Справа № 127/28288/25
Провадження № 2/127/6238/25
про залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Вінницької міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також з позовної заяви та матеріалів доданих до неї не вбачається підстав, які могли б звільнити позивача від сплати судового збору.
Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В залежності від предмета спору за своїм характером позовні вимоги поділяються на вимоги майнового та немайнового характеру.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Водночас, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Згідно п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01 січня 2025 року ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн); ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Оскільки позовна заява містить вимоги майнового характеру (визнання права власності на квартиру в порядку спадкування), тому вона підлягає оплаті судовим збором відповідно до вищевказаної норми.
Натомість, як слідує з матеріалів позовної заяви, у порушення вимог п.3 ч.3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивач, вказуючи ціну позову 500000 грн згідно витягу із звіту про оцінку вартості спірного нерухомого майна ТОВ «Оцінка Київ» від 13 травня 2025 року, не надав до позовної заяви жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом розмірі відповідно до заявлених вимог.
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви з вимогами майнового характеру в розмірі 1% ціни позову, що становить 5000 грн, та надати відповідний підтверджуючий документ щодо цього.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні:
отримувач коштів: ГУК у Вінн.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.
При цьому, слід звернути увагу позивачів, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
Також, відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів; у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Слід звернути увагу, що ця позовна заява подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача.
Приписами ч.5 ст.43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи, зокрема учаснику справи, який згідно вимог ч. 6 ст. 14 ЦПК України зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) - докази направлення матеріалів позову до його електронного кабінету.
Натомість всупереч положенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви належних доказів направлення матеріалів позову до електронного кабінету відповідача за допомогою використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (несплата судового збору, зазначення та надання доказів тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя