29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"11" вересня 2025 р. Справа № 924/523/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АТОН-ХХІ"
до комунального підприємства "ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ"
про витребування майна
Представники сторін: не з'явилися
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
26.05.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АТОН-ХХІ" до комунального підприємства "ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" про витребування майна (котла "Ретра 2000-4М" PLUS, 2021 року випуску, заводський номер Б8-113), що є предметом лізингу за договором лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 та було передано відповідачу згідно з актом приймання-передачі від 20.12.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 30.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою встановлено строки для подачі відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, визначено дату проведення підготовчого засідання у справі.
Ухвалою суду від 26.06.2025 підготовче засідання у справі №924/523/25 відкладено на 11:00 год. 10.07.2025.
27.06.2025 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано заяву про здійснення розгляду справи без участі позивача. У заяві вказано про підтримання позовних вимог в повному обсязі.
09.07.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю додаткового часу для підготовки позиції та збору доказів з приводу заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 10.07.2025 строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів, підготовче засідання у справі №924/523/25 відкладено на 10:00 год. 22 липня 2025.
22.07.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому міститься клопотання про продовження останньому строку на подання відзиву, встановленого в ухвалі суду від 30.05.2025 та прийняття відзиву з доданими документами до розгляду. Згідно зі змістом відзиву, відповідач просить розглядати справу №924/523/25 за відсутності КП "ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ".
Ухвалою суду від 22.07.2025 поновлено КП "ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" строк для подачі відзиву у справі №924/523/25 та долучено останній з доданими документами до матеріалів справи. Встановлено ТОВ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АТОН-ХХІ" новий строк для подання відповіді на відзив відповідача до 29 липня 2025 року. Вказаною ухвалою відкладено підготовче засідання у справі №924/523/25 на 11:30 год. 31 липня 2025.
24.07.2025 через підсистему "Електронний суд" судом отримано відповідь на відзив з доданими документами.
Ухвалою суду від 31.07.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/523/25 та призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11:00 год. 26.08.2025 року.
Ухвалою суду від 26.08.2025 судове засідання у справі №924/523/25 відкладено на 11:00 год. 11 вересня 2025 року.
27.08.2025 через підсистему "Електронний суд" позивач подав заяву про здійснення розгляду справи без участі позивача. У заяві вказано, що позовні вимоги, обставини та доводи, що викладені в позовній заяві, останній підтримує в повному обсязі.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АТОН-ХХІ" звернулось з позовом до комунального підприємства "ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" про витребування майна (котла "Ретра 2000-4М" PLUS, 2021 року випуску, заводський номер Б8-113).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.08.2021 між сторонами був укладений договір фінансового лізингу ФЛО №079, згідно з п. 1.1 якого лізингодавець зобов'язується набути у власність котел "Ретра 2000-4М" Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного бункера) з чавунними колосниками до котла (додатково для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля)) 2021 року випуску, (інші індивідуальні ознаки будуть визначені сторонами в акті приймання-передачі предмета лізингу) у Приватного підприємства "Ретра-3М" (продавець), відповідно до встановленої лізингоодержувачем у замовленні (додаток №4) специфікації та передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) визначену в додатку №2 до договору.
Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за вказаним договором та на підставі договору поставки від 19.08.2021 року №159, який укладено з ПП «РЕТРА-ЗМ», набув у власність Котел «Ретра 2000-4М» (опалювальний водогрійний твердопаливний стальний типу «Ретра»), заводський номер Б8-113.
В подальшому, вищезазначений Котел «Ретра 2000-4М» (заводський номер Б8-113) передано в користування відповідачу в рамках договору лізингу, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі від 20.12.2021.
Як зазначено у позові, у зв'язку з численними порушеннями лізингоодержувачем в частині належного виконання умов договору лізингу, лізингодавцем надіслано вимогу від 07.12.2023 року №907/12/2023-01 про розірвання в односторонньому порядку договору фінансового лізингу від 16 серпня 2021 року №ФЛО№079 та повернення предмету лізингу (вручено відповідачу 13.12.2023).
Відтак, з посиланням на п.п. 4.7, 5.1.7, 11.1-11.4, 14.6, 14.7 договору лізингу позивач вказує, що договір лізингу припинено в односторонньому порядку згідно вимоги 13.12.2023, а у відповідача в цей день наступив обов'язок по поверненню предмету лізингу в строк до наступного робочого дня, тобто до 14 грудня 2023 року.
При цьому, станом на день подання позову відповідачем не виконано обов'язку щодо повернення предмету лізингу. Окремо ТОВ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АТОН-ХХІ" звертає увагу на те, що на підставі п.п. 10.2.2 та 14.8 договору останній звертався неодноразово до суду про стягнення з відповідача штрафу за затримку повернення предмета лізингу, що підтверджується рішеннями у справах №924/209/24, №924/940/24 та №924/140/25. На думку позивача, задовольняючи позовні вимоги судами визнано факт настання у відповідача обов'язку щодо повернення предмету лізингу з 14 грудня 2023 року та за наслідками невиконання чого застосовано відповідні передбачені договором лізингу штрафні санкції.
У позові зазначено, що після розірвання договору лізингу у позивача, як власника предмету лізингу, виникло право вимагати повернення (витребування майна) предмету лізингу, як безпідставно набутого, у відповідності до ст. 387 та ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки останній утримує його у себе після розірвання договору лізингу, тобто без будь-якої правової підстави (відповідна підстава відпала після розірвання договору).
Окремо позивач просить стягнути з відповідача 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які сплачено згідно з укладеним 01.05.2025 між ТОВ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АТОН-ХХІ" та АО "КОНФЕР ЛЕКС" договором про надання правової допомоги №01/05/2025-02 та підписаним актом виконаних робіт від 23.05.2025.
У відзиві на позовну заяву відповідач не визнає позовні вимоги та зазначає, що строк дії договору фінансового лізингу ФЛО №079 закінчився 20.12.2022, тому вказаний договір не є розірваним, а вимога від 07.12.2023 року № 07/12/2023-01 про розірвання в односторонньому порядку договору фінансового лізингу від 16.08.2021 року № ФЛО №079 є безпідставною та необґрунтованою. Стверджує, що Акт приймання - передачі Котла «Ретра 2000-4М» Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного) з чавунними колосниками до котла (додаткового для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля) 2021 року випуску) за договором фінансового лізингу без переходу права власності між лізингодавцем та лізингоодержувачем підписаний 20.12.2021 року. Водночас, вказані вимоги позивач визначає як правові наслідки від розірвання договору фінансового лізингу ФЛО № 079 на підставі вимоги від 07.12.2023, який не може бути розірвано оскільки строк його дії завершився ще 20.12.2022.
На думку відповідача, останній набув предмет лізингу на підставі договору фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 року, за яким виконав усі свої зобов'язання належним чином, сплатив усі лізингові платежі та набув майно. Окрім вказаного договору, між сторонами укладено договір фінансового лізингу ФЛО № 080 від 16.08.2021 року, за яким відбулось зустрічне зарахування вимог у розмірі 467 088,00 грн. сплачених за договором фінансового лізингу ФЛО № 080 від 16.08.2021 року в рахунок наявної заборгованості за договором фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021 року.
У відзиві зазначено, що оскільки договір фінансового лізингу ФЛО №080 від 16.08.2021 року був розірваний на вимогу КП «ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ» як лізингоодержувача, то відповідно перераховані відповідачем на користь позивача за договором № 080 грошові кошти у загальному розмірі 467 088, 00 грн. були безпідставно отриманими. Договорами №079 та №080 або законом не встановлено будь-яких обмежень про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до умов договорів, відтак загальна сума зустрічного зарахування складала 467 088,00 грн.
Так, 16.02.2023 року відповідач направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 467 088,00 грн. сплачених за договором фінансового лізингу ФЛО № 080 від 16.08.2021 року в рахунок наявної заборгованості за договором фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021 року, що підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2023 року у справі №924/61/23. Суд дійшов висновку про припинення зобов'язань відповідача перед позивачем в частині сплати лізингових платежів за договором №079 в розмірі 326 961,60 грн. та про припинення зобов'язань позивача перед відповідачем щодо повернення 326 961, 60 грн лізингових платежів, сплачених за договором №080, з моменту отримання позивачем заяви відповідача №15 від 16.02.2023 (22.02.2023). Отже, після відкриття провадження у справі (ухвала від 12.01.2023) зобов'язання відповідача щодо сплати лізингових платежів на суму 342717,60 грн (326961,60 грн + 15 756,00 грн) припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та здійснення часткової оплати». Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2023 року по справі №924/61/23 закрито провадження у справі за позовом ТОВ «ЛК «АТОН-ХХІ» до КП«ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ» в частині позовних вимог про стягнення 342 717, 60 грн заборгованості, проте вирішено стягнути з КП «ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ» на користь ТОВ «ЛК «АТОН-ХХІ» 140 126, 40 грн. за Договором фінансового лізингу ФЛО № 079.
При цьому, у постанові Північно - Західного апеляційного суду від 05.09.2023 року по вказаній справі №924/61/23 зазначено, що місцевий господарський суд помилково присудив до стягнення з відповідача 140 126, 40 грн заборгованості, оскільки зобов'язання зі сплати останньої припинилися внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог після відкриття провадження у справі. З огляду на викладене, провадження у справі №924/61/23 підлягало закриттю в частині позовних вимоги про стягнення 482 844,00 грн.
Окремо у відзиві відповідач наводить доводи на спростування інформації викладеної позивачем у вимозі від 07.12.2023.
У відзиві також наведено заперечення щодо заявленого позивачем розміру витрат 20 000,00 грн., адже документ, що поданий разом із позовною заявою не фіксує обсяг наданих та виконаних робіт адвоката Каракая О.В. в межах вказаної справи, а зафіксовано лише їх найменування, вартість та витрачений час без детального опису. Відповідач стверджує, що витрати на правову допомогу є явно завищеними, як і час на аналіз матеріалів справи, аналіз судової практики, вивчення нормативних актів, узгодження з клієнтом проекту позовної заяви, підготовку додатків до позовної заяви, засвідчення копій додатків до позовної заяви, оскільки керуючий партнер Адвокатського об'єднання «КОНФЕР ЛЕКС» Любарець А.Ю. був представником позивача по справах, де підставою позову виступав договір фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2023, зокрема у справах №924/61/23, №924/465/23, № 924/489/23. Відтак, представник позивача був повністю ознайомлений із матеріалами справи, умовами договору фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2023, судовою практикою та нормативно-правовою базою, оскільки також готував позовні заяви із додатками до суду. На думку КП «ПОНІНКА - ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ», правова позиція представника позивача аналогічна позиції у справі №924/209/24, у якій Каракай О.В. представляв інтереси позивача в судах першої та апеляційної інстанцій. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку все ж задоволення вимоги - зменшити зазначені витрати до розумного розміру. В свою чергу, відповідач у відзиві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката буде становити 15 000,00 грн., докази понесення яких будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
У відповіді на відзив позивач звертає увагу на п. 15.2. договору лізингу, згідно з яким договір діє протягом строку лізингу (п. 2.1. договору), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору, тобто передбачає фактичну пролонгацію договору в цілому, а не окремих його положень. ТОВ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АТОН-ХХІ" вказує, що договір лізингу на момент прийняття рішення про його розірвання був чинним. Водночас, зауважено, що після вручення відповідачу вимоги позивача та припинення дії договору лізингу продовжили діяти виключно ті зобов'язання, строк виконання яких настав, але при цьому не виконані. У відповіді на відзив вказано, що за наслідками зарахування зустрічних однорідних вимог у справі №924/61/23 судом закрито провадження по стягненню заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 140 126,40 грн. та залишено в силі стягнення 8 076,06 грн. - 3% річних, 47 695,98 грн. інфляційних втрат, 99 882,72 грн. - штрафу та судові витрати. На думку позивача, зарахування зустрічних однорідних вимог останнім враховано при визначенні розміру заборгованості, не оскаржується станом на час розгляду цієї справи та не мало будь-якого значення при розірванні договору лізингу.
ТОВ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АТОН-ХХІ" звертає увагу на те, що в межах справ №924/209/24, №924/940/24, №924/140/25 та №924/521/25 загалом присуджено до стягнення штраф та плату за користування предметом лізингу (за наслідком розірвання договору лізингу) за період з 14.12.2024 по 13.08.2024. Тобто, задовольняючи позовні вимоги судами визнано факт настання у відповідача обов'язку щодо повернення предмету лізингу з 14 грудня 2023 року та за наслідками невиконання чого застосовано відповідні передбачені договором лізингу штрафні санкції за неповернення предмету лізингу позивачу.
У судове засідання 11.09.2025 представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується надісланням та доставкою ухвали суду від 26.08.2025 на офіційні електронні адреси позивача та відповідача зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі згідно з довідками про доставку електронних листів від 08.09.2025.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/523/25 відсутні.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "АТОН-ХХІ" (лізингодавець) та Комунальним підприємством "Понінка-тепломережі Понінківської селищної ради" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу ФЛО №079, згідно з п. 1.1 якого лізингодавець зобов'язується набути у власність котел "Ретра 2000-4М" Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного бункера) з чавунними колосниками до котла (додатково для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля)) 2021 року випуску, (інші індивідуальні ознаки будуть визначені сторонами в акті приймання-передачі предмета лізингу) у Приватного підприємства "Ретра-3М" (продавець), відповідно до встановленої лізингоодержувачем у замовленні (додаток №4) специфікації та передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) визначену в додатку №2 до договору.
Предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору (п. 1.5 договору).
Згідно з пунктом 3.1 договору сторони дійшли згоди, що місячний лізинговий платіж нараховується в розмірі, визначеному у додатку № 1 до договору, про що оформляються акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) в частині відшкодування вартості майна та в частині сплати винагороди лізингодавцю. Акти складаються останнім днем кожного місяця протягом дії договору.
Загальна сума лізингових платежів, термін оплати ("дата платежів") та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюються договором та в "Графіку сплати лізингових платежів" (додаток № 2), який є невід'ємною частиною договору. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем не пізніше "дати платежу" шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок лізингодавця (п. 3.2 договору).
У випадку дострокового припинення (розірвання), відмови від договору, лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцеві предмет лізингу у справному стані разом з усіма приналежностями, що призначені для обслуговування і користування предметом лізингу (п.п. 4.7., 5.1.7. договору).
Згідно з п. 10.2.2 договору якщо лізингоодержувач не виконав або невчасно/неналежним чином виконав обов'язок по поверненню предмета лізингу у відповідності до умов Розділу 11 цього договору, лізингодавець має право вимагати, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 0,5 відсотків від первинної вартості предмета лізингу за кожний день затримки повернення предмета лізингу, до остаточного повернення.
Пунктом 11.1 договору передбачено, що предмет лізингу підлягає поверненню за умови дострокового розірвання договору за згодою сторін; внаслідок розірвання (відмови) від договору в порядку та на умовах викладених у п. 14.2 та 14.6 договору.
За умови настання обставин, передбачених п. 11.1 договору, лізингоодержувач зобов'язаний на наступний робочий день після дня закінчення строку лізингу або дня дострокового розірвання договору, повернути предмет лізингу лізингодавцеві у справному стані. Місце передачі є фактичне місцезнаходження лізингодавця, якщо інше не зазначене лізингодавцем.
Пунктом 14.2 договору сторони погодили дострокове розірвання договору на вимогу лізингодавця в односторонньому порядку.
Лізингоодержувач зобов'язаний не пізніше наступного дня з моменту розірвання (відмови від) договору повернути предмет лізингу лізингодавцю. Передачу предмету лізингу необхідно здійснити за місцем фактичного знаходження лізингодавця (п. 14.7 договору).
Згідно з п. 14.8 договору у випадку розірвання договору або відмови від договору та подальшого перебування Предмету лізингу у фактичному користуванні (розпорядженні) лізингоодержувача лізинговий платіж буде вважатися платою за користування (оренду) предметом лізингу. У випадку, якщо період фактичного користування предметом лізингу згідно цього пункту знаходиться за межами графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2) місячною платою за користування (оренду) лізингоодержувачем предметом лізингу буде вважатися розмір кінцевого (останнього) лізингового платежу згідно Додатку №2 до цього договору. Оплата за фактичне користування (оренду) предмету лізингу за цим пунктом підлягає сплаті з дня розірвання договору або відмови від договору до дня фактичного повернення предмету лізингу лізингодавцю.
Договір набирає чинності (вважається укладеним) з дня його підписання (п. 15.1 договорів).
Договір діє протягом строку лізингу (п. 2.1 договорів), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 15.2 договорів).
Згідно з п. 16.1 договору протягом усього строку дії цього договору предмет лізингу є власністю лізингодавця.
По закінченню строк у договору лізингу або за згодою сторін раніше закінчення строку лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за цим договором, право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не передбачене договором (п. 16.2 договору).
Датою переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача є дата підписання сторонами акту про перехід прав власності. Акт про перехід права власності предмета лізингу підписується сторонами в день закінчення договору за умови сплати лізингоодержувачем лізингодавцю всіх платежів (у тому числі пені, штрафів, якщо такі будуть мати місце) відповідно до умов цього договору. В цьому випадку останній лізинговий платіж згідно Додатку №2 до цього договору є викупною вартістю предмета лізингу (п. 16.3 договору).
У додатку №1 до договору №079 сторони визначили предмет лізингу - котел "Ретра 2000-4М" Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного бункера) з чавунними колосниками до котла (додатково для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля)) 2021 року випуску, його загальну вартість (1189080,00 грн.), строк лізингу (12 місяців), суму лізингових платежів за договором (1255188,00 грн. з ПДВ) та її складові.
Додатком № 2 до договору № 079 оформлено графік сплати лізингових платежів, в якому останньою датою платежу визначено 16.08.2022.
У додатку №4 до договору узгоджено замовлення лізингодавця від 16.08.2021 у постачальника - ПП "Ретра-3М" продукції згідно переліку за заявою лізингоодержувача на загальну суму 1 189 080,00 грн. Перелік документів, які лізингоодержувач зобов'язаний надати лізингодавцю визначено у Додатку №5 до договору.
До матеріалів справи додано копію договору поставки №159 від 19.08.2021, укладеного між приватним підприємством "РЕТРА-3М" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "АТОН-ХХІ", згідно з яким постачальник зобов'язується у строки та за ціною, які визначені у цьому договорі поставити та передати у власність, а покупець прийняти котел опалювальний водогрійний твердопаливний стальний типу "Ретра". До вказаного договору додано Додаток №1 (специфікацію), Додаток №3 (Акт приймання-передачі обладнання від 20.12.2021), Паспорт котла.
У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 по справі №924/209/24 встановлено, що згідно акту приймання-передачі обладнання від 20.12.2021 ТОВ "Лізингова компанія "АТОН-ХХІ" передало, а КП "Понінка-тепломережі Понінківської селищної ради" прийняло котел "Ретра 2000-4М" Plus.
07.12.2023 лізингодавець надіслав лізингоодержувачу вимогу (повідомлення) №07/12/2023-1 про розірвання в односторонньому порядку договору фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 та повернення предмету лізингу.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 року є таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки сторін господарського зобов'язання, є обов'язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України та містить в собі погоджені ними умови, на яких сторони домовилися реалізувати свої права та обов'язки. Строк дії договору фінансового лізингу не закінчився по завершенню 12 місяців з дати укладення акта приймання-передачі, а саме 20.12.2022, а продовжив свою дію до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Таким чином, враховуючи отримання відповідачем вимоги про розірвання договору 13.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням по вручення поштового відправлення, договір лізингу припинено в односторонньому порядку саме 13.12.2023 року.
Окремо, 01.05.2025 між ТОВ "ЛК "АТОН ХХІ" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Конфер Лекс" (повірений) укладено договір про надання правової допомоги №01/05/2025-02, згідно зі змістом п. 1.1 якого, клієнт доручає, а повірений бере на себе зобов'язання забезпечувати реалізацію прав та обов'язків клієнта шляхом підготовки та подання до Господарського суду Хмельницької області позовної заяви про витребування у КП "Понінка-тепломережі Понінківської селищної ради" на користь клієнта Котла "Ретра-2000-4М" (предмет лізингу за договором фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021), представляти за необхідності інтереси у відповідних судових засіданнях (в разі їх проведення), а також подавати за необхідності пояснення, клопотання виконання інших процесуальних дій (обов'язків), тощо.
Згідно з п. 2.4.3 договору, сторони, в тому числі на вимогу однієї зі сторін можуть укладати акт виконаних робіт за цими договорами, де узгоджено фіксується обсяг правової допомоги, що наданий повіреним клієнту за цими договорами (як в цілому по наслідкам виконання договорів, так і по окремим етапам).
У п. 4.1 договору узгоджено, що за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує повіреному фіксований гонорар у загальному розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.3 договору, гонорар, визначений в п. 4.1 цього договору є платою в комплексі за послуги, визначені в пункті 1.1 цього договору.
На виконання умов договору про надання правової допомоги, 01.05.2025 повіреним виставлено ТОВ "ЛК "АТОН ХХІ" рахунок на оплату 20 000,00 грн.
Відповідно до змісту двостороннього акту виконаних робіт від 23.05.2025 АО "КОНФЕР ЛЕКС" надав ТОВ "ЛК "АТОН ХХІ" правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 01.05.2025 №01/05/2025-02, яка полягала у наступному:
- консультування клієнта з питань порядку та способу витребування у КП "ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" на користь клієнта Котла "Ретра-2000-4М" (предмет лізингу за договором фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021) (1 година);
- вивчення та юридичний аналіз наданих клієнтом документів, що пов'язаний з внконанням/припиненням Договору фінансового лізингу від 16 серпня 2021 року ФЛО №079 (3 години);
- аналіз, вивчення судової практики, що пов'язана з спірними правовідносинами, опрацювання необхідних нормативно-правових джерел (3 години);
- роз'яснення Клієнту за наслідками ознайомлення з наданими документами та вивчення судової практики перспектив судового розгляду та можливих рішень, що можуть бути ухвалені за результатами розгляду справи судом (1 година);
- складання проекту позовної заяви про стягнений грошових коштів (3 години);
- узгодження з Клієнтом проекту позовної заяви, формування додатків до позовної заяви, засвідчення вірності копій документів (3 години).
Всього станом на 23 травня 2025 року час, витрачений повіреним на надання правової допомоги клієнту складає 14 годин (п. 2 акту).
За змістом п. 3 акту станом на день складання цього Акту гонорар, сплачений клієнтом на користь повіреного складає 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок). Гонорар сплачений Клієнтом на користь Повіреного станом на день складання цього Акту в повному обсязі.
До матеріалів справи також додано копії: вимоги про надання інформації від 05.08.2023 з фіскальним чеком та описом вкладення від 05.08.2023, вимогами про компенсацію страхового платежу на страхування предмету лізингу від 05.08.2023 та 20.09.2023 з фіскальними чеками та описами вкладення від 05.08.2023 та від 20.09.2023, вимоги про погодження витрат на страхування предмету лізингу від 05.08.2023 з фіскальним чеком та описом вкладення від 05.08.2023, відповідей від 12.05.2023 та від 13.12.2023 на вимоги від 17.02.2023 та від 05.08.2023 щодо надання інформації про стан предмету лізингу з фіскальними чеками та поштовими накладними від 15.05.2023 та від 13.12.2023, платіжної інструкції від 24.04.2024 на суму 4823,47 грн., позовних заяв від 26.02.2024, від 14.10.2024 та від 01.02.2025, постанови та додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 та від 01.08.2024 №924/209/24, рішень Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2023 №924/61/23, від 03.12.2024 №924/940/24 та від 14.04.2025 №924/140/25, постанов Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 №924/61/23 та від 10.02.2025 №924/940/24, платіжної інструкції №896 від 23.05.2025 на суму 20 000,00 грн.
З огляду на невиконання КП "Понінка-тепломережі Понінківської селищної ради" у добровільному порядку обов'язку з повернення предмету лізингу лізингодавцю, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
У ст. 316, 317 Цивільного Кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частина 1 ст. 321 Цивільного Кодексу України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто (в тому числі і держава) не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Предметом позову є вимога про витребування у відповідача майна - котла "Ретра 2000-4М" PLUS, 2021 року випуску, заводський номер Б8-113, що є предметом лізингу за договором лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 та було передано останньому згідно з актом приймання-передачі від 20.12.2021.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).
У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "АТОН-ХХІ" (лізингодавець) та Комунальним підприємством "Понінка-тепломережі Понінківської селищної ради" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу ФЛО №079, згідно з п. 1.1 якого лізингодавець зобов'язується набути у власність котел "Ретра 2000-4М" Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного бункера) з чавунними колосниками до котла (додатково для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля)) 2021 року випуску, (інші індивідуальні ознаки будуть визначені сторонами в акті приймання-передачі предмета лізингу) у Приватного підприємства "Ретра-3М" (продавець), відповідно до встановленої лізингоодержувачем у замовленні (додаток №4) специфікації та передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) визначену в додатку №2 до договору.
Як встановлено судами під час розгляду справи №924/209/24, відповідно до акта приймання-передачі обладнання від 20.12.2021 ТОВ "Лізингова компанія "АТОН-ХХІ" передало, а КП "Понінка-тепломережі Понінківської селищної ради" прийняло котел "Ретра 2000-4М" Plus.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародних стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про фінансовий лізинг".
Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що договір фінансового лізингу - договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу; фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим законом.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 у справі №924/209/24 апеляційним судом встановлено, що відповідачем не виконано у повному обсязі зобов'язань по договору, зокрема, щодо компенсації страхових платежів на страхування предмета лізингу згідно вимоги лізингодавця від 05.08.2023 року на суму 2080,00 грн, а також вимоги від 20.09.2023 року на суму 2743,47 грн з урахуванням п.4.6, 5.1, 5.1.2., 6.3 договору лізингу.
Крім того, відповідачем також порушено зобов'язання щодо сплати лізингових платежів згідно п.3.9 договору фінансового лізингу ФЛО №079 та додатку №2 до договору, що підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.05.2023 року та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 року у справі №924/61/23, а також рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2023 року у справі №924/465/23.
Враховуючи встановлені обставини щодо невиконання та неналежного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань згідно договору, та приймаючи до уваги положення пункту 15.2 договору лізингу, колегія суддів дійшла висновку, що строк дії договору фінансового лізингу не закінчився по завершенню 12 місяців з дати укладення акта приймання-передачі, а саме 20.12.2022, а продовжив свою дію до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Апеляційним судом доводи відповідача про припинення зобов'язання щодо сплати лізингових платежів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у справі №924/61/23 та як наслідок закриття провадження у даній справі, не приймаються, оскільки із врахуванням ст.75 ГПК України преюдиціальним фактом є саме встановлення судами в межах вказаної справи неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно умов договору щодо сплати лізингових платежів, що і є підставою для автоматичної пролонгації договору лізингу згідно положень п.15.2. договору.
Відтак, у відповідності до п. 15.2 договору лізингу, строк дії договору фінансового лізингу не закінчився, а саме у зв'язку з неповним виконанням лізингоодержувачем своїх зобов'язань згідно умов договору, а тому ТОВ "Лізингова компанія "АТОН-ХХІ" правомірно в односторонньому порядку звернулось до лізингоодержувача з вимогою дострокового розірвання договору на підставі п.14.2. договору.
Таким чином, враховуючи отримання відповідачем вимоги про розірвання договору 13.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням по вручення поштового відправлення, договір лізингу припинено в односторонньому порядку саме 13.12.2023 року.
У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 у справі №924/209/24 вказано, що враховуючи принцип свободи договору, який передбачений ст.6, 627 ЦК України та полягає у наданні сторонам права та можливості визначити зміст договору на власний розсуд, приймаючи до уваги підписання договору уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками підприємств, та аналізуючи вказані пункти договору, вбачається погодження сторонами, що у випадку належного виконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договором лізингу та виникнення з цих підстав у лізингодавця обов'язку щодо передачі лізингоодержувачу права власності на предмет лізингу "строк дії договору лізингу" не перевищує "строку лізингу", тобто 12 місяців з дня підписання акта приймання-передачі предмета лізингу. У випадку порушення сторонами взятих на себе зобов'язань фактично відбувається пролонгація строку дії договору, а саме з "протягом строку лізингу" до "до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору".
Разом з тим, судом встановлено, що будь-яких доказів в підтвердження виконання лізингоодержувачем свого обов'язку, передбаченого п. 4.7., 5.1.7. договору, щодо повернення предмета лізингу лізингодавцю, матеріали справи не містять та сторонами не надано.
З врахуванням вищевикладених обставин, встановлених рішенням суду в господарській справі №924/206/24, яке набрало законної сили, оскільки доводам відповідача щодо належного виконання ним умов договору фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 року та припинення зобов'язань відповідача перед позивачем в частині сплати лізингових платежів за вказаним договором внаслідок зарахування зустрічним однорідних вимог надано оцінку Північно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 29.07.2024 у справі №924/209/24, останні не підлягають повторному спростуванню.
Згідно з п. 16.1 договору протягом усього строку дії цього договору предмет лізингу є власністю лізингодавця.
З урахуванням договору поставки №159 від 19.08.2021 та п. 16.1 договору фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 предмет лізингу перебував у власності позивача та переданий відповідачу згідно акту приймання-передачі обладнання від 20.12.2021.
У п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг" вказано, що лізингодавець має право вимагати усунення будь-яких порушень, що призвели до обмеження права власності лізингодавця на об'єкт фінансового лізингу.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об'єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об'єкта фінансового лізингу, повернути об'єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу.
У випадку дострокового припинення (розірвання), відмови від договору, лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцеві предмет лізингу у справному стані разом з усіма приналежностями, що призначені для обслуговування і користування предметом лізингу (п.п. 4.7., 5.1.7. договору).
Пунктом 11.1 договору передбачено, що предмет лізингу підлягає поверненню за умови дострокового розірвання договору за згодою сторін; внаслідок розірвання (відмови) від договору в порядку та на умовах викладених у п. 14.2 та 14.6 договору.
За умови настання обставин, передбачених п. 11.1 договору, лізингоодержувач зобов'язаний на наступний робочий день після дня закінчення строку лізингу або дня дострокового розірвання договору, повернути предмет лізингу лізингодавцеві у справному стані. Місце передачі є фактичне місцезнаходження лізингодавця, якщо інше не зазначене лізингодавцем.
Лізингоодержувач зобов'язаний не пізніше наступного дня з моменту розірвання (відмови від) договору повернути предмет лізингу лізингодавцю. Передачу предмету лізингу необхідно здійснити за місцем фактичного знаходження лізингодавця (п. 14.7 договору).
Отже, сторони у договорі фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 погодили, що після дня закінчення строку лізингу або дня дострокового розірвання договору (договір лізингу припинено в односторонньому порядку 13.12.2023 року) у лізингоодержувача виникає зобов'язання повернути лізингодавцеві предмет лізингу у справному стані разом з усіма приналежностями, що призначені для обслуговування і користування предметом лізингу.
Згідно з ч. 1 ст. 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.
У ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач має право набути у власність об'єкт фінансового лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань, за договором фінансового лізингу, у тому числі із сплати лізингових та інших платежів, а також (у разі виникнення) неустойки (штрафу, пені), якщо інше не передбачено таким договором.
Водночас, у п.п. 16.2, 16.3 договору передбачено, що по закінченню строк у договору лізингу або за згодою сторін раніше закінчення строку лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за цим договором, право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не передбачене договором.
Датою переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача є дата підписання сторонами акту про перехід прав власності. Акт про перехід права власності предмета лізингу підписується сторонами в день закінчення договору за умови сплати лізингоодержувачем лізингодавцю всіх платежів (у тому числі пені, штрафів, якщо такі будуть мати місце) відповідно до умов цього договору. В цьому випадку останній лізинговий платіж згідно Додатку №2 до цього договору є викупною вартістю предмета лізингу.
Судом враховується, що судами першої та апеляційної інстанцій за наслідками розгляду справ №924/209/24, №924/940/24, №924/140/25 та №924/521/25 присуджено до стягнення з КП "ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" штрафні санкції та плату за користування предметом лізингу, що вказує на факт систематичного неналежного виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 в частині своєчасної оплати лізингових платежів та повернення предмета лізингу позивачу. Відтак, п.п. 16.2, 16.3 договору не підлягають застосуванню.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 11.06.2024 № справі №910/6426/23 зазначив, що оскільки в силу особливостей регулювання правовідносин лізингу договором та законом право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем, то наслідком припинення договору лізингу внаслідок відмови лізингодавця за приписами статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" є відсутність у лізингодавця обов'язку надати предмет лізингу в майбутньому у власність відповідачу і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.
У позовній заяві позивач в обгрунутвання позовних вимог посилається на зміст договору фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 та ст.ст. 387, 1212 ЦК України.
В той же час, при вирішенні даного спору суд приймає до уваги принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), згідно з яким неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
З огляду на викладене, керуючись принципом верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, і принципом jura novit curia, суд вважає за необхідне надати належну правову кваліфікацію спірних відносин, що склались між сторонами, за результатами дослідження та оцінки усіх обставин справи.
Саме тому, виходячи з мети позову, який заявив позивач, і його обґрунтування, вимогу до комунального підприємства "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" про витребування майна (котла "Ретра 2000-4М" PLUS, 2021 року випуску, заводський номер Б8-113), що є предметом лізингу за договором фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021, слід розуміти як зобов'язання повернути останнє на користь ТОВ "Лізингова компанія "АТОН-ХХІ" у зв'язку з існуванням правової підстави перебування спірного майна у володінні та користуванні відповідача, а також визначенням у договорі фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021 та Законі України "Про фінансовий лізинг" саме обов'язку лізингоодежувача з повернення об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
З огляду на підтвердження обставини неналежного виконання відповідачем (лізингоодержувачем) своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021, відсутність визначених договором підстав та доказів переходу права власності на предмет лізингу до КП "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" та припинення дії договору, суд вважає позовну вимогу про витребування у відповідача майна (котла "Ретра 2000-4М" PLUS, 2021 року випуску, заводський номер Б8-113), що є предметом лізингу за договором лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021, правомірною та обґрунтованою.
Враховуючи, що обраний позивачем спосіб захисту фактично зводиться до повернення йому майна - предмету лізингу, що відповідає приписам чинного законодавства та умовам договору, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позовних вимог.
При вирішенні заяви представника позивача - адвоката Каракая О.В. про стягнення з відповідача на користь позивача 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу судом враховуються положення ст. 59 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем додано на підтвердження витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги №01/05/2025-02 від 01.05.2025, згідно зі змістом п. 1.1 якого, клієнт доручає, а повірений бере на себе зобов'язання забезпечувати реалізацію прав та обов'язків клієнта шляхом підготовки та подання до Господарського суду Хмельницької області позовної заяви про витребування у КП "Понінка-тепломережі Понінківської селищної ради" на користь клієнта Котла "Ретра-2000-4М" (предмет лізингу за договором фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021), представляти за необхідності інтереси у відповідних судових засіданнях (в разі їх проведення), а також подавати за необхідності пояснення, клопотання виконання інших процесуальних дій (обов'язків), тощо.
У п. 4.1 договору узгоджено, що за надання правової допомоги за цими договорами клієнт сплачує повіреному фіксований гонорар у загальному розмірі 20000,00 грн.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічні положення містяться і у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, (далі по тексту - Правила адвокатської етики).
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).
Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У відзиві відповідач заперечив щодо заявленого позивачем розміру витрат 20 000,00 грн., в обґрунтування чого зазначив, що документ, що поданий разом із позовною заявою не фіксує обсяг наданих та виконаних робіт адвоката Каракай О.В. в межах вказаної справи, а зафіксовано лише їх найменування, вартість та витрачений час без детального опису. Відповідач стверджує, що витрати на правову допомогу є явно завищеними, як і час на аналіз матеріалів справи, аналіз судової практики, вивчення нормативних актів, узгодження з клієнтом проекту позовної заяви, підготовку додатків до позовної заяви, засвідчення копій додатків до позовної заяви, оскільки керуючий партнер Адвокатського об'єднання «КОНФЕР ЛЕКС» Любарець А.Ю. був представником позивача по справах, де підставою позову виступав договір фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2023, зокрема у справах №924/61/23, №924/465/23, № 924/489/23. Відтак, представник позивача був повністю ознайомлений із матеріалами справи, ознайомлений із умовами Договору фінансового лізингу ФЛО №079, судовою практикою та нормативно -правовою базою, оскільки також готував позовні заяви із додатками до суду. На думку КП «ПОНІНКА - ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ», правова позиція представника позивача аналогічна позиції у справі №924/209/24, у якій Каракай О.В. представляв інтереси позивача в судах першої та апеляційної інстанцій. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку все ж задоволення вимоги - зменшити зазначені витрати до розумного розміру.
Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частин п'ятої, шостої статті 126 та частин п'ятої - сьомої, дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування витрат сторони на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №904/5726/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 906/513/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та інші).
Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.
Каракай О.В. представляв інтереси ТОВ "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" у Господарському суді Хмельницької області у справі №924/523/25 згідно ордеру на надання правничої допомоги від 09.05.2025 виданого позивачем на підставі договору про надання правничої допомоги №01/05/2025-02 від 01.05.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6799/10 від 27.06.2018.
Судом встановлено, що матеріали справи містять позовну заяву від 23.05.2025 за підписом представника позивача - адвоката Каракая О.В.
Адвокат Каракай О.В. як представник позивача не брав участі у судових засіданнях по справі №924/523/25. Окремо до матеріалів справи додано заяви керуючого партнера АО "КОНФЕР ЛЕКС" від 27.06.2025 та від 27.08.2025 про розгляд справи без участі представника позивача.
Таким чином, представником позивача згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання ТОВ "Лізингова компанія "АТОН-ХХІ" послуг правової допомоги при підготовці змісту позовної заяви та доданих до останньої документів для звернення до Господарського суду Хмельницької області.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Разом з тим, у вирішенні питання щодо судових витрат суд, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати в сумі 20000,00 грн.
На виконання умов договору про надання правової допомоги №01/05/2025-02 від 01.05.2025, сторонами підписано Акт виконаних робіт від 23.05.2025, згідно зі змістом якого АО "КОНФЕР ЛЕКС" надав ТОВ "ЛК "АТОН-ХХІ" правову допомогу, яка полягала у наступному:
- консультування клієнта з питань порядку та способу витребування у КП "ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" на користь клієнта Котла "Ретра-2000-4М" (предмет лізингу за договором фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021) (1 година);
- вивчення та юридичний аналіз наданих клієнтом документів, що пов'язаний з внконанням/припиненням Договору фінансового лізингу від 16 серпня 2021 року ФЛО №079 (3 години);
- аналіз, вивчення судової практики, що пов'язана з спірними правовідносинами, опрацювання необхідних нормативно-правових джерел (3 години);
- роз'яснення Клієнту за наслідками ознайомлення з наданими документами та вивчення судової практики перспектив судового розгляду та можливих рішень, що можуть бути ухвалені за результатами розгляду справи судом (1 година);
- складання проекту позовної заяви про стягнений грошових коштів (3 години);
- узгодження з Клієнтом проекту позовної заяви, формування додатків до позовної заяви, засвідчення вірності копій документів (3 години).
Всього станом на 23 травня 2025 року час, витрачений повіреним на надання правової допомоги клієнту складає 14 годин (п. 2 акту).
Представником позивача додано платіжну інструкцію №896 від 23.05.2025 на суму 20000,00 грн. з призначенням платежу "договір про надання правової допомоги від 01.05.2025 №01/05/2025-02 без ПДВ".
На думку суду, витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та частково необхідними, про що зазначено вище, проте їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Водночас, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Проаналізувавши зміст акту виконаних робіт від 23.05.2025 суд зауважує, що послуги "вивчення та юридичний аналіз наданих клієнтом документів, що пов'язаний з виконанням/припиненням договору фінансового лізингу", "аналіз, вивчення судової практики, що пов'язана зі спірними правовідносинами, опрацювання необхідних нормативно-правових джерел" та "узгодження з Клієнтом проекту позовної заяви, формування додатків до позовної заяви, засвідчення вірності копій документів", охоплюються юридичною послугою "складання проекту позовної заяви".
Суд зазначає, що обов'язок формування доказової бази, її підготовка та систематизація, до якого, зокрема, входить правовий аналіз документів, опрацювання доказів та за необхідності вжиття заходів досудового врегулювання спору є невід'ємною частиною складання позовної заяви, оскільки обов'язок позивача додати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, прямо передбачений ст.164 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, дана справа була розглянута на підставі наявних в матеріалах справи доказів та не потребувала додаткових заходів зі збирання доказів.
Водночас, послуги "консультування клієнта з питань порядку та способу витребування у КП "ПОНІНКА-ТЕПЛОМЕРЕЖІ ПОНІНКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" на користь клієнта Котла "Ретра-2000-4М" (предмет лізингу за договором фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021" та "роз'яснення Клієнту за наслідками ознайомлення з наданими документами та вивчення судової практики перспектив судового розгляду та можливих рішень" охоплюють юридичну послугу "консультування клієнта".
З огляду на викладене, позивач безпідставно продублював вказані послуги, що судом визнається необґрунтованим.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, представник позивача адвокат Каракай О.В. здійснював підготовку та підписував позовні заяви в межах розгляду справ №924/209/24, №924/940/24, №924/140/25 про стягнення заборгованості на підставі договору фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021.
Відтак, адвокат Каракай О.В. був обізнаним з обставинами справи, нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин та був ознайомлений з усіма матеріалами справи. Тож, на думку суду, вказане не призвело до значного збільшення обсягу юридичної роботи адвоката та витраченого ним часу під час підготовки позовної заяви у справі №924/523/25.
Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини між стороною та адвокатом за укладеним договором про надання правової допомоги, позаяк обов'язок виконання прав і обов'язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв'язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на сторону не в повній сумі, про яку вона домовились з адвокатом (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).
Під час розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.
Таким чином, дослідивши надані представником позивача Каракаєм О.В. докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих послуг, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з комунального підприємства "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи №924/523/25. В стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу у задоволенні заяви представника позивача суд відмовляє.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 14, 20, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Комунальному підприємству "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" (30511, Хмельницька обл., Полонський р-н, смт. Понінка, вул. Перемоги, буд. 51, код ЄДРПОУ 42565860) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" (03035, місто Київ, вул. Сурикова, буд. 3, оф. 19, код ЄДРПОУ 37441008) котел "Ретра 2000-4М" PLUS, 2021 року випуску, заводський номер Б8-113, що є предметом лізингу за договором фінансового лізингу ФЛО №079 від 16.08.2021.
Стягнути з комунального підприємства "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" (30511, Хмельницька обл., Полонський р-н, смт. Понінка, вул. Перемоги, буд. 51, код ЄДРПОУ 42565860) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" (03035, місто Київ, вул. Сурикова, буд. 3, оф. 19, код ЄДРПОУ 37441008) 15 827,72 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Суддя А.М. Яроцький