11 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/4734/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ» (далі - ТОВ «ЄВРОІНВЕСТ», скаржник)
на рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2025
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ»
до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»
про стягнення 1 926 297,74 грн,
ТОВ «ЄВРОІНВЕСТ» 01.09.2025 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі №922/4734/24 скасувати в частині вимог заявлених у касаційній скарзі, а справу передати на новий розгляд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 у справі №922/4734/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
ТОВ «ЄВРОІНВЕСТ» у касаційній скарзі з посиланням на пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає:
щодо неправильного застосування судом норми матеріального права, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування у постанові Великої Палати Верховного суду у Постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц (провадження №14-727цс19), від 19.06.2019 №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19);
що висновки місцевого та апеляційного суду є необґрунтованими, а рішення судів такими, що ухвалені в результаті неповного дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Також скаржник з покликанням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, на неправильному застосуванні статті 625 ЦК України та відсутності висновків Верховного Суду щодо правильної математичної формули нарахування інфляційних збитків і відсотків річних, застосування якої призводило б до повного відновлення простроченого грошового зобов'язання від знецінення до цінності тотожній тій, що воно мало до початку прострочення, що призвело до безпідставного не нарахування судами інфляційних збитків на раніше нараховані інфляційні збитки і відсотки річних та не нарахування відсотків річних на інфляційні збитки нараховані за наступний заявлений період прострочення.
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «ЄВРОІНВЕСТ» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: судові рішення, що оскаржуються; вимоги особи, яка подає скаргу.
У статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1- 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень цих статей дає підстави для висновку, що предмет оскарження і вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, їх межі оскарження і які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Проте, зі змісту касаційної скарги за наведеного нижче її викладу неможливо встановити дійсне волевиявлення скаржника щодо обраних ним частин предмету оскарження та вимог до Суду щодо оскарження судових рішень відповідно до приписів статті 308 ГК України, адже зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник фактично оскаржує судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог (про що свідчить абзац 4 сторінки 4 касаційної скарги в мотивувальній частині).
Втім, скаржник у касаційній скарзі (у заголовку касаційної скарги) вказує, що ним оскаржується рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині відмовлених у задоволенні вимог на загальну суму 348 916,79 грн. Отже, нібито убачається, що скаржник зазначив чітку суму в частині відмови.
Водночас, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що ним було заявлено до стягнення, ураховуючи уточнення:
«стягнення індексу інфляції у розмірі 1 455 185,87 грн та трьох процентів річних у розмірі 471 508,81 грн, що нараховані на заборгованість стягнену рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2020 ро у справі №922/1556/20;
стягнення індексу інфляції у розмірі 19 758,46 грн та трьох процентів річних у розмірі 6 402,13 грн, що нараховані на заборгованість стягнену додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2020 року та постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 року справі №922/1556/20;
стягнення індексу інфляції у розмірі 2 582,80 грн та трьох процентів річних у розмірі 836,88 грн, що нараховані на заборгованість стягнену Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 року справі №922/1556/20».
Загальна сума вказаних вище вимог складає 1 956 274,95 грн.
Як вбачається зі змісту постанови апеляційного суду з цієї справи, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), Східний апеляційний господарський суд постановою від 19.08.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 у справі №922/4734/24 скасував частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199, ЄДРПОУ 05762269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, буд. 17, ЄДРПОУ 25532809):
- 1% річних у розмірі 79 133,46 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 263 142,55 грн., 3% річних у розмірі 4 174,07 грн., інфляційні втрати у розмірі 21 232,52 грн. (нараховані на суму судового збору), що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2020 у справі № 922/1556/20;
- 3% річних у розмірі 3 664,48 грн., інфляційні втрати у розмірі 18 375,12 грн., що нараховані на заборгованість, стягнену додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2020 у справі № 922/1556/20;
- 3 % річних у розмірі 478,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 2401,98 грн., що нараховані на заборгованість, стягнену постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 922/1556/20;
- судовий збір за подання позову у розмірі 16 711,23 грн.
В решті позовних вимог відмовити.»
Стягнув з АТ «Українські енергетичні машини» на користь ТОВ «ЄВРОІНВЕСТ» 1 070,65 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що загальний розмір задоволених позовних вимог складає 1 392 602,54 грн
Таким чином, різниця від загальної суми заявлених позовних вимог (у касаційній скарзі зазначено 1 956 274,95 грн) від суми задоволених позовних вимог судом апеляційної інстанції (1 392 602,54 грн) складає 563 672,41 грн, тобто ця сума і є тією сумою, в якій суд апеляційної інстанції відмовив з огляду на заявлені суми у позові.
Отже очевидно, що сума, яка міститься у заголовку касаційної скарги не відповідає сумі у частині відмовлених позовних вимог судом апеляційної інстанції (якщо скажник оскаржує судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог).
Слід зазначити, що у прохальній частині касаційної скарги скаржник зазначив, зокрема, таке:
«Рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі №922/4734/24 скасувати в частині вимог заявлених у касаційній скарзі, а справу передати на новий розгляд».
З огляду на вище наведене, скаржнику слід уточнити та чітко визначити предмет касаційного оскарження в частині їх оскарження із зазначенням розміру та вимоги касаційної скарги.
При цьому Верховний Суд виходить з того, що суд касаційної інстанції перевіряє касаційну скаргу виключно щодо застосування норм права в межах доводів і підстав касаційного оскарження передбаченого частиною першою статті 300 ГПК України.
Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на скаржника. Касаційна скарга не містить однозначної інформації у відповідності до приписів пунктів 4, 6 частини другої статті 290, статті 308 ГПК України щодо предмету, меж оскарження судових рішень у цій справі та вимог. За таких міркувань Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнення прохальної частини касаційної скарги з урахуванням наведених вище вимог, уточнити та чітко визначити предмет касаційного оскарження із зазначенням розміру суми з якою скаржник не погоджується, а також вимоги касаційної скарги і які повноваження Суд має застосувати при їх перегляді.
Наслідком неусунення цих недоліків є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028 грн.
Отже, з урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог скаржника та предмета оскарження, ураховуючи, що скаржнику необхідно уточнити та чітко визначити предмет касаційного оскарження із зазначенням розміру суми з якою скаржник не погоджується, а також вимоги касаційної скарги та які повноваження Суд має застосувати при перегляді судових рішень, а тому, якщо ТОВ «ЄВРОІНВЕСТ» оскаржує судові рішень в частині відмовлених в задоволенні вимог на загальну суму 348 916,79 грн, йому при поданні касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, ураховуючи вимоги майнового характеру, необхідно сплати судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 8 374,00 грн (348 916,79 грн вимоги майнового характеру х 1,5% х 200% х 0,8) або якщо ТОВ «ЄВРОІНВЕСТ» оскаржує судові рішень в частині відмовлених в задоволенні вимог на загальну суму 563 672,41 грн, йому при поданні касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, ураховуючи вимоги майнового характеру, необхідно сплати судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 13 528,14 грн (563 672,41 грн вимоги майнового характеру х 1,5% х 200% х 0,8), а якщо в іншій частині і інша сума, то судовий збір обраховується за формулою (сума оскарження х 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 200% х 0,8].
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору враховуючи предмет і межі касаційного оскарження ураховуючи формулу (сума оскарження х 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 200% х 0,8], який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.
Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «ЄВРОІНВЕСТ» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:
касаційної скарги в новій редакції та у відповідності до статті 308 ГПК України уточнити та чітко визначити: необхідно уточнити та чітко визначити предмет касаційного оскарження із зазначенням розміру суми з якою скаржник не погоджується, а також вимоги касаційної скарги та які повноваження Суд має застосувати при перегляді судових рішень;
документа на підтвердження сплати судового збору за касаційну скаргу, ураховуючи майновий характер вимог та формулу (сума оскарження х 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 200% х 0,8), який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи статтю 291 ГПК України відповідно до якої особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, з огляду на зазначене вище.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ» на рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі №922/4734/24 - залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему Електронний суд або поштою на адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова