Справа № 487/6165/25
Провадження № 1-кс/487/3864/25
08 вересня 2025 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР у місті Мелітополі ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 42023010000000069 від 09.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України
Старший слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР у місті Мелітополі ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою безстроково без визначення розміру застави.
У клопотанні слідчий зазначив, щопідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. На даний час встановлено фактичні дані, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 продовжить ухилятися від явки до слідчого, прокурора та суду, а також продовжуватиме вчиняти кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, у діях підозрюваного ОСОБА_6 встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України. Таким чином, з метою досягнення дієвості цього провадження, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, який, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, а саме у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що в провадженні 2 СВ (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР у м. Мелітополі знаходяться матеріали кримінального провадження № 42023010000000069 від 09.05.2023 за підозрою колишнього заступника начальника управління з громадської безпеки Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Установлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв військову присягу затверджену Постановою Верховної ради України від 06.12.1991 N 1936-ХІІ на вірність народу України , відповідно до якої він вступає на військову службу і урочисто клянеться народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю. Клянеться захищати українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності. Присягає ніколи не зрадити народу України.
Наказом командувача внутрішній військ МВС України №5 о/с від 29.01.2010 ОСОБА_6 було призначено на посаду заступника начальника управління з громадської безпеки Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України.
У подальшому, в лютому - квітні 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливим, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не встановленими слідством особами ОСОБА_6 запропоновано перейти до незаконно створеного « Головного управління федеральної служби військ національної гвардії російської федерації по Республіці Крим та м. Севастополя».
ОСОБА_6 будучи громадянином України, займаючи посаду заступника начальника управління з громадської безпеки Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України, достовірно знаючи про незаконність створення окупаційною владою російської федерації державних органів на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя, а також проведення на території АР Крим та міста Севастополя референдуму, наслідком якого стало відокремлення вказаних адміністративно-територіальних одиниць та приєднання їх до складу російської федерації, маючи на меті сприяти представникам російської федерації у проведенні підривної діяльності на території України та подальшої окупації території АР Крим та м. Севастополя погодився на незаконну пропозицію продовжити роботу в незаконно утвореному органі - «Головному управлінні федеральної служби військ національної гвардії російської федерації по Республіці Крим та м. Севастополя», без підпорядкування Міністру внутрішніх справ України. У 2016 році ОСОБА_6 було призначено на посаду «начальника штаба-заместителя начальника управления росгвардии по Севастополюфедеральной служби войск нациаольной гвардии росийской федерации».
Допомога ОСОБА_6 іноземній державі та її представникам у створенні та функціонуванні державних органів російської федерації та придушення спротивів окупації півострова з боку громадян України на території АР Крим та м. Севастополя призвели до посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, а саме: надання іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
На виклики прокурора на 14-17 серпня 2023 року для вручення повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій ОСОБА_6 не з'явився.
З урахуванням вимог ст. ст. 135, 276, 277, 278, повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада) опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Копія повідомлення про підозру вручена захиснику.
Відповідно до наявної інформації оперативного підрозділу 2 ОВ ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 переховується на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим..
У зв'язку з неявкою підозрюваного у вищевказані дати та неповідомленням про причини неприбуття, прокурором 17.08.2023 винесено постанову про оголошення його у розшук, здійснення якого доручено оперативному підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Мелітополі.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: документами отриманими від органів державної влади, фотознімками, документами, протоколами оглядів, та іншими матеріалами кримінального провадження.
Аналіз матеріалів кримінального провадження, вивчення особи підозрюваного на підставі отриманих у встановленому законом порядку фактичних даних, а також неявка ОСОБА_6 за викликом більше двох разів, вказує на те, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також продовжуватиме вчиняти кримінальні правопорушення, у якому підозрюється, та інші злочини проти основ національної безпеки України.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскількиОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, тому може переховуючись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя також враховує дані про особу ОСОБА_6 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого він обґрунтовано підозрюється.
Також слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
ПідозрюванийОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на тимчасово окупованій території України, оголошена у розшук, у даному кримінальному провадженні обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Враховуючи вище зазначені обставини, слідчий суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до абзацу 8 ч. 4 ст. 183 Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 111 КК України, відсутні підстави для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 309,395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1