Справа № 490/4267/19
н/п2/490/731/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
10 вересня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Вознюк Д.І., без участі представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ "Ощадбанк" про захист прав споживачів та визнання договору поруки недійсним,
17.05.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів та визнання договору поруки № 471/1 від 07.12.2007 року недійсним.
Ухвалою судді Гуденко О.А. від 10.02.2021 року прийнято до провадження вказану справу та у зв'язку з великою навантеженістю, призначити підготовче судове засідання у справі на 27/05/2021 року .
Ухвалою суду від 27.05.2021 року про забезпечення доказів клопотання представника позивача - адвокатки Дорошенко А.П про витребування доказів - задоволено. Витребувано у ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" оригінал договору № 471/1 від 07.12.07 р. для проведення судово-почеркознавчої експертизи
Позивачу роз'яснено, що вимоги ухвали суду від 27.05.2021 року про забезпечення доказів, відповідно до якої судом витребувано у АТ «Ощадбанк» оригінал оспорюваного договору поруки для проведення почеркознавчої експертизи за клопотанням позивача - виконані відповідачем в повному обсязі, відповідні документи надійшли на адресу суду 31 січня 2022 року. Отже, без особистої участі позиваач в судовому засіданні неможливо вирішити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи - з урахуванням необхідності відібрання експериментальних зразків підпису позивача та надання ним вільних зразків підпису - відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень
Ухвалою суду від 23.06.2022 року підготовче судове засідання з розгляду цивільної справи № 468/4267/19 відкладено на 08 листопада 2022 року.
Ухвалою суду від 08.11.2022 року закрито підготовче провадження у справі .
Одночасно з подачею позову позивач заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки заперечує справжність свого підпису на договорі поруки. На вирішення експерта поставити питання: чи було підписано договір поруки № 471/1 від 07 грудня 2007 року ОСОБА_1 власноруч або іншою оосбою ? Виконання експертизи просив доручити Миколаївському відділенню ОНДІСЕ .
Ухвалою суду від 06 червня 2023 року клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення експертизи доручено експертам експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інститутут судових експертиз (за адресою: м.Миколаїв, вул. Г.Карпенко,27).
Ухвалою суду від 18.08.2023 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ "Ощадбанк" про захист прав споживачів та визнання договору поруки недійсним. Призначено судове засідання у справі .
Ухвалою суду Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2023 року року зупинено провадження, у зв'язку з призначенням судової експертизи. справу для проведення ескпертизи направлено експертам Київський науково-дослідний інститут судових експертиз МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
10.01.2024 року на адресу суду надійшло клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів для можливості проведення експертизи.
Ухвалою суду від 11.01.2024 року поновлено провадження у справі .
03.04.2024 від Київського НДІ судових експертиз МЮ України надійшов лист вих. № 5920/22501-4-23/32 від 26.03.2024 до Центрального районного суду м. Миколаєва про залишення ухвали суду без виконання у зв'язку із невиконанням клопотання експерта.
Ухвалою суду від 30 квітня 20024 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено наступне запитання: Чи було підписано договір поруки № 471/1 від 07 грудня 2007 року ОСОБА_1 власноруч або іншою особою ?
Проведення експертизи доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.04.2024 року зупинено провадження, у зв'язку з призначенням судової експертизи.
16 липня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням судово-почеркознавчої експертизи по справі №490/4267/19.
Ухвалою суду від 23.07.2024 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання у справі на 14.10.2024 року на 15:30 год.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року задволено клопотання представника позивача адвокатки Зеленської А. про долучення до матеріалів справи відповіді на клоптання ексрперта вих. 2-3555 від 01.07.2024 року про надання додаткових зразків з доданими документами на 13 арк.
Зупинено провадження по справі ОСОБА_1 до Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ "Ощадбанк" про захист прав споживачів та визнання договору поруки недійсним - на час проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 30 квітня 2024 року.
11 березня 2025 року на адресу суду надійшов висновок експерта №24-6725 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи №490/4267/19.
Ухвалою суду від 13 березня 2025 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ "Ощадбанк" про захист прав споживачів та визнання договору поруки недійсним. Призначено судове засідання у справі на 13.05.2025 року .
В судові засідання, призначені на 13 травня 2015 року та на 13 червня 2025 року представник позивача адвокат Зеленська А. не з'явилася, надавала суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Після ознайомлення з матеріалами справи та висновком експерта представником відповдіача надані додаткові письмові пояснення по суті справи , в яких просила відмовити в задоволенні позову з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права з посиланням на практику Верховного Суду.
В судове засідання, призначене на 10.09.2025 року представник позивача не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без участі позивача, просила задовольнити заявлені нею клопотання.
Так, заявила клопотання про повернення справи до стадії підготовчого провадження та одночасно подала заяву про заміну предмета позову.
В обгрунтування клопотання посилається на те, що позивачем заявлено вимоги про визнання договору поруки недійсним, що наразі не є відповідним предметом по справі , адже визнання цього договру недійсним не може бути належним способом захистити права позивача. Посилаючись на відповідні постанови Верховного Суду за 2020-2022 роки та Висновок експерта від 11 березня 2025 року зазначає, що наразі є підстави для визнання спірного договру нікчемним .визнання ж такого довгору нікчемним суперечит предмету первісного позову (визнання недійсним) , а отже є вагомі підстави для недобхідності повернення на стадію підготовочго провадження ждя вичнення процесуальних дій,невчинення яких суттєво вплине на права сторні в майбутньому, та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Також подала заяву про зміну предмета позову , в якій просить визнання договору поруки № 471/1 від 07.12.2007 року нікчемним та стянути з відповідача судові витрати.
В обгрунтування зміни предмету позову посилається на те, що висновком експертизи підтверджено що позивач не підписував власносруч вказаний Договір поруки .Як правову підставу позову зазначає ст. 202,203,206,207,208,215, 216 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із ч. 1ст. 197 ЦПК Українидля виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Згідно з ч. 2 ст. 189 ЦПК Українипідготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно доч. 3 статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до статті 189 ЦПК Українизавданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2статті 200 ЦПК України).
Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбаченихЦПК Українистадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Розгляд справи по суті включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з'ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.
Між тим, Верховний Суд в постанові від 16 грудня 2021 у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій судового процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Судом встановлено, що ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ "Ощадбанк" про захист прав споживачів та визнання договору поруки недійсним прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді Гуденко О.А. від 10.02.2021 року прийнеято до провадження вкаану справу та призначено справу до розглду в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання по справі.
Ухвалою суду від 24 червня 2022 року позивачу було роз'яснено, що вимоги ухвали суду від 27.05.2021 року про забезпечення доказів, відповідно до якої судом витребувано у АТ «Ощадбанк» оригінал оспорюваного договору поруки для проведення почеркознавчої експертизи за клопотанням позивача - виконані відповідачем в повному обсязі, відповідні документи надійшли на адресу суду 31 січня 2022 року. Отже, без особистої участі позиваач в судовому засіданні неможливо вирішити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи - з урахуванням необхідності відібрання експериментальних зразків підпису позивача та надання ним вільних зразків підпису - відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень
Також роз'яснено, що сторони можуть направити будь-які передбачені ЦПК України заяви з процесуальних питань, у вказаний спосіб, в тому числі роз'яснюємо, що ви маєте право направити суду клопотання про розгляд справи у вашу відсутність за наявними матеріалами справи та додаткові письмові пояснення.
Позивачу додатково роз'яснено, що в разі продовження існування на дату призначеного судового засідання обставин, які зумовлюють загрозу життю та здоров'ю та безпеці працівників та відвідувачів суду, в разі, якщо участь сторін по справі у відкритому судовому засіданні є необхідною, на вашу думку- і таке ваше право є безумовним та не може бути обмежено - Ви маєте право направити суду клопотання про відкладення розгляду справи та вас буде повідомлено про дату наступного засідання додатково, після закінчення дії воєнного стану в Україні , введеного Указом Президента України , та розгляд справи буде призначено в найкоротший термін - відповідно до норм ЦПК України.
Проведення підготовчого судового засідання багаторазово відкладалося саме за клопотаннями представника позивача та в зв'язку з його неявкою.
Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача вказує, що лише після проведення судом експертизи було з'ясовано, що позивач не підписував оспорюваний договір поруки з, аце з'ясувалося вже на стадії розгляду справи по суті .
Проте, ці обставини і були підставою позовних вимог відпочатку зверненя до суду в 2019 році, на жодні нові обставини позивач наразі не посилається. Під час проведення судових засідань представником відповідчаа адвокатом Гофман О.Є, багаторазово висловлювалася позиція щодо обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
На думку суду, для представника позивача було достатньо часу для вчиненян необхідних процесуальних дій по справі і жодних перешкод для вчинення нобхідних на її думку процесуальних дій як в межах підготовчого провадження , так і в розумні строки після його закриття.
Однак таким правом сторона позивача не скористалася, та подала відповідне клопотання про поврнення до стадіїх підготвочого провадження та подання заяви про зміну предмета позову - лише після отримання пиисьмових заперечень представника відповідача з посиланням на відповідні правові позиції Верховного Суду - в вересні 2025 року - тобто за межами буд-яких розумних строків щодо зміни предмета і підстав позову, у тому числі встановлених статтею 210 ЦПК України.
В постанові від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, Верховний Суд погодився у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду: “стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".
Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20 також зазначив про те, що “місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі, ухвали від 15.07.2020 про відкладення розгляду справи, ухвали від 11.08.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження».
Так, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі, представник позивача його обґрунтовує необхідністю вчинення певних процесуальних дій спрямованих на зміну позовних вимог, які обмежені процесуальним строком до закінчення підготовчого провадження. Однак суд вважає, що такі обґрунтування позивача не є вагомими обставинами, які б вказували на неможливість останнім в процесі перебування даної справи на стадії підготовчого провадження або в розумні строки після закриття підготовчого провадження, а не через майже три роки вчинити відповідні процесуальні дії, в тому числі на подання заяви про зміну позовних вимог, більше того з матеріалів справи вбачається, що відповідач у поясненнях по суті справи звертав увагу позивача на невірно обраний спосіб захисту .
Відтак суд приходить до висновку, що повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі призведе до порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі, а саме позивачу, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи цивільного судочинства.
Аналогічна позиція викладена в Постанові ВС від 14 березня 2023 року у справі № 921/174/21.
Щодо прийняття заяви про зміну предмета позову.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
У частинах першій, шостій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Оскільки заява про зміну підстав позову подана адвокатом Зеленською А.П. до суду 10 вересня 2025 року, тобто майже через три роки після закінчення підготовчого провадження, суд дійшов висновку, що така заява подана з пропуском строку, передбаченого статтею 49 ЦПК України,що є підставою для повернення її позивачеві. Із заявою про поновлення строку позивач до суду не зверталася.
При цьому суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Норми, що регулюють строки подачі скарг (заяв), безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі "Перетяка та Шереметьев проти України" від 21 грудня 2010 року).
У постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Подібний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року в справі № 204/6085/20 (провадження № 61-21431св21).
Суд звертає увагу, що з метою не допущення порушення процесуальних прав позивача , протягом всього розгляду справи надавав йому та його представнику можливість подавати клопотання та заяви, неодноразово оголошував перерви в судових засіданнях у зв'язку з їх неявкою, проте з такою заявою вона звернулася майже через три роки після закінчення підготовчого провадження, що, на думку суду, виходить за межі будь-якого розумного строку та свідчить про зловживання позивачкою своїми процесуальними правами.
З огляду на викладене заява про прийняття заяви про зміну предмета предмета позову не підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та прийняття заяви про зміну предмету позову слід відмовити, оскільки таке є безпідставним, позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про доцільність повернення до стадії підготовчого засідання.
Керуючись ст. ст.2, 49, 189,197, 240, 260 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження та прийняття заяви про зміну предмета позову - відмовити.
Продовжити судовий розгляд справи за первісним позовом.
Відкласти судове засідання по справі на 24 жовтня 2025 року на 14.00 годин.
Ухвала в частині відмови в поверненні до підготовочго провадження оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала в частині повернення заяви про зміну предмета позову - ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.А. Гуденко