Справа № 471/862/25
Провадження №3/471/405/25
Номер рядка звіту 307
11 вересня 2025 року
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукова І.Б., за участю секретаря Прокопчук Н.Г., особи, що притягується до адміністративної відповідальності гр.. ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення;
встановив:
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 608706 від 20.07.2025 року, 20.07.2025 року о 12 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , вчинив відносно своєї дружини, насильство в сім'ї, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою. Внаслідок чого гр.. ОСОБА_2 . Чим вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру.
В судове засідання з'явився гр.. ОСОБА_1 , вину визнав в повному обсязі та підтвердив всі обставини викладені в протоколі.
Дослідивши матеріали справи суд вирішив наступне.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, -тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Обставини скоєння правопорушення, підтверджуються даними протоколу, заявою потерпілої та їх поясненнями.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 , суд виходив із положень Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229 -VIII, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства ( далі Закон).
Зокрема, із положень п. 3 ст. 1 Закону, згідно яких домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У свою чергу, особа, яка постраждала від домашнього насильства це - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі ( п. 8 ст. 1 Закону).
А психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи ( п. 14 Закону).
У цьому контексті, суд ураховував той факт, що потерпілі мала побоювання за свою безпеку, поза як, звернулись до органу Національної поліції, що достовірно установлено судом із їх заяв.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні в ході слухання справи доведено вину ОСОБА_1 , в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При призначенні покарання, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, з урахуванням усіх обставин, суд вважає необхідним призначити, передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, покарання у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 283-284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначити покарання у вигляді двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Суддя - Гукова І. Б.