10 вересня 2025 рокуСправа №160/18180/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центу ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
26.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Регіонального сервісного центу ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в якій просить:
- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови позивачу - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в здійснені перереєстрації транспортного засобу згідно її заяви від 23.04.2025 року та рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.01.2024 року;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС): здійснити перереєстрацію транспортного засобу марки «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2004, у власність гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.01.2024 року яке ухвалене у справі №203/2380/23;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2004, видане на ім'я гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 скасувати;
- перереєструвати вказаний автомобіль на одного зі співвласників автомобіля, а саме на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про що видати їй свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2004.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що вона звернулася до відповідача 23.04.2025 року перереєстрації транспортного засобу автомобіля у сумісну власність за рішенням суду та видачу свідоцтва про реєстрацію ТЗ одному зі співвласників. Однак листом Регіонального сервісного центу ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) від 07.06.2025 року №31/29/1242/18/589-аз-591-2025 було роз'яснено позивачу, що для перереєстрації транспортного засобу DAEWOO LANOS, номер шасі (VIN): НОМЕР_4 необхідно зареєструватися в системі керування чергою для отримання адміністративної послуги з реєстрації транспортного засобу, надати документи, що підтверджуються правомірність придбання транспортного засобу у відповідності до ПКМУ №1388. Позивач вважає відмову відповідача у державній реєстрації транспортних засобів протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 26.06.2025 відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08.07.2025 року від представника Регіонального сервісного центу ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) до суду надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, оскільки заява та додані до неї документи не відповідали нормативно встановленим вимогам щодо надання адміністративної послуги з перереєстрації транспортних засобів, заява була розглянута відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян» у межах строку, передбаченого цим законом. З цього приводу представник відповідача зазначила також те, що не відмовляв позивачу у проведенні перереєстрації ТЗ (оскільки позивач не звертався за такою послугою до відповідача), а лише роз'яснило нормативні вимоги для надання адміністративної послуги з перереєстрації ТЗ.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2025року клопотання представника Регіонального сервісного центу ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору задоволено, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та фізична особа ОСОБА_2 відзиви на позовну заяву не надали; про місце розгляду справи повідомлені наженим чином.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
23.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась з заявою в електронній формі про перереєстрації транспортного засобу автомобіля у сумісну власність за рішенням суду та видачу свідоцтва про реєстрацію ТЗ одному зі співвласників.
До заяви було долучено Рішення Кіровського районного суду Дніпропетровської області по справі №203/2380/23 від 16.01.2024 року, яким за позивачем визнано право приватної власності на 1/2 частини транспортного засобу марки «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2004р.
Дана заява була підписана електронним підписом Олійник М.В., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; заява подана задопомогою електронної пошти Gmail.
Разом з тим, представник відповідача за час розгляду справи посилалась на те, що листом від 07.06.2025 року заявнику була надана лист-відповідь №31/29/1242/18/589-аз-591-2025, в якій було роз'яснено норми Порядку №1388 та умов, які забезпечують здійснення перереєстрації транспортного засобу позивача. Разом з тим, заява представника позивача від 23.04.2025 року та додані до неї документи не відповідали нормативно встановленим вимогам щодо надання адміністративної послуги з перереєстрації транспортних засобів, заява була розглянута відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян» у межах строку, передбаченого цим законом. Також зазначено , що для перереєстрації транспортного засобу DAEWOO LANOS, номер шасі (VIN): НОМЕР_4 необхідно зареєструватися в системі керування чергою для отримання адміністративної послуги з реєстрації транспортного засобу, надати документи, що підтверджуються правомірність придбання транспортного засобу у відповідності до ПКМУ №1388.
Вважаючи протиправною відмову Регіонального сервісного центу ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) у проведенні перереєстрації його транспортного засобу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
ОСОБА_1 23.04.2025 звернулась з заявою в електронній формі про перереєстрації транспортного засобу автомобіля у сумісну власність за рішенням суду та видачу свідоцтва про реєстрацію ТЗ одному зі співвласників. Дана заява була підписана електронним підписом, саме ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Відповідно до ч.1 ст.39 Закон України «Про адміністративну процедуру», який набрав чинності 15.12.2023 року, заява подається в усній чи письмовій формі. Письмова заява може бути подана в електронній або паперовій формі.
Згідно частини 5 ст. 39 Закон України «Про адміністративну процедуру» заява, що подається в електронній формі, повинна відповідати вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Заявник або його представник підписує заяву, подану в письмовій формі чи оформлену в письмовій формі, власноручно або з використанням електронного підпису, крім випадків, передбачених законодавством (ч.2 ст. 40 Закону України «Про адміністративну процедуру»).
Заява в письмовій формі може бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або подана в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (ч.2 ст. 41 акону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Отже, дана заява позивача подана в належній формі і оформлено відповідно до законодавства України.
Однак, як зазначає відповідач, заява позивача була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян» у межах строку, передбаченого цим законом.
Проте, суд зазначає, що за наслідками розгляду заяви позивача від 23.04.2025 року відповідачем взагалі не було прийняте рішення, у порядку, встановленому Законом України «Про адміністративну процедуру».
Відповідач надав позивачу відповідь листом від 07.06.2025 року №31/29/1242/18/589-аз-591-2025 , з якої слідує, що позивачу необхідно зареєструватися в системі керування чергою для отримання адміністративної послуги з реєстрації транспортного засобу, надати документи, що підтверджуються правомірність придбання транспортного засобу у відповідності до ПКМУ №1388.
Суд наголошує, що в даному випадку позивач звернувся до відповідача не із зверненням громадян згідно Закону України "Про звернення громадян", а із відповідною заявою про реєстрацію транспортного засобу у відповідності до Закону України «Про адміністративну процедуру», за наслідками розгляду якої відповідач повинен був прийняти відповідне управлінське рішення про перереєстрацію транспортного засобу або ж відмовити у такій перереєстрації, та при цьому вчинити всі необхідні дії.
Надана відповідачем відповідь від 07.06.2025 не свідчить про вчинення дій відповідачем для об'єктивного розгляду заяви, документи позивача не досліджувались. Фактично відповідачем не було розглянуто заяву від 23.04.2025 у відповідності до Закону України «Про адміністративну процедуру», Постанови №1388.
15.12.2023 року набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 року №2073-IX (далі Закон №2073-IX), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ст. 1).
За визначенням, наведеним у статті 2 цього Закону, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Частинами 1-3статті 8 цього Закону передбачають, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до частин 13, 5статті 72 цього Закону адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Окремо, суд зазначає, що згідно частин 1 та 2 статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі. У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків. Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.
Отже, Закон України "Про адміністративну процедуру" визначає таку процедуру, як залишення позовної заяви без руху у випадках, коли така заява не відповідає вимогам Закону України "Про адміністративну процедуру".
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач не приймав рішення про залишення заяви позивача від 23.04.2025 року без руху через порушення вимог Закону України "Про адміністративну процедуру", однак у листі від 07.06.2025 року №31/29/1242/18/589-аз-591-2025 відповідач вказує на порушення процедури подання заяви позивачем.
Таким чином, судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач порушив вимоги Закону України "Про адміністративну процедуру" стосовно не розгляду заяви позивача від 23.04.2025 року у порядку передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру" та не прийнятті адміністративного акту за результатами розгляду заяви позивача від 23.04.2025 року згідно Закону України "Про адміністративну процедуру".
Оскільки відповідач взгалі не розгляув заяву позивача від 23.04.2025 року та не прийняв адміністративного акту за результатом її розгляду згідно Закону України "Про адміністративну процедуру", то суд відмовляє позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог - визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови позивачу - гр. ОСОБА_1 в здійснені перереєстрації транспортного засобу згідно її заяви від 23.04.2025 року та рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.01.2024 року, оскільки відсутнє рішення відповідача про відмову у задоволені заяви позивача від 23.04.2025 року про перереєстрацію транспортного засобу.
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка виразилась у не розгляді заяви позивача від 23.04.2025 року та не прийнятті адміністративного акту за результатами розгляду заяви позивача від 23.04.2025 року згідно Закону України "Про адміністративну процедуру".
Адміністративний суд згідно КАС України уповноважений лише перевіряти рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам ч.2 ст. 2 КАС України; суд не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
За таких обставин та враховуючи, що відповідачем не було прийнято рішення за результатами розгляду заяви позивача, суд дійшов висновку, що похідна вимога є такою, що підлягає частковому задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позвиача від 23.04.2025 року й прийняти за наслідками її розгляду рішення.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного суду. Так, зокрема у постанові Верховного суду від 21.08.2018 року по справі № 810/3393/17 зазначено, що:
…На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не мають втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Якщо на момент прийняття суб'єктом владних повноважень рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду. Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №826/11251/18.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.08.2018 року у справі №820/2605/17, безпідставним є посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що зобов'язавши відповідача повторно розглянути клопотання позивача суд вийшов за межі позовних вимог та втрутився у його дискреційні повноваження, а також те, що вказане клопотання відповідачем розглянуто та надано письмову відповідь, у зв'язку з чим підстави повторного розгляду клопотання відсутні, оскільки відповідачем передбаченого законодавством рішення за результатами клопотання позивача прийнято не було.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи те, що в досліджуваних правовідносинах встановлено, що відповідач за розглядом заяви позивача не прийняв встановленого чинним законодавством рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до вимог ч.2 ст.9 КАС України суд виходить за межі заявлених позовних вимог, оскільки це є необхідним для захисту права та інтересів позивача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесене судові витрати в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_5 ) до Регіонального сервісного центу ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) (просп. Праці, 16,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49041, код ЄДРПОУ 45291657), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Старокозацька, буд.56, м. Дніпро, 49101; код ЄДРПОУ 44703621) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.04.2025 року.
Зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.04.2025 року та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін