10 вересня 2025 року м. Чернігів справа № 927/655/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали за заявою боржника
БОРЖНИК: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
за відсутності представників учасників у справі про неплатоспроможність
В попередньому засіданні 10.09.2025, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано скорочену ухвалу.
25 червня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 (надалі - боржник) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що згідно конкретизованого списку кредиторів та боржників він має кредиторську заборгованість в сумі 481 926,65 грн; припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, а також наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2025 постановлено:
прийняти заяву боржника до розгляду;
підготовче засідання суду призначити на 16 липня 2025 року;
викликати для участі в підготовчому засіданні суду ОСОБА_1 (або його уповноваженого представника) в якості боржника. Повідомити боржника, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання.
Ухвала суду від 30.06.2025 була направлена боржнику до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 30.06.2025 14:58.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 30.06.2025 є такою, що отримана боржником 30.06.2025.
Процесуальним правом на участь в призначеному на 16.07.2025 підготовчому засідання боржник не скористався.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О.; визначено дату проведення попереднього засідання суду - 10 вересня 2025 року.
Ухвала суду від 16.07.2025 була направлена боржнику та арбітражному керуючому Белінській Н.О. до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 18.07.2025 о 18:20 та 21.07.2025 о 14:22.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 16.07.2025 є такою, що отримана адресатами 21.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2025 постановлено:
клопотання арбітражного керуючого Белінської Н.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити;
проведення судового засідання у справі № 927/655/25, призначеного на 10 вересня 2025 року о 10:00 год, здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зал судового засідання № 20).
Постановляючи дану ухвалу, суд враховує те, що до початку попереднього засідання 10.09.2025 о 08:58 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області, яка тривала до 12:52.
Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов'язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.
Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 10.09.2025 на 10:00 попереднє засідання по даній справі було проведено після оголошення відбою повітряної тривоги в Чернігівській області.
16 липня 2025 року на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за № 76638.
У встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк заяви кредиторів з вимогами до боржника до Господарського суду Чернігівської області не надходили.
15.08.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла відомість від 15.08.2025 № 02-761/4916 арбітражного керуючого Белінської Н.О. про результати розгляду вимог кредиторів, згідно якої остання повідомила про те, станом на 15.08.2025 на її пошту та електронну адресу жодних заяв з вимогами до боржника ОСОБА_1 не надходило; одночасно керуюча реструктуризацією повідомила про те, що 14.08.2025 вона надсилала за допомогою поштового сервісу АТ «Укрпошта» кредиторам, зазначеним у заяві боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, повідомлення про відкриття провадження, про наслідки неподання заяви заяви з грошовими вимогами, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, та про дату проведення попереднього засідання суду (повідомлення від 14.08.2025 № 02-761/4899, список № 3869 згрупованих відправлень, описи вкладення у цінний лист).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:
із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Призначенням цих норм визначено забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
КУзПБ запроваджено «добровільне банкрутство» боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 - 11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.
Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.
За частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.
Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ).
Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).
На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та неусунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.
Тому, керуючий реструктуризацією зобов'язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п'ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.
Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.
Суд наголошує на ключовій ролі арбітражного керуючого на цьому етапі справи про неплатоспроможність фізичної особи, адже саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов'язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУзПБ «Відновлення платоспроможності фізичної особи» (стаття 113 КУзПБ).
За такого правового регулювання у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовні загальні підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені частиною першою статті 90 КУзПБ з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами цього Кодексу, отже тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи.
Щодо спеціальних підстав закриття провадження у справі, які можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи, то аналіз приписів Книги четвертої КУзПБ свідчить, що така процесуальна можливість передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника, за різних підстав та з неоднаковим ступенем імперативності відповідних норм.
Так, частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, суд наголошує на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
У абзаці п'ятому частини сьомої статті 123 КУзПБ визначено, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.
Таким чином, зібравши певний перелік підстав для закриття провадження у справі в окремій нормі (частина сьома статті 123 КУзПБ), законодавець акцентував насамперед на спеціальних наслідках її реалізації - неможливості протягом року повторно скористатися такою процедурою для очевидно недобросовісного боржника.
Тому, перелік підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття.
Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Відповідні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
В силу пункту 11 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Пунктом 4 Розділу "Примітки" зазначеного вище Наказу встановлено, що декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп'ютерної техніки українською мовою та не повинна містити виправлень, підчисток, помарок, дописок і закреслень.
Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов'язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.
Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 щодо того, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Отже, зі змісту пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, що якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.
Суд зауважує, що інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що за частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 916/1482/21.
За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як було встановлено господарським судом під час вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі № 927/655/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала від 16.07.2025) «… ОСОБА_1 згідно конкретизованого списку кредиторів і боржників на день звернення до суду має заборгованість в загальному розмірі 481 926,65 грн, у т.ч. перед ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» в розмірі 152 463,90 грн, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в розмірі 32 304,28 грн, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» в розмірі 36 720,00 грн, ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в розмірі 6 055,50 грн, ТОВ «МІЛОАН» в розмірі 17 600,00 грн, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» в розмірі 10 773,00 грн, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в розмірі 17 710,00 грн, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в розмірі 10 125,00 грн, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в розмірі 60 019,20 грн, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в розмірі 56 350,00 грн, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в розмірі 32 130,00 грн, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» в розмірі 49 656,40 грн, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в розмірі 19,37 грн.
За інформацією Українського Бюро Кредитних Історій загальна поточна заборгованість ОСОБА_1 становить 481 926,65 грн, з яких прострочена - 336 224,00 грн.
В підготовчому засіданні господарським судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
В той же час, відомостями з Українського Бюро Кредитних Історій підтверджується факт припинення погашення боржником кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Крім того, матеріалами справи підтверджується наявність обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання (загроза неплатоспроможності).
Так, середньомісячний дохід боржника за січень-квітень 2025 року становить 34 717,70 грн. В той же час, боржник має заборгованість перед кредиторами в загальному розмірі 481 926,65 грн. Інших доходів або ліквідних активів боржник не має.»
В деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2025 (станом на 01.05.2025) роки членами сім'ї боржника значаться:
мати - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ),
батько - ОСОБА_3 НОМЕР_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ),
сестра - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (відомості щодо РНОКПП відсутні).
За інформацією боржника станом на день звернення до суду з даною заявою він перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_5 .
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпиємців та громадських формувань станом на 18.06.2025 боржник не має статусу фізичної особи-підприємця.
Згідно декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2025 (станом на 01.05.2025) роки суми одержаного (нарахованого) боржником доходу у відповідний період становили:
за 2022 рік - 103 690,22 грн, у т.ч. 89 361,82 грн - заробітна плата, 14 328,40 грн - інші види доходів/грошові виплати (виплати військовослужбовцям),
за 2023 рік - 563 075,54 грн: інші види доходів/грошові виплати у т.ч. 551 072,12 грн - виплати військовослужбовцям, 7 326,00 грн - виграші та призи, 4 677,42 грн - соціальні виплати,
за 2024 рік - 39 735,51 грн, у т.ч. 15 076,64 грн - заробітна плата, 5 000,00 грн - дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна, 19 658,87 грн - інші види доходів/грошові виплати у т.ч. 15 183,87 грн - соціальні виплати, 100,00 грн - додаткове благо, 4 375,00 грн - сума прощена кредитором,
за 2025 рік (станом на 01.05.2025) - 138 870,79 грн: інші види доходів/грошові виплати у т.ч. 117 150,79 грн - виплати військовослужбовцям (січень-квітень), 21 720,00 грн - виграші та призи (січень-квітень).
Розмір отриманого в 2022-2025 (станом на 01.05.2025) роках боржником доходу узгоджується з даними Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 17.06.2025 за період з січня 2022 року по квітень 2025 року.
В 2023 році боржник мав фінансові зобов'язання в сумі 28 537,00 грн (погашення основної суми позики (кредиту)), в 2024 році аналогічні за змістом фінансові зобов'язання в сумі 69 150,66 грн та в 2025 році (станом на 01.05.2025) в сумі 481 926,65 грн.
Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2025 (станом на 01.05.2025) роки не містять відомості про доходи та інші грошові виплати членів сім'ї боржника.
Декларації за 2022-2025 (станом на 01.05.2025) роки містять відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника, а саме:
земельні ділянки:
АДРЕСА_2 ; право користування;
АДРЕСА_3 ; право користування (01.2022-02.2022); право користування (з 04.10.2023 до 16.07.2024);
Чернігівська обл; право власності (100%) (до 12.2024);
житлові будинки:
АДРЕСА_2 ; право користування;
АДРЕСА_3 ; право користування (01.2022-02.2022); право користування (з 04.10.2023 до 16.07.2024); право власності (спадщина прийнята, але не переоформлена) (з 05.02.2025).
Декларації за 2022-2025 (станом на 01.05.2025) роки містять відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім'ї боржника, а саме:
земельні ділянки:
ОСОБА_2 ; АДРЕСА_2 ; право користування;
ОСОБА_4 ; АДРЕСА_2 ; право користування;
ОСОБА_3 ; АДРЕСА_3 ; право користування;
житлові будинки:
ОСОБА_2 ; АДРЕСА_2 ; право користування;
ОСОБА_4 ; АДРЕСА_2 ; право користування;
ОСОБА_3 ; АДРЕСА_3 ; право власності (100%) (до 05.02.2025);
ОСОБА_2 ; АДРЕСА_3 ; право власності (спадщина прийнята, але не переоформлена) (з 05.02.2025);
ОСОБА_4 ; АДРЕСА_3 ; право власності (спадщина прийнята, але не переоформлена) (з 05.02.2025).
Також член сім'ї боржника - сестра ОСОБА_4 на праві власності (з 08.10.2024) володіє легковим автомобілем ВАЗ 2109, 1988 р.в.; Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт. Сосниця, вул. Левка Лук'яненка (8 Березня), 13.
Задекларовані боржником відомості щодо майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника та членів його сім'ї узгоджуються з наявними в матеріалах справи Інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, щодо суб'єкта, сформованими 19.06.2025; листами Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київський та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) від 20.06.2025 № 31/33/05/113-зі/10-2025-114-2025 та від 23.06.2025 № 31/33/05/115-зі/10-2025-115-2025.
Також звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 повідомив про наявні у нього банківські рахунки та залишки грошових коштів на них.
Вказаною вище ухвалою від 16.07.2025, серед іншого, зобов'язано керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Белінську Н.О. в строк до 29.08.2025 включно направити до господарського суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
На виконання даної вимоги, 29.08.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшов Звіт від 29.08.2025 № 02-761/5206 про результати перевірки декларацїі боржника фізичної особи ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що «При перевірці декларації про майновий стан Боржника встановлено порушення:
-щодо відсутності відомостей про доходи членів родини;
-щодо зазначення відомостей про доходи за 2025 рік.»
08.09.2025 боржником через систему «Електронний кабінет» до Господарського суду Чернігівської області подані виправлені декларації про майновий стан.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому, реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, оскільки у частині п'ятій статті 116 КУзПБ імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20).
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21.
Наведене вище свідчить про реалізацію ОСОБА_1 як фізичною особою, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, обов'язку надавати достовірну інформацію про все наявне майно; як наслідок - суд відмічає добросовісність поведінки боржника та його співпрацю з іншими учасниками у справі про неплатоспроможність та судом, його відкритість, що полягає у сумлінному виконанні обов'язків боржника, не приховуванні обставин, через які він потрапив у стан неплатоспроможності, а також інформації щодо свого теперішнього фінансового стану та наявних у нього та членів його сім'ї активів, наданні пояснень стосовно тих чи інших обставин, щодо яких у суду або інших учасників у справі про неплатоспроможність виникали сумніви.
За таких обставин, підстави для закриття провадження у справі за ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
16 липня 2025 року на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за № 76638.
Як свідчать матеріали справи, а також дані комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», у встановлений строк заяви про визнання кредиторських вимог до боржника до Господарського суду Чернігівської області не надходили.
За змістом п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог. Провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадку, передбаченому п. 8 частини першої цієї статті лише до визнання боржника банкрутом.
Зважаючи на те, що після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за його заявою до боржника не висунуто вимог, подальше провадження у справі про неплатоспроможність є неможливим. Тому суд закриває провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Постановляючи дану ухвалу, суд вважає за необхідне вказати, що ним не може бути взята до уваги правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 05.10.2022 у справі № 921/39/21, щодо обов'язку арбітражного керуючого - керуючого реструктуризацією у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкурсними кредиторами не подано у визначений законом строк заяв з грошовими вимогами до боржника, письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника, як така, що станом на 21.05.2025 є нерелевантною до правовідносин в межах справи № 927/244/25.
Так, в межах справи № 921/39/21 було постановлено ухвалу про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції станом на 14.04.2023 включно), оскільки обставини не звернення кредиторів до боржника з грошовими вимогами унеможливило встановлення судом ознак неплатоспроможності боржника.
Натомість Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20 березня 2023 року № 2971-IX, який набрав чинності з 15.04.2023, до Кодексу України з процедур банкрутства були внесені зміни, зокрема, шляхом викладення ч. 1 ст. 90 в новій редакції, яка однією з підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачає те, що до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог (п. 8 ч. 1 ст. 90).
Керуючись ст. 2, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни.
Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) закрити.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.
Копії цієї ухвали надіслати боржнику - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та арбітражному керуючому Белінській Н.О. (21050, м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, 38, кім. 304).
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повна ухвала складена та підписана 11.09.2025.
Дата набрання ухвалою законної сили - 10.09.2025.
Суддя А.С.Сидоренко