Справа № 127/13360/25
Провадження 2/127/2627/25
04 вересня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу № 127/13360/25за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
30.04.2025 року судом зареєстровано позовну заяву КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.04.2022 року по 28.02.2025 року включно в загальній сумі 38 237,48 грн. з урахуванням втрат від інфляції, 3 % річних.
Позов мотивований тим, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 , яка забезпечується послугами з постачання теплової енергії, гарячої води, що надається позивачем.
На вказану квартиру відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я власника.
Зазначений житловий будинок технічно під'єднаний до зовнішніх інженерних мереж КП ВМР «ВМТЕ» згідно рішень виконкому ВМР від 10.12.2020 року № 2634 та від 21.07.2022 року № 1447, якими погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго».
У зв'язку з тим, що відповідачка вчасно не розраховувалась за надані послуги, за період з 01.04.2022 року по 28.02.2025 року включно виник борг в загальній сумі 38 237, 48грн.
Дана сума складається із заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води - 32 945, 44 грн., суми втрат від інфляції - 4 070, 04 грн. та 3% річних - 1 222, 00 грн.
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» просило стягнути з відповідачка ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.04.2022 року по 28.02.2025 року включно в загальній сумі 38 237, 48 грн. з урахуванням втрат від інфляції, 3 % річних та судові витрати: 3 028 грн. судового збору.
Судом вчинені наступні процесуальні дії.
16.05.2025 року ухвалою суду відкрите спрощене провадження у даній справі.
Представник позивача - Матвеєва А.О. (довіреність від 27.05.2025 року № 05/28) в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просила розглядати дану справу у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі, просила вимоги задоволити, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась з невідомих причин, про день та час розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином за адресою, зазначеною в позовній заяві, за місцезнаходженням належного їй нерухомого майна. Відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у її відсутності не подавала.
Враховуючи згоду представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідачки та ухвалити відповідно до ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось черезнеявку в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Встановленим в судовому засіданні фактичним обставинам справи відповідають зобов'язальні правовідносини, що склались між сторонами в сфері житлово-комунальних послуг, тому при обґрунтуванні рішення суд застосовує норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та норми ЦК України.
Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 є власницею частки зазначеного нерухомого майна.
Особовий рахунок № НОМЕР_1 на квартиру опалювальною площею 46, 9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , відкритий на ім'я власниці - ОСОБА_1 .
В належну відповідачці квартиру позивач постачає теплову енергію та гарячу воду відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.09.2019 року № 830, Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1182 та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживачаодержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Пунктами 1, 5 частини 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1 статті 9 вищезазначеного закону встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно вимог частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідна правова позиція Верховного Суду України викладена в ухвалі у справі № 6-59цс13 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Споживаючи послуги, надані КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", власниця квартири - відповідачка ОСОБА_1 не оплатила отримані послуги у встановленому порядку. Відповідно до оборотної відомості та розрахунку заборгованості, за період з 01.04.2022 року по 28.02.2025 року включно виник борг в загальній сумі 38 237, 48 грн.
Дана сума складається із заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води - 32 945,44 грн., суми втрат від інфляції - 4 070, 04 грн. та 3% річних - 1 222, 00 грн.
Станом на день ухвалення рішення у даній справі борг залишається не погашеним. Розрахунок боргу відповідач не оспорила, тому сума підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивачем були понесені витрати на оплату судового збору - 3 028, 00 грн. (2 725, 20 грн. (квитанція № 1569 від 28.04.2025 року а.с. 12) + 302, 80 грн. (сплачувались на підставі квитанції № 567 від 14.02.2025 року при зверненні із заявою про видачу судового наказуу справі № 127/7639/25).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 256, 260, 261, 264, 509, 526, 541, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (ЄДРПОУ 33126849, 21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, ІВАNUA983204780000000026009278920 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.04.2022 року по 28.02.2025 року включно в загальній сумі 38 237 (тридцять вісім тисяч двісті тридцять сім) грн. 48 коп. та судові витрати: 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 04 вересня 2025 року.
Суддя: