м. Вінниця
10 вересня 2025 р. Справа № 120/5726/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивачка) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивачки, орган пенсійного забезпечення протиправно здійснює обчислення пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014 - 2016 роки.
Позивачка зазначає, що із 20.01.2011 їй, як працівниці охорони здоров'я призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
По досягненню 60 років позивачка 22.01.2025 звернулася до органів пенсійного забезпечення із заявою про призначення їй пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивачка вважає, що пенсія за віком - це окремий вид пенсії, яка їй призначається вперше, а тому акцентує увагу на тому, що при її призначенні повинен враховуватися показник середньої заробітної плати в Україні за попередні три роки (2022-2024 роки).
Тому, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.02.2025 о/р НОМЕР_1 про відмову відповідача нарахувати та виплачувати їй пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 05.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.
У встановлений судом строк позивачка усунула недоліки позовної заяви, з урахуванням чого ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Також, даною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на адміністративний позов, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що позивачка у 2025 році звернувся із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а не із заявою про призначення пенсії вперше. У такому випадку, на думку представника Пенсійного фонду, відсутні правові підстави для застосування показників середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, оскільки такий показник враховується за три роки перед призначенням пенсії. Відповідач просить врахувати, що вперше позивачці призначено пенсію у 2011 році.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області відзив на позовну заяву не подано, як і не надходило до суду заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву.
Копію ухвали ( документ в електронному вигляді ) було надіслано одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Донецькій області в його електронний кабінет та доставлено 19.05.2025 о 23:14, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
20.01.2011 позивачці призначена пенсія за вислугу років згідно з ст. 55 Закону України Закону "Про пенсійне забезпечення".
21.01.2025 року позивачка досягла віку 60 років.
Після досягнення пенсійного віку позивачка 22.01.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій просила перерахувати її пенсію у зв'язку із переходом на інший вид пенсії, а саме із пенсії за вислугу років на пенсію за віком передбачену статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
22.01.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком передбачену статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом із тим, питання щодо призначення пенсії за віком із застосуванням при проведенні перерахунку пенсії показників середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.02.2025 о/р НОМЕР_1 позивачці відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 року (справа № 211/1898/17) та 10.07.2018 року (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивачці у 2011 році була призначена пенсія за вислугу років в пільговому обчисленні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ, що обрахована відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулася у 2025 році вперше.
Судом встановлено, що на підставі заяви позивачки від 22.01.2025 року її переведено з пенсії за вислугу років призначену їй 20.01.2011 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин фактично йдеться про призначення позивачці іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком замість раніше призначеної пенсії за вислугу років.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.10.2018 (справа № 334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа № 185/860/17).
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно Законом України "Про пенсійне забезпечення" за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
При цьому суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був підставою для призначення позивачу пенсії за вислугу років із 20.01.2011, адже цей Закон взагалі не передбачав цього виду пенсії. Статтею 9 Закону були передбачені такі види пенсій як пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Закон № 1058-ІV застосовувався виключно із метою обчислення розміру призначеної позивачу у 2011 році пенсії, вид якої визначався Законом № 1788-ХІІ.
Отже, при призначенні позивачу 22.01.2025 пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з частиною 2 статті 40 цього Закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18).
Такої ж правової позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 560/4328/20.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, а тому, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 19.02.2025 о/р 905290171981 є протиправним та підлягає скасуванню.
Визначаючись щодо способу захисту порушеного права позивача, суд вважає, що за встановлених обставин належним способом захисту прав позивачки є зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При цьому суд враховує, що 21.01.2025 року позивачка досягла віку 60 років, а з заявою про призначення пенсії за віком звернулася 22.01.2025 року.
Таким чином, пенсія за віком має бути призначена позивачці з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 22.01.2025 року і, відповідно, перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, має бути проведений з 22.01.2025 року.
Разом із тим, визначаючись, що пенсійного органу, якого слід зобов'язати призначити пенсію і зарахуванням спірних періодів, суд зазначає наступне.
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається, суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Донецькій області, рішенням якого відмовлено в перерахунку пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.
Відтак, дії зобов'язального характеру щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Донецькій області.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року по справі № 500/1216/23.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Що ж до посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 22.10.2024 (справа № 300/5450/23), суд зазначає, що вказаний висновок ґрунтується на інших обставинах справи, а тому не може бути застосованим при ухваленні рішення у цій справі.
Так у постанові від 22.10.2024 (справа № № 300/5450/23 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом й в іншій справі, на яку зіслався відповідач (постанова від 18.11.2020, справа № 522/1916/17). За обставинами вказаної справи заява позивача до Управління ПФ теж стосувалась призначення того самого виду пенсії ( за віком), яка вже йому була призначена раніше.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з вищенаведених мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 19.02.2025 о/р 905290171981, яким ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 22.01.2025 пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна