11 вересня 2025 року Справа 160/16866/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
09.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 70 000 грн за кожен місяць з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року в розмірі 770 000 грн, без урахування вже виплаченої винагороди в розмірі 30 000 грн. за зазначений період, установленою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року (у редакції, чинній до 21.01.2023 року);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити позивачу додаткову грошову винагороду в розмірі 70 000 грн за кожен місяць з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року в розмірі 770 000 грн, без урахування вже виплаченої винагороди в розмірі 30 000 грн. за зазначений період, установленою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року (у редакції, чинній до 21.01.2023 року).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 року по 31.12.2022 року, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення із цим позовом відмовлено. Позовну заяву в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 року по 31.12.2022 року повернуто позивачу.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з штемпелем вхідної кореспонденції на супровідному листі відокремлені матеріали справи надійшли до суду 04.09.2025 року.
Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом ОСОБА_2 від 08.09.2025 року №382 суддя Серьогіна Олена Василівна з 01.09.2025 року по 10.09.2025 року перебуває на лікарняному.
У зв'язку з перебуванням судді Серьогіної О.В. на лікарняному, ухвала суду постановлена в перший робочий день судді 11.09.2025 року.
Підставою для скасування ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року стало те, що судом першої інстанції повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до закінчення наданого судом строку для усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, тому на думку колегії суддів ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року є передчасною.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 70 000 грн за кожен місяць з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року в розмірі 770 000 грн, без урахування вже виплаченої винагороди в розмірі 30 000 грн. за зазначений період, установленою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року (у редакції, чинній до 21.01.2023 року).
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України від 01.07.2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 року № 2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Таким чином, шляхом внесенням до ст. 233 Кодексу законів про працю України вказаних змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Виходячи з наведеного, тримісячний строк звернення до суду застосовується до правовідносин, які виникли після набрання чинності Законом №2352-IX, тобто з 20.07.2022 року.
В свою чергу суддя звертає увагу на те, що п. 1 глави ХІХ Кодексу законів про працю України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
При цьому, в позову позивач зазначив, що він з 20.12.2019 року по 24.01.2023 року проходив військову службу на посадах структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також до позовної заяви долучено копію військового квитка серії НОМЕР_1 від 20.01.2020 року, яким підтверджується, що з військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача було звільнено 24.01.2023 року.
До суду із даною позовною заявою позивач звернувся через підсистему "Електронний суд" 08.06.2025 року.
Оскільки на момент звернення позивача до суду з цим позовом (08.06.2025 року) тримісячний строк звернення до суду вже сплинув (з урахуванням періоду карантину), суддя приходить до висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення з цим позовом до суду, передбачений ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску такого строку разом із доказами на підтвердження таких обставин позивачем до суду надано не було. Доводи позивача щодо необмеження будь-яким строком звернення позовних вимог, що стосуються заробітної плати спростовуються вищевказаним.
Отже, позовні вимоги за період з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року не обмежувались строком звернення до суду, а позовні вимоги за період з 20.07.2022 року по 31.12.2022 року є такими, що подані із пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити йому строк для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 року по 31.12.2022 року, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Звернути увагу позивача, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна