025 року ОСОБА_2 звертається до командира військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_2 із заявою, в якій зазначає банківські реквізити для здійснення нарахування в рамках виконання рішення суду у справі №260/8387/23 (а.с. 23).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).
Згідно з ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 5 Закону України №1404 примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону України № 1404 встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно положень статті 27 Закону України №1404, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно зі статті 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону України № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону № 1404 сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як вже встановлено судом, 15.01.2025 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір А.І. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у ВП №76683606 за невиконання рішення суду, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Обґрунтовуючи поважність причин невиконання рішення суду, позивач вказує, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Військова частина НОМЕР_2 не є безпосереднім суб'єктом сплати грошових коштів.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Суд зауважує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення Військовою НОМЕР_7 за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а.
В той же час, суд вважає, що позивач вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду, неодноразово звертався до відділу ДВС із заявами про те, що рішення суду буде виконано в добровільному порядку, із клопотаннями про виділення коштів для виконання рішення суду в частині виплати грошового забезпечення ОСОБА_3 .
Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу від 15.01.2025 року ВП №76683606 є протиправними, а постанова про накладення штрафу від 15.01.2025 року у виконавчому провадженні №ВП76683606 за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця під час здійснення заходів у виконавчому провадженні ВП 7668360, то суд вказує на те, що державного виконавця було проінформовано боржником про виконання рішення суду, при цьому в компетенцію державного виконавця не входить надавати правову оцінку законності змісту та обґрунтованості відповіді на звернення, а відтак суд дійшов висновку, що дії державного виконавця в цій частині є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання закінчити виконавче провадження, то суд вказує на те, що завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Так, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є дискреційними повноваженнями державного виконавця відповідно до Закону № 1404.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Згідно з ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відтак, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Керуючись статтями 6, 9, 72-76, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - ОСОБА_1 - задовльнити частково.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір А.І. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 15.01.2025 року ВП №76683606.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір А.І. від 15.01.2025 року ВП №76683606 про накладення штрафу.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, з особливостями, визначеними ст. 287 КАС України та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.09.2025 року.
СуддяС.А. Гебеш