11 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/11451/25
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), щодо не нарахування йому в повному розмірі разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведеної виплати у серпні 2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити йому нарахування в повному розмірі разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведеної виплати у серпні 2024 року та передати на виплату до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити йому в повному розмірі разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведеної виплати у серпні 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачами, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, даною ухвалою заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом та поновлено пропущений строк звернення до суду.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
До відділу документального забезпечення суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог.
23.05.2025, 29.05.2025 та 13.06.2025 головуюча суддя перебувала на періодичному навчанні, з 07.07.2025 по 25.07.2025, 05.08.2025 по 25.08.2025 - у відпустці.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
В серпні 2024 року позивачу, як учаснику бойових дій, було нараховано грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 - 1000,00 грн.
Позивач, вважаючи, що грошова допомога повинна виплачуватись у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону № 3551-XII (у редакції, чинній з 15 квітня 2023 року з урахуванням змін, внесених Законом України від 20 березня 2023 року №2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369, установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах:
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень
Як видно із матеріалів справи, позивачу виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 369 від 02.04.2024.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримані норми положень Закону № 3551-XII та постанови Кабінету Міністрів України № 369 від 02.04.2024.
За таких обставин суд вважає помилковими доводи позивача про те, що останній має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік в більшому розмірі, оскільки виплата спірної грошової допомоги мала здійснюватися в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України №369 від 02.04.2024.
Такий висновок відповідає позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи № 440/14216/23.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 242-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О. Ольжича,7, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ: 13559341), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
11.09.25